Ставлення до грошей як особистісного ресурсу забезпечення суб’єктивного психологічного, професійного та фінансового благополуччя персоналу організацій
Анотація
Вступ. У статті здійснено теоретичний аналіз ставлення до грошей як особистісного ресурсу забезпечення суб’єктивного психологічного, професійного та фінансового благополуччя персоналу організацій. Розглянуто особливості управління психологічним благополуччям персоналу організацій та забезпечення фізичного, психологічного, фінансового й професійного благополуччя працівників.
Мета: проаналізувати ставлення до грошей як особистісного ресурсу забезпечення суб’єктивного психологічного, професійного та фінансового благополуччя персоналу організацій.
Методи. Для проведення дослідження використовувались теоретичні методи: вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури з означеної проблеми, порівняльний аналіз, узагальнення, систематизація.
Результати. У процесі дослідження окреслено підходи до вивчення компонентів психологічного благополуччя. Проаналізовані особливості матеріального, фінансового та економічного благополуччя та їх вплив на суб’єктивне психологічне благополуччя персоналу організацій. З’ясовано, що ставлення до грошей функціонує як особистісний ресурс і відіграє ключову роль у формуванні суб’єктивного фінансового благополуччя.
Висновки. Отримані результати розширюють уявлення про психологічні механізми економічної поведінки та можуть бути використані для розробки програм підвищення суб’єктивного, професійного та фінансового благополуччя персоналу організацій. Результати дослідження можуть стати теоретичним підґрунтям для емпіричних досліджень із зазначеної теми.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
