Залученість до роботи: огляд ключових психолого-управлінських концепцій
Анотація
Вступ. В умовах економічної невизначеності та глобальних змін ринку праці залученість до роботи стає ключовим чинником ефективності організацій. Вона важлива як для внутрішньої мотивації працівників та їх емоційного благополуччя, так і для професійного розвитку, визначаючи рівень участі у робочих завданнях. Під час війни в Україні питання продуктивності та ефективності команд стали особливо важливими для сталого розвитку організацій, підкреслюючи стратегічну роль залученості. Це сприяє розробці управлінських практик, що підвищують конкурентоспроможність компаній і підтримують розвиток персоналу.
Мета: здійснити теоретичний аналіз основних психолого-управлінських підходів до поняття «залученість до роботи».
Методи: методи теоретичного аналізу на основі вивчення літератури з проблеми дослідження (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація).
Результати. Проаналізовано основні психолого-управлінські підходи та виділено чотири фундаментальні підходи до залученості до роботи: як задоволення ключових потреб, як протилежність вигоранню, як задоволення роботою та багатовимірний підхід до залученості. Досліджено, як ці концепції розкривають залученість через когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти, що допомагає зрозуміти її вплив на ефективність праці. Показано, що їх застосування сприяє створенню організацій, де працівники емоційно залучені, мотивовані та продуктивні, що покращує організаційні показники.
Висновки. Розглянуті підходи можуть слугувати основою для подальших емпіричних досліджень.
Посилання
2. Войтенко, О. В. (2021). Залученість персоналу організацій: основні підходи, чинники формування та практичне значення. Вісник Національного університету оборони України, 5, 27-34. https://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2021_5_6
3. Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., & Грубі, Т. В. (2018). Діагностика перфекціонізму та трудоголізму особистості: психологічний практикум. Медобори-2006. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714480/
4. Трофімов, А. Ю. (2020). Феномен «організаційна лояльність персоналу» як наукова проблема. Сучасний вимір психології та педагогіки: Збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 22–23 травня 2020 року). ГО «Львівська педагогічна спільнота». https://eportfolio.kubg.edu.ua/data/conference/5409/document.pdf
5. Allen, N. J., & Meyer, J. P. (1990). Organizational socialization tactics: A longitudinal analysis of links to newcomers' commitment and role orientation. Academy of Management Journal, 33(4), 847–858. https://doi.org/10.2307/256294
6. Arakawa, D., & Greenberg, M. (2007). Optimistic managers and the influence on productivity and employee engagement in a technology organization: Implications for coaching psychologists. International Coaching Psychology Review, 2(1), 78-89. https://repository.upenn.edu/handle/20.500.14332/38904
7. Bakker, A. B., Albrecht, S. L., & Leiter, M. P. (2011). Key questions regarding work engagement. European Journal of Work and Organizational Psychology, 20(1), 4–28. https://doi.org/10.1080/1359432X.2010.485352
8. Bakker, A. B., Demerouti, E., & Brummelhuis, L. L. (2012). Work engagement, performance, and active learning: The role of conscientiousness. Journal of Vocational Behavior, 80(2), 555–564. https://doi.org/10.1016/j.jvb.2011.09.003
9. Buckingham, M., & Coffman, C. (1999). First, break all the rules. Simon & Schuster.
10. Christian, M. S., Garza, A. S., & Slaughter, J. E. (2011). Work engagement: A quantitative review and test of its relations with task and contextual performance. Personnel Psychology, 64(1), 89–136. https://doi.org/10.1111/j.1744-6570.2010.01203.x
