Ментальне здоров’я працівників банківської сфери: результати емпіричного дослідження
Анотація
Вступ. Поняття ментального здоров'я як наукової категорії в українському науковому середовищі поширилось останнім часом у зв’язку з військовими подіями. Однак дослідженню цієї проблеми в банківській сфері приділено недостатньої уваги.
Мета: розробка теоретичної моделі ментального здоров’я працівників банківської сфери в Україні та емпіричне дослідження його рівня вираженості.
Методи: шкала «Позитивного психічного здоров’я», опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма», «Шкала сприйнятого стресу (PSS-10)», опитувальник Brief-COPE, «Методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе», «Шкала оптимістичного стану», опитувальник «Утрехтська шкала залученості в роботу», «Опитувальник професійної самоефективності».
Результати. Проведене дослідження дозволило визначити загальний рівень ментального здоров’я працівників банківської сфери, який виявився переважно середнім. Найбільш розвиненою складовою виявилась операційна, що вказує на наявність у працівників здатності адаптуватися до стресових умов і справлятися з робочими викликами. Водночас менш вираженою виявилася соціально-особистісна складова, що вказує на потребу у зміцненні довіри, соціальної взаємодії та оптимізму в професійному середовищі.
Висновки. Отримані результати можуть бути враховані при розробці спеціальних психологічних програм підтримки ментального здоров'я працівників банківської сфери та банківських установ.
Посилання
2. Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., & Грубі, Т. В. (2018). Діагностика перфекціонізму та трудоголізму особистості: психологічний практикум Кам’янець-Подільський : Медобори-2006.
3. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В. та ін. (2021). Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія. За ред. Л. М. Карамушки. Київ -Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
4. Карамушка, Л.М. (2024). Психічне здоров’я особистості в умовах війни: як його зберегти та підтримати: методичні рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
5. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/733813/1/Karamushka_praktykum.pdf
6. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. економічна психологія, 1 (25), 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
7. Карамушка, Л., Креденцер, O., & Терещенко, K. (2020). Фізичне та психологічне здоров’я персоналу освітніх організацій: емпіричне дослідження проблеми в період пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(20), 72-83. https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7
8. Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
9. Карамушка, Л.М. (2023). Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни : Навч.-методичний посібник. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
10. Карамушка, Л.М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В. [та ін.]. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення: монографія. За ред. Л. М. Карамушки. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
11. Креденцер, О. (2021). Емпіричне дослідження особливостей розвитку різних видів самоефективності персоналу освітніх організацій в умовах пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(22), 89-101. https://doi.org/10.31108/2.2021.1.22.10
12. Носенко Е.Л., & Четверик-Бурчак, А.Г. (2014). Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»; опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. «Серія педагогіка і психологія», (20), 89–97.
13. Савченко, О. В., & Лавриненко, Д. Г. (2023). Шкала оптимістичного стану: адаптація методики та її психометричні показники. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 10-16. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2
14. Савченко, О. В., Петренко, В. В., & Тімакова, А. В. (2022). «Методика довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе»: україномовна адаптація, валідизація та стандартизація. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (5), 16-22. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.5.3
15. Яблонська, Т., Верник, О., & Гайворонський, Г. (2023). Українська адаптація опитувальника Brief-COPE. Інсайт: психологічні виміри суспільства, (0), 66-89. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-4
16. World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
