Ресурсне організаційне середовище як чинник ухвалення рішень та ефективності у підприємницькій діяльності
Анотація
Вступ. Сучасна реальність вимагає розширення відомих стратегій керівництва бізнесом за рахунок врахування людського капіталу.
Мета: теоретично та емпірично обґрунтувати вплив гуманістичної орієнтації організаційного середовища на ухвалення управлінських рішень.
Методи: Для проведення дослідження використовувались такі методики: опитувальник HRO (Humane Resource Orientation); опитувальник для вивчення загального стилю ухвалення рішень» (GDMS: General Decision-Making Style); методика «Індикатор когнітивних стилів» (CoSI: Cognitive Style Indicator); Мельбурнський опитувальник ухвалення рішень (MDMQ: Melbourne decision making questionnaire).
Результати. Описано концепцію гуманного підприємництва HumEnt, що включає орієнтацію на людський ресурс. Ресурсне організаційне середовище включає: емпатію (емоційну, поведінкову, інформаційну підтримку), справедливість розподілу винагород, сприяння особистісному та професійному розвитку працівників, делегування повноважень, підтримку етичних цінностей. Виявлено негативні кореляції між показниками ресурсності середовища та непродуктивними стилями ухвалення рішень: униканням, прокрастинацією, перекладанням відповідальності на інших людей, гіперпильністю. Характеристики ресурсності організаційного середовища від’ємно корелюють з рівнем стресу та тривоги респондентів; мають прямі зв’язки з показниками групової ефективності, переконаністю респондентів у власній професійній ефективності, в ефективності робочого підрозділу, яким вони керують, з очікуванням високих результатів роботи. Уточнено особливості організаційної культури, що сприяють продуктивному ухваленню рішень.
Висновки. У компаніях з вираженою орієнтацією на гуманне підприємництво менше проявляється схильність працівників до захисних реакцій в процесі ухвалення рішень, що сприяє професійній продуктивності.
Посилання
2. Covin, J. G., & Slevin, D. P. (1989). Strategic Management of Small Firms in Hostile and Benign Environments. Strategic Management Journal, 10, 75-87. https://doi.org/10.1002/smj.4250100107
3. Cucino, V., Marullo, C., Annunziata, E. & Piccaluga A. (2024). The human side of entrepreneurship: an empirical investigation of relationally embedded ties with stakeholders. Management Research Review, 47(13), 1-21. https://doi.org/10.1108/MRR-08-2022-0593
4. Dębicka, A., Olejniczak, K., & Skąpska, J. (2022). Enterprises' perception and practice of humane entrepreneurship. Journal of Small Business and Enterprise Development, 29(1), 127-146. https://doi.org/10.1108/JSBED-01-2021-0028
5. El Tarabishy, A., Hwang, W. S., Enriquez, J. L., & Kim, K. C. (2022). The empirical performance of humane entrepreneurship. Journal of the International Council for Small Business, 3(1), 7-23. https://doi.org/10.1080/26437015.2021.1940374
6. Kim, K.-C., El Tarabishy, A., & Bae, Z. T. (2018). Humane entrepreneurship: how focusing on people can drive a new era of wealth and quality job creation in a sustainable world. Journal of Small Business Management, 56(sup1), 10-29. https://doi.org/10.1111/jsbm.12431
7. Kim, K.-C., Hornsby, J. S., Enriquez, J. L., Bae, Z. T., & El Tarabishy, A. (2021). Humane entrepreneurial framework: a model for effective corporate entrepreneurship. Journal of Small Business Management, 59(3), 397-416, https://doi.org/10.1080/00472778.2021.1896723
8. Mann, L., Burnett, P., Radford, M., & Ford, S. (1997). The Melbourne Decision Making Questionnaire: An instrument for measuring patterns for coping with decisional conflict. Journal of Behavioral Decision Making, 10(1), 1-19.
9. Palumbo, R. (2022). A «Dark Side» of Humane Entrepreneurship? Unveiling the Side Effects of Humane Entrepreneurship on Work–Life Balance. The Journal of Entrepreneurship, 31(1), 121-152. https://doi.org/10.1177/09713557211069304
10. Parente, R., & Kim, K.-C. (2021). Editorial: Contemporary Perspectives on Social and Humane Entrepreneurship. Journal of Small Business Management, 59(3), 371-372. https://doi.org/10.1080/00472778.2021.1896724
11. Parente, R., El Tarabishy, A., Botti, A., Vesci, M., & Feola, R. (2021). Humane entrepreneurship: some steps in the development of a measurement scale. Journal of Small Business Management, 59(3), 509-533. https://doi.org/10.1080/00472778.2020.1717292
12. Parente, R., El Tarabishy, A., Vesci, M., & Botti, A. (2018). The epistemology of humane entrepreneurship: theory and proposal for future research agenda. Journal of Small Business Management, 56 (sup1), 30-52. https://doi.org/10.1111/jsbm.12432
13. Radosavljević, D., Singaevska, I., Panagopoulos, A. (2016). Ženski menadžment – opasnost ili šansa? Application of new technologies in management ANTiM-2016: 5-th International Conference. V. 2. Belgrade: Education Council of Faculty of Business Studies and Law, 263-270.
14. Radosavljevic, M., Syngaivska, I., & Schopf, K. (2014). Creative imitation-risk or opportunity. International Journal of Economics and Law, 4(10), 103-108.
15. Riggs, M. L., & Knight, P. A. (1994). The Impact of Perceived Group Success-Failure on Motivational Beliefs and Attitudes: A Causal Model. Journal of Applied Psychology, 79(5), 755-766. https://doi.org/10.1037/0021-9010.79.5.755
16. Syngaivska, І. (2014). Corporate culture as a means of motivational work with personnel. International Journal of Scientific and Applicative papers, 1(2), 168-172.
17. Synhaivska, I. (2020). Personal peculiarities of a teacher as a factor in academic integrity. International Conference on Academic integrity in public administration and educational institutions (APAEI) (March 26, 2020, Kyiv-Tallinn): Book of abstracts, 61-63.
18. Scott, S. G., & Bruce, R. A. (1995). Decision-making style: The development and assessment of a new measure. Educational and Psychological Measurement, 55(5), 818-831. https://doi.org/10.1177/0013164495055005017
19. Van den Broeck, H., Vanderheyden, K., & Cools, E. (2003). Individual differences in cognitive styles: development, validation and cross-validation of the cognitive style inventory. Vlerick Leuven Gent Management School. https://ideas.repec.org/p/vlg/vlgwps/2003-27.html
20. Veldbrekht, O. O., & Tavrovetska, N. I. (2022). Percepted Stress Scale (PSS-10): Adaptation and Approbation in the War Circumstances. Problems of Modern Psychology, 2(25), 16-27. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-2-2.
21. Vesci, M., Botti, A., Feola, R., Conti, E., & El Tarabishy, A. (2023). Bridging theory and practice in the humane entrepreneurship domain: insights from small and medium Italian enterprises. Journal of Small Business and Enterprise Development, 30(3), 567-586. https://doi.org/10.1108/JSBED-11-2021-0465
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
