Комплекс методик для дослідження психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва та чинників її розвитку
Анотація
Вступ. Вивчення психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва є важливим в контексті їхнього соціального та професійного розвитку в умовах війни. Це потребує розробки відповідного діагностичного інструментарію.
Мета. Сформувати комплекс методик для дослідження психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва та чинників її розвитку.
Методи. Вивчення та систематизація наукової літератури з проблеми дослідження, теоретичний аналіз проблеми.
Результати. Сформовано комплекс методик для дослідження психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва, які об’єднано у три групи: а) методики для вивчення структурних компонентів психологічної готовності (когнітивного, мотиваційного, операційно-діяльнісного та особистісного); б) методики для вивчення чинників формування психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва, які відносяться до мезорівня (чинники організаційного середовища закладу вищої освіти); в) методики для вивчення чинників формування психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва, які відносяться до мікрорівня (соціально-демографічні, освітньо-професійні та соціально-професійні характеристики здобувачів освіти).
Висновки. Проведений аналіз дозволив сформувати комплекс методик для емпіричного дослідження психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва. Розкрито особливості методик, що використовуються для вивчення структурних компонентів психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва. Визначено методики для виявлення зв’язку психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва та чинників мезо- та мікрорівнів.
Посилання
2. Бондарчук, О.І. (ред.) (2014). Методика дослідження особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін. ДВНЗ «Університет менеджменту освіти».
3. Бурлачук, Л.Ф., & Корольов, Д.К. (2000). Адаптація опитувальника для діагностики п’яти факторів особистості. Питання психології, 1, 126-142.
4. Герасіна, С.В. (2010). Теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності до підприємницької діяльності учнівської молоді. Проблеми сучасної психології, 8, 182-190.
5. Дембицька, Н.М., Зубіашвілі, І.К., Лавренко, О.В., & Мельничук, Т.І. (2018). Соціально-психологічне забезпечення економічної соціалізації молоді: монографія. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
6. Карамушка, Л.М. (2000). Психологія управління закладами середньої освіти. Ніка-центр.
7. Карамушка, Л., & Тиченко, М. (2022). Психологічна готовність працівників сфери креативних індустрій до здійснення професійної кар’єри: зміст, структура та методики дослідження. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4 (27), 95-102.
8. Карамушка, Л.М., & Гнускіна, Г.В. (2018). Психологія професійного вигорання підприємців. Логос.
9. Кліновська, Т.С. (2021) Розвиток конфліктологічної компетентності педагогів як складова управління конфліктами у закладі освіти [кваліф. роб. магістер. рівня за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки]. Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради».
10. Кокун, О.М., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., & Олійник, В.О. (2023). Психодіагностика лідерських якостей військовослужбовців. ТОВ «7БЦ».
11. Костюк, С. (2024). Діагностика соціальної відповідальності особи: адаптація опитувальника PSR (DAVIS, RIVES, RUIZ DE MAYA, 2020). Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 19, 102–115.
12. Креденцер, О.В. (2009). Психологічні умови підготовки підприємців до професійної діяльності у сфері торгівельного бізнесу [Дис. канд. психол. наук]. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.
13. Креденцер, О.В. (2020). Психологічні основи підприємницької активності персоналу освітніх організацій [Дис. док. психол. наук]. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
14. Лагодзінська, В.І. (2011). Формування психологічної готовності підприємців до ведення ділових переговорів [дис. канд. психол. наук]. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.
15. Максименко, С.Д., Карамушка, Л.М., & Зайчикова, Т.В. (2006). Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. 2-е вид. Міленіум.
16. Москаленко, В. В. (2008). Економічна соціалізація молоді: соціально-психологічний аспект. Український центр політичного менеджменту.
17. Нагорна, Н.С. (2022). Дослідження понятійного контуру соціального підприємництва у вітчизняній та зарубіжній літературі. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 33 (72), 2, 97-103.
18. Нагорна, Н.С., & Максьом, К.В. (2023). Особливості індивідуально-психологічних характеристик ветеранів та членів їх сімей як суб’єктів соціального підприємництва. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки,18, 61-67.
19. Нагорна, Н.С. (2023a). Особливості розвитку соціального підприємництва в умовах воєнного стану. Психологічні студії, 2, 146-154
20. Нагорна, Н.С. (2023b). Психологічні підходи до аналізу соціального підприємництва. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3 (29), 65-76.
21. Нагорна, Н.С. (2024a). Аналіз чинників психологічної готовності здобувача освіти до соціального підприємництва. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4 (33), 145-159.
22. Нагорна, Н.С. (2024b). Особливості психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва. Психологічні студії, 1, 114-120.
