До проблеми гендерних особливостей становлення самоефективності студентської молоді
Анотація
Вступ. Продуктивний розв’язок стрижневих психологічних векторів сучасності – становлення психологічного благополуччя та позитивного психічного здоров’я набуває особливої значущості для вітчизняного суспільного простору воєнного часу та повоєнного відновлення. Серед констеляції чинників, які убезпечують від деструкції психічне здоров’я, одне зі стрижневих місць посідає самоефективність/особистісна ефективність. Саме вона сприяє становленню екологічно комфортного особистісного статусу у системах «Я – Я», «Я – діяльність», «Я – інші», «Я – соціум».
Мета: здійснити аналіз гендерних особливостей становлення самоефективності/особистісної ефективності на початковому етапі професійної підготовки студентської молоді у контексті сучасного освітнього простору.
Методи. У процесі дослідження було застосовано теоретико-методологічний аналіз проблеми самоефективності; методологія дослідження історіогенези наукової вітчизняної та зарубіжної психологічної спадщини; здійснено концептуальний розгляд сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок, а також проведено аналіз (порівняльний, апперцепційний, сумірний) експериментального матеріалу. Використано концептуально-експериментальні підходи до визначення рівня самоефективності – методика «Загальна шкала самоефективності» (Schwarzer & Jerusalem, 1995).
Результати. Здійснено аналіз особливостей становлення самоефективності на початковому етапі професійної підготовки студентської молоді – майбутніх фахівців соціономічних професій у контексті сучасного освітнього простору.
У статті репрезентовано їх абрис у двох площинах: перша – статус проблеми самоефективності як цінності в актуальному шарі ціннісної сфери особистості молодої людини на початковому етапі професійної підготовки. У другій площині – виокремлені гендерні особливості становлення самоефективності на початковому етапі професійної підготовки студентської молоді у векторах: залежно від статі та віку, а також значущості особистісної ефективності студентської молоді різної статі у контексті сучасного освітнього простору.
Висновки. Самоефективність у модусі детермінанти розвитку і саморозвитку особистості як «системи систем» (Костюк, 1989) і як внутрішній ресурс стабільності позитивного здоров’язбереження набуває особливої значущості у освітньому і суспільному просторі сьогодення.
Констатовано, що в умовах кризових викликів сучасності самоефективність зберігає статус ціннісної особистісної детермінанти. Висвітлена диференціація самоакцептації значущості особистісної ефективності студентської молоді на початковому етапі професійної підготовки.
Встановлені на статистично значущому рівні гендерні особливості самоефективності студентської молоді – майбутніх фахівців соціономічних професій залежно від статі; гендерні особливості самоефективності майбутніх фахівців соціономічних професій різної статі залежно від значущості особистісної ефективності. На рівні тенденції зафіксовані гендерні особливості самоефективності майбутніх фахівців соціономічних професій різної статі залежно від віку.
Посилання
2. Бондарчук, О., & Карамушка, Л. (2022, березень-червень). Психологічна підтримка особистості в умовах війни: Україна-Польща. Педагогічна газета України, 2-3.
3. Бондарчук, О. І., & Пінчук, Н. І. (2023). Психологічне здоров’я особистості: сутність, індикатори, умови підтримки та відновлення під час війни і в повоєнний час. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки. Серія: Управління та адміністрування. 25, 28-43. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vispdoso_2023_25_5.
4. Дригус, М. Т. (2019a). Концептуальний аналіз проблеми особистісної ефективності у психологічній системі Г.С. Костюка. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, ХІІ(26), 110-117.
5. Дригус, М. Т. (2019b). Характеристика самоефективності у просторі самодетермінації особистості. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, 152-177. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-45.152-177
6. Дригус, М. Т., & Фалькова, І. М. (2023). Концептуальні ідеї проблеми особистісної ефективності у парадигмі психічного розвитку Г.С. Костюка. Graal of Science. International Scientific Journal, 28, 415-417. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.69
7. Карамушка, Л. М. (2013). Психологічна готовність студентів до здійснення майбутньої професійної кар’єри: зміст, структура, рівні та чинники. Правничий вісник Університету «Крок», 16, 211-219.
8. Карамушка, Л. М. (2022). Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: основні вияви і ресурси. Вчені записки Університету «Крок», 3(67), 124-133. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-67-124-133
9. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
10. Костюк, Г. С. (1941). Про роль спадковості, середовища і виховання в психічному розвитку дитини. У Г.С. Костюк. Праці респ. наук. конф. з педагогіки і психології. Т. II. Психологія, 3-45. Рад. школа.
11. Костюк, Г. С. (1989). Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Радянська школа.
12. Кокун, О. М. (2021). Психофізіологічні закономірності життєстійкості фахівців соціономічних професій. Видавець Вікторія Кундельська, http://lib.iitta.gov.ua/728307
13. Креденцер, О. (2023). Вплив самоефективності праці педагогічних працівників на їх суб'єктивне самопочуття в умовах війни. Київський журнал сучасної психології та психотерапії, 5(1), 45-54. https://doi.org/10.48020/mppj.2023.01.05
14. Кремень, В. Г. (2023) Філософія людиноцентризму в системі сучасних цінностей. Доповідь на церемонії присвоєння титулу доктора Honoris Causa в Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської (м. Варшава, Польща), 24 травня 2023 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(1), 1-6. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.512
15. Максименко, С. Д., Максименко, К. С., & Папуча, М. В. (2007). Психологія особистості. Видавництво ТОВ «КММ».
16. Сердюк, Л. (2021). Внутрішні ресурси психологічного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(23), 91-99.
17. Сердюк, Л. З. (2023). Особистісні ресурси психологічного благополуччя особистості. Особистісні та психофізіологічні ресурси життєстійкості: матеріали ІV Науково-методичного семінару (21 вересня 2023 року, Київ). (pp. 78-81). Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
18. Щотка, О., & Андрєєва, Я. (2022). Взаємозв’язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в умовах війни в Україні. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 64-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.6
19. Bandura, A. (1977a). Social learning theory. Prentice Hall.
20. Bandura, A. (1977b). Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological review, 84(2), 191-215.
21. Bandura, A. (1994). Self-efficacy. Encyclopedia of human behavior, 4, 71-81.
22. Bandura, A. (1997). Self-efficacy. Harvard Health Letter, 13, 3-39.
23. Reber, A. S. (1995). The Penguin dictionary of psychology. Second edition. Penguin books.
24. Schwarzer, R., & Jerusalem, M. (1995). Generalized Self-Efficacy scale. In J. Weinman, S. Wright, & M. Johnston, Measures in health psychology: A user’s portfolio. Causal and control beliefs (pp. 35-37).