11. Csikszentmihalyi, M. (2003). Good business: Leadership, flow, and the making of meaning. Viking Penguin.
12. Dagher, G. K., Chapa, O., & Junaid, N. (2015). The historical evolution of employee engagement and self-efficacy constructs: An empirical examination in a non-Western country. Journal of Management History, 21, 232-256. https://doi.org/10.1108/JMH-05-2014-0116
13. George, J. M. (2011). The wider context, costs, and benefits of work engagement. European Journal of Work & Organizational Psychology, 20, 53. https://doi.org/10.1080/1359432X.2010.502372
14. Hakanen, J. J., Bakker, A. B., & Schaufeli, W. B. (2006). Burnout and work engagement among teachers. Journal of School Psychology, 43, 495–513. https://doi.org/10.1016/j.jsp.2005.11.001
15. Halbesleben, J. R. B. (2011). The consequences of engagement: The good, the bad and the ugly. European Journal of Work & Organizational Psychology, 20, 68–73. https://doi.org/10.1080/1359432X.2010.509496
16. Halbesleben, J. B., Harvey, J., & Bolino, M. C. (2009). Too engaged? A conservation of resources view of the relationship between work engagement and work interference with family. Journal of Applied Psychology, 94, 1452–1465. https://doi.org/10.1037/a0017595
17. Harter, J. K., Schmidt, F. L., & Hayes, T. L. (2002). Business-unit-level relationship between employee satisfaction, employee engagement, and business outcomes: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 87(2), 268–279. https://doi.org/10.1037/0021-9010.87.2.268
18. Kahn, W. A. (1990). Psychological conditions of personal engagement and disengagement at work. The Academy of Management Journal, 33(4), 692-724. https://doi.org/10.2307/256287
19. Luthans, F., & Peterson, S. J. (2002). Employee engagement and manager self-efficacy: Implications for managerial effectiveness and development. Journal of Management Development, 21, 376-387. https://doi.org/10.1108/02621710210426864
20. Maslach, C., & Leiter, M. P. (1997). The truth about burnout: How organizations cause personal stress and what to do about it. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
21. Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. In S. T. Fiske, D. L. Schacter, & C. Zahn-Waxler (Eds.), Annual Review of Psychology, 52, 397-422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
22. May, D. R., Gilson, R. L., & Harter, L. M. (2004). The psychological conditions of meaningfulness, safety and availability and the engagement of the human spirit at work. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 77(1), 11-37. https://doi.org/10.1348/096317904322915892
23. Rich, B. L., LePine, J. A., & Crawford, E. R. (2010). Job engagement: Antecedents and effects on job performance. Academy of Management Journal, 53(3), 617–635. https://doi.org/10.5465/AMJ.2010.51468988
24. Robinson, D., Perriman, S., & Hayday, S. (2004). The drivers of employee engagement. Institute for Employment Studies.
25. Saks, A. M. (2006). Antecedents and consequences of employee engagement. Journal of Managerial Psychology, 21(7), 600–619. https://doi.org/10.1108/02683940610690169
26. Schaufeli, W. B. (2012). The measurement of work engagement. In R. R. Sinclair, M. Wang, & L. E. Tetrick (Eds.), Research methods in occupational health psychology: Measurement, design and data analysis (pp. 138-153). Routledge.
27. Schaufeli, W. B. (2013). What is engagement? In C. Truss, K. Alfes, R. Delbridge, A. Shantz, & E. Soane (Eds.), Employee engagement in theory and practice (pp. 1-10). Routledge. https://www.wilmarschaufeli.nl/publications/Schaufeli/414.pdf
28. Schaufeli, W. B., & Bakker, A. B. (2004). Job demands, job resources, and their relationship with burnout and engagement: A multi-sample study. Journal of Organizational Behavior, 25, 293–315. https://doi.org/10.1002/job.248
29. Schaufeli, W. B., Salanova, M., González-Romá, V., & Bakker, A. B. (2002). The measurement of engagement and burnout: A confirmative analytic approach. Journal of Happiness Studies, 3(1), 71-92. https://doi.org/10.1023/A:1015630930326
30. Shuck, B. (2011). Integrative literature review: Four emerging perspectives of employee engagement: An integrative literature review. Human Resource Development Review, 10(3), 304-328. https://doi.org/10.1177/1534484311410840
31. Truss, C., Shantz, A., Soane, E., Alfes, K., & Delbridge, R. (2013). Employee engagement, organisational performance and individual well-being: Exploring the evidence, developing the theory. The International Journal of Human Resource Management, 24(14), 2660. https://doi.org/10.1080/09585192.2013.830862
32. Wright, P. M., Snell, S. A., & Dyer, L. (2005). New models of strategic HRM in a global context. The International Journal of Human Resource Management, 16(6), 875–881. https://doi.org/10.1080/09585190500143730
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
