Теоретико-методологічні й організаційно-психологічні підходи до аналізу професійної дезадаптації психологів у контексті війни
Анотація
Вступ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення професійної дезадаптації психологів у контексті війни, що обумовлює високі психоемоційні навантаження та підвищує ризики емоційного вигорання, зниження професійної мотивації та порушення їхнього психофізіологічного стану. Збереження психічного здоров’я психологів є ключовою умовою ефективного функціонування психологічних служб у кризових і воєнних умовах.
Мета. Здійснити теоретико-методологічний та організаційно-психологічний аналіз феномену професійної дезадаптації психологів у контексті війни з метою визначення її ключових детермінант, форм прояву та шляхів підтримки професійної стійкості фахівців психологічної практики.
Методи. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу та синтезу наукових даних з проблеми професійної дезадаптації психологів у контексті війни.
Результати. Встановлено, що професійна дезадаптація проявляється через емоційне виснаження, деперсоналізацію, зниження відчуття особистих досягнень, втому, психосоматичні симптоми та зниження професійної мотивації. Ключовими детермінантами є індивідуальні ресурси (резильєнтність, емоційний інтелект, навички саморегуляції) та організаційні умови праці (супервізія, професійна підтримка).
Висновки. Проаналізовано прояви професійної дезадаптації психологів у кризових і воєнних умовах, зокрема емоційне виснаження, деперсоналізацію, зниження відчуття особистих досягнень, мотивацію та концентрацію уваги, а також психосоматичні симптоми. Досліджено роль індивідуальних ресурсів (резильєнтність, емоційна регуляція, емоційний інтелект) і соціальної підтримки у зниженні ризиків вигорання та дезадаптації. З’ясовано ефективність організаційних заходів, зокрема супервізії та технологій відновлення психічних ресурсів у профілактиці професійної дезадаптації. Встановлено, що комплексне урахування психоемоційних, індивідуальних та організаційних детермінант сприяє збереженню психічного здоров’я, підвищенню професійної ефективності та стійкості психологів.
Посилання
2. Гомонюк, М. (2025). Професійне вигорання у соціономічних професіях під час війни: фактори і напрями протидії. Журнал «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 7(53), 1205-1211. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1205-1213
3. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В. ., Терещенко, К. В., Клименко, Н. Г., Лагодзінська, В. І., & Івкін, В. М. (2024). Марафон психологічних технологій та практик «організаційна та економічна психологія в умовах війни»: Підсумки ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології, 25 жовтня 2024 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 6(2), 1–6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6216
4. Лікарчук, Н. (2024). Професійне вигорання та дезадаптація психологів, які працюють в умовах військових конфліктів. Economy Conference. https://www.economy-confer.com.ua/full-article/5507/?utm_source
5. Мороз, І. (2024). Professional burnout and technologies for restoring the psycho-emotional state of practical psychologists in the post-COVID period during military operations in Ukraine. Professional burnout and technologies for restoring the psycho-emotional state of practical psychologists in the post-COVID period during military operations in Ukraine In: Perspectives of contemporary science: theory and practice. Proceedings of the 6th International scientific and practical conference. SPC «Sci-conf.com.ua», Lviv, Ukraine, 334-340. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742057/
6. Ferrer Goodwin, L., Wallymahmed, A., Triandafilidis, Z., & Barker, D. (2025). Professional quality of life is related to emotional intelligence, self-care, and work conditions in healthcare workers: findings from a moderated mediation analysis. BMC Health Services Research, 25, article number 1381 https://doi.org/10.1186/s12913-025-13437-7
7. Lefterov, V., Artyomenko, V., Lefterov, L., Harkavets, S., Volchenko, L., Melenchuk, N., & Gutsol, V. (2024). Burnout syndrome comparative study in doctors, psychologists, and law enforcement officers during the full-scale invasion in Ukraine. Romanian Journal of Diabetes Nutrition and Metabolic Diseases, 32(1), 85–93. https://doi.org/10.46389/rjd-2025-1821
8. Tsybuliak, N., Kolomiiets, U., Popova, A., Lopatina, H., Petrushenko, Y., & Suchikova, Y. (2025). Progressive intensification of burnout among academic staff during the war Humanities and Social Sciences Communications. https://doi.org/10.1057/s41599-025-06322-5
9. Voloshyna, V., Popeliushko, R., Romanovska, L., Kravchyna, T., Oliynyk, K., & Popyk, Y. (2025). The Influence of Emotional Burnout on the Occurrence of Psychologist’s Psychosomatic Diseases in the Conditions of War. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 16(1), 366-385. https://doi.org/10.70594/brain/16.1/27
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