23. Нагорна, Н.С. (2024c). Комплекс практик з розвитку готовності особистості до соціального підприємництва. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 35 (74), 4, 85-90.
24. Нагорна, Н.С. (2024d). Особливості впровадження партисипативної моделі розвитку соціального підприємництва як детермінанти реінтеграції ветеранів та членів їх сімей: освітня та соціально-психологічна перспективи. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 22, 106-112.
25. Островська, К.О., & Ковний, Ю.Є. (2018). Соціально-психологічні чинники готовності малих підприємців працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Проблеми сучасної психології, 2 (14), 96-103.
26. Пачковський, Ю.Ф. (2006). Психологія підприємництва. Каравела.
27. Сердюк, О.О., & Базима, Б.О. (2021). Адаптація скрінінгового опитувальника п’яти факторів особистості BFI-10 та перевірка його діагностичних властивостей на прикладі осіб, які вживають наркотики. Право і безпека, 4 (83), 100-110.
28. Фоменко, К.І. (2020). Опитувальник мотиваційних орієнтацій підприємницької діяльності. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія, 62, 276-292.
29. Худякова, Н.Ю. (2008). Психологічні особливості мотивації підприємницької діяльності [дис. канд. психол. наук]. Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.
30. Astari, N.E., Muslim, S., & Hasana, U. (2024). The Influence of Problem-Solving Skills and Self-Efficacy on Entrepreneurial Readiness in Culinary Skills Program. Journal of Pedagogi, 1, 3, 133-140.
31. Canney, N.E., & Bielefeldt, A.R. (2016). Validity and Reliability Evidence of the Engineering Professional Responsibility Assessment Tool. Journal of Engineering Education, 105, 452-477. doi: 10.1002/jee.20124
32. Chipeta, E.M., Koloba, H.A., & Surujlal, J. (2016). Influence of Gender and Age on Social Entrepreneurship Intentions among University Students in Gauteng Province, South Africa. Gender & Behaviour, 14(1), 6885-6899.
33. Cole, D.W. (1989). Professional suicide – Organizational murder. Organizational development institute of Ohio.
34. Davis, S.L., Rives, L.M., & Ruiz‐de‐Maya, S. (2020). Personal social responsibility: Scale development and validation. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 28 (2), 763-775. doi:10.1002/csr.2086
35. Dees, J.G. (2001). The meaning of social entrepreneurship. Duke University’s Fuqua School of Business. (revised vers.).
36. Hockerts, K. (2015). The Social Entrepreneurial Antecedents Scale (SEAS): a validation study. Social Enterprise Journal, 11 (3), 260-280.
37. Howard, P.J., Medina, P.L., & Howard, J.M. (1996). The Big Five locator: A quick assessment tool for consultants and treners. Preiffer & Company.
38. Gunawan, M., Wijayanti, R., Chrisanty, F.N., Soetjipto, B.W., Rachmawati, A.W., & Rahmawati, S. (2021). Transformational entrepreneurship and its effect on readiness for change, psychological capital, and employee performance: evidence from an Indonesian bank. F1000Research, 3; 10:887. doi: https://doi.org/10.12688/f1000research.52480.1.
39. Mawardi, M.K., & Sahputri, R.A.M. (2022). The effect of entrepreneurship education and family entrepreneurship on student entrepreneurship intention. Jurnal Aplikasi Manajemen, 20 (2), 445-460
40. Nahorna, N. (2024). Peculiarities of veterans’ psychological training for social entrepreneurship. Traditional and innovative scientific research: domestic and foreign experience. (pp. 286-315). Baltija Publishing.
41. Revko, A. (2023). The Role of Education in the Social Entrepreneurship Ecosystem in Condition of Sustainable Development in Polish and Ukrainian Regions. Studia Regionalne i Lokalne (Regional and Local Studies), 89-100, 91-100. https://doi.org/10.7366/15094995s2306
42. Satar, M.S., & Natasha, S. (2019). Individual social entrepreneurship orientation: towards development of a measurement scale. Asia Pacific Journal of Innovation and Entrepreneurship, 13 (1), 49-72.
43. Shinnar, R.S., Hsu, D.K., Powell, B.C., & Zhou, H. (2018). Entrepreneurial intentions and start-ups: Are women or men more likely to enact their intentions? International Small Business Journal, 36 (1), 60-80. http://surl.li/zugdyw
44. Yang, Q., Al Mamun, A., Long, S., et al. (2024). The effect of environmental values, beliefs, and norms on social entrepreneurial intentions among Chinese university students. Humanit Soc/Sci Commun, 11, 978. http://surl.li/myhsac






