Особливості професійного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових
Анотація
Вступ. В умовах війни працівники реабілітаційних центрів (лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та інші фахівці охорони здоров'я) стикаються з різноманітними емоційними викликами у своїй роботі. Вони часто зіштовхуються зі складними ситуаціями (у тому числі з втратою пацієнта), співпереживають пацієнтам та їхнім родинам. Ці емоційні навантаження можуть призвести до професійного вигорання, що так само може серйозно знизити ефективність надання медичних послуг, а також негативно позначитися на психічному здоров’ї персоналу.
Мета дослідження: дослідити рівень професійного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових та визначити вплив характеристик взаємодії персоналу з організацією (залученість у роботу та прихильність організації) на його вияви.
Методи дослідження: Для проведення дослідження було використано такі діагностичні методи: опитувальники «Синдром «вигорання» в професіях системи «людина-людина» К. Маслач та С. Джексона, «Утрехтська шкала залученності в роботу» В. Шауфелі, А. Беккера, «Опитувальник відданості організації» Дж. Груб, Р. Дунхема, М. Кастаньєди, авторська анкета-«паспортичка».
Результати дослідження. У результаті емпіричного дослідження встановлено, що дві третини персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових мають високий та середній рівень професійного вигорання всіх його складових. Провідне місце (за рівнем вираженості) серед різних складових вигорання посідає редукція професійних досягнень, далі слідує емоційне виснаження і найменш вираженою є деперсоналізація. На основі дисперсійного аналізу виявлено, що організаційно-психологічні чинники, які відображають взаємодію персоналу та організації (залученість персоналу у роботу, його прихильність до організації) є суттєвими детермінантами зниження професійного та емоційного вигорання персоналу реабілітаційних центрів для поранених військових.
Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність впровадження в реабілітаційних центрах для поранених військових спеціальних програм для профілактики та подолання професійного вигорання, однією зі складових яких має бути реалізація заходів залученості у роботу та формування прихильності до організації.
Посилання
2. Кокун, О.М., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., Олійник, В.О., Хоружий, С.М., Ларіонов, С.О., & Сириця, М.В. (2023). Особливості надання психологічної допомоги військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх сімей цивільними психологами. Вид-но 7БЦ. https://lib.iitta.gov.ua/734391/
3. Лазос, Г. (2022). Психологи і війна: зміна парадигми надання психологічної/психотерапевтичної допомоги та резільєнтність фахівця. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4 (27), 37-47. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.3
4. Максименко, С.Д., Карамушка, Л.М., Зайчикова, Т.В. (Ред.) (2006). Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: ґендерні аспекти (2-е вид. перероб. та доповн). Міленіум.
5. Мельник, О.В., & Лукомська, С.О. (2019). Вікові особливості адаптації учасників бойових дій до умов мирного життя. Вісник ХДУ. Серія Психологічні науки (Т 2.), 2, 26-31.
6. Омельченко, Я. М. (Ред.) (2023). Застосування психотерапевтичних технологій у наданні допомоги постраждалим з проявами посттравматичного стресового розладу / Я. М. Омельченко, З.Г. Кісарчук, Т.С. Гурлєва, Г. П. Лазос [та ін.]; Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/736404/
7. Чижевський, С. О. (2023). Особливості психологічного відновлення військовослужбовців в умовах повномасштабного російського вторгнення: Вісник Національної академії педагогічних наук України, 5(2), 1-5. https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5229
8. Ярмольчик, М. О.. & Лич, О. М. (2021). Психологічні технології роботи з військовослужбовцями під час декомпресії. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2, 88-92.
9.Bakker, A., & Schaufeli, W.B. (2017). The Utrecht Work Engagement Scale (UWES). Test manual. https://www.researchgate.net/publication/312805574_The_Utrecht_Work_Engagement_Scale_UWES_Test_manual
10. Dunham, R. B., Grube, J.A. M. B. Castaneda, M.B. (1994). Organizational commitment: The utility of an integrative definition. Journal of Applied Psychology,79, 3, 370–380.
