Зв'язок особистісних характеристик з особливостями самоактуалізації державних службовців
Анотація
Вступ. Однією із важливих умов підвищення ефективності діяльності державних службовців в умовах соціальної напруженості є їхня самоактуалізація, вияви якої значною мірою можуть залежати від особистісних характеристик державних службовців. Ця проблема не відображена в психологічній літературі.
Мета. З’ясувати рівень розвитку особистісних характеристик державних службовців та проаналізувати зв'язок цих особистісних характеристик з особливостями їхньої самоактуалізації.
Методи. Дослідження здійснювалось за допомогою опитувальників «Велика п’ятірка» Р. МакКрае та П. Коста та «Самоактуалізаційного тесту» (САТ) Е. Шострома.
Результати. У статті на основі емпіричного дослідження з’ясовано рівень розвитку особистісних характеристик державних службовців. Встановлено, що провідне місце посідає самоконтроль та прихильність до людей, високий рівень розвитку яких притаманний майже половині опитаних, значно менше розвинуті такі якості, як експресивність та екстраверсія, високий рівень яких притаманний трохи більше ніж одній п’ятій опитаних, і на останньому місці знаходиться емоційна стійкість, високий рівень якої притаманний незначній кількості опитаних. Встановлено кореляційний статистично значущий зв'язок – як позитивний, так і негативний, між низкою особистісних характеристик та показниками самоактуалізації державних службовців. Найбільшу кількість позитивних кореляційних зв’язків було зафіксовано між особистісними характеристиками «емоційна стійкість – (емоційна нестійкість)» та майже всіма показниками самоактуалізації державних службовців.
Висновки. Отримані результати можуть бути використані для розробки тренінгової програми для розвитку особистісних якостей державних службовців та моделі індивідуального психологічного консультування для оптимізації основних напрямків самоактуалізації державних службовців.
Посилання
2. Боднар, М.Б. (2007). Етнопсихологічні особливості самоактуалізації студентської молоді. ВПЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка.
3. Вівчарик, Т. П. (2000). Поняття самоактуалізації в американській гуманістичній психології. Психологія. 2 (9), ч. 1, 31-39.
4. Герасімова, Н. Є., & Герасимова, І. В. (2024) Вплив комунікативних умінь на самоактуалізацію як складову життєвого простору особистості студента. Наукові перспективи. Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Медицина», Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», 3, 1091-1105.
5. Грищенко, С. В. (2010). Самоактуалізація – основна умова формування досвіду самостійної практичної діяльності, самоконтролю і саморегуляції Рідна школа: щомісячний науково-педагогічний журнал, 6, 27-31.
6. Гутиря, М.О., & Кононова, М.С. (2021). Особливості професійної самоактуалізації студентів-психологів, які переживають кризу фахової готовності. В Психологічні науки: проблеми і досягнення (с. 135-144).
7. Данилюк, І.В., & Буркало, Н.І. (2020). Психологічні особливості самоактуалізації особистості. Психологічний часопис, Т.6, 2, 183-192.
8. Дмітрієва, С.М. (2017). Особистість: практичні засади вивчення. Том 2. Навчально-методичний посібник / [Укладачі: Дмитрієва С. М., Максимець С. М., Бутузова Л. П., Дубравська Н. М., Фриз І. В., Сидоренко Н. І., Стахова О. О., Мачушник О. Л.]. Вид-во ЖДУ ім. І. Франка.
9. Карамушка, Л.М., & Рутина, Ю.В. (2019). Особистісна та професійна самоактуалізація державних службовців: рівень значущості, розуміння сутності та умов для її здійснення. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. 1, 53, 15-21.
10. Карамушка, Л.М., & Ткалич, М.Г. (2009).Самоактуалізація менеджерів у професійно-управлінській діяльності (на матеріалі діяльності комерційних організацій). «Просвіта».
11. Козловський, О.В. (2007). Відкрий у собі генія : діагностика й розвиток інтелекту, мислення, пам'яті, уваги, уяви. Вид-во БАО.
12. Кобильник, Л. М. (2009). Обмеження та перешкоди самоактуалізації особистості студентів. Вісник післядипломної освіти, 11(2), 146-152.
13. Кобильник, Л.М., & Каткова, Т.М. (2015). Психологічний супровід процесу самоактуалізації особистості майбутніх фахівців. Проблеми сучасної психології, 30, 268-278.
14. Колесніков, О. М. (2020). Особливості самоактуалізації державних службовців з різними видами мотивації роботи. Український психологічний журнал, 2 (14),119-134.
15. Кононова, М.М. (Ред.). (2022). Психологічні детермінанти професійного розвитку та самоактуалізації особистості. Полтава.
16. Московець, Л. П. (2019). Самоактуалізація та самореалізація особистості: філософсько-психологічне розуміння. Імідж сучасного педагога, 5, 51–56.
17. Пилипенко, Н. М. (2005). Психологічні особливості самореалізації особистості в умовах професійної кризи. Соціальна психологія, 3 (11), 72–79.
18. Пінчук, Я.Ю., & Вира, О.Г. (2015). Проблема формування потреби у професійній самореалізації у майбутніх учителів технологій. Підготовка фахівців у системі професійної освіти, 124, 200-202.
19. Рутина, Ю.В. (2015). Методики для дослідження психологічних чинників професійної самоактуалізації державних службовців. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Т. 1, 43, 58-63.
20.Рутина, Ю.В. (2018). Зв'язок рівня професійної самоактуалізації державних службовців з психологічними та організаційно-функціональними характеристиками організації. Організаційна психологія. Економічна психологія, 4 (15), 71-82.
