Теоретичний аналіз організаційних умов творчої соціалізації українців
Анотація
Вступ. Актуальність проведеного теоретичного аналізу зумовлена тим, що творча соціалізація окремого працівника детермінує адаптованість, інноваційність, самореалізацію, конструювання нового образу світу усієї організації, а через кожну конкретну організацію і всієї суспільної системи сучасної України.
Мета. Визначення організаційних умов творчої соціалізації українців.
Методи. Застосовано методи аналізу та систематизації психологічних знань, висловлювань, ідей щодо проблеми творчої соціалізації особистості в організації.
Результати. Проаналізовані наукові дослідження проблеми творчої активності, діяльності та самореалізації співробітників організації. Встановлено, що однією з основних умов творчої діяльності співробітників організацій є сприятливий організаційний клімат, що складається зі стилю керівництва, стилю взаємодії керівників та співробітників. Іншими основними умовами є підтримка та заохочення працівника до творчої самоактуалізації, соціалізації в процесі творчості та інновацій, разом із створенням особливої системи мотивації та схвалення креативної активності.
Висновки. На основі теоретичного аналізу наукової літератури визначено головні організаційні умови творчої діяльності співробітників організацій.
Посилання
2. Amabile, T. (2013). Componential theory of creativity. In E.H. Kessler (ed.). Harvard Business School: Encyclopedia of Management Theory. Sage Publications.
3. Amabile, T.M., Schatzela, E.A., Monetaa, G.B., & Kramer, S.J. (2004). Leader Behaviors and the Work Environment for Creativity: Perceived Leader Support. The Leadership Quarterly, 15, 5-32.
4. Armstrong, M. (2010). Armstrong’s Essential Human Resource Management Practice: A Guide to People Management. Kogan Page Publishers.
5. Byron, K., & Khazanchi, S. (2012). Rewards and creative performance: a meta-analytic test of theoretically derived hypotheses. Psychological bulletin, 138(4), 809.
6. Cavanaugh, M. A., Boswell, W. R., Roehling, M. V., & Boudreau, J. W. (2000). An Empirical Examination of Self-Reported Work Stress among U.S. Managers. Journal of Applied Psychology, 85, 65-74.
7. Darvishmotevali, M., Altinay, L., & Koseoglu, M. A. (2020). The link between environmental uncertainty, organizational agility, and organizational creativity in the hotel industry. International Journal of Hospitality Management.
8. Ferris, K. R. (1977). A Test of the Expectancy Theory of Motivation in an Accounting Environment. Accounting Review, 52, 605-615.
9. Girn, M., Mills, C., Roseman, L., Carhart-Harris, R. L., & Christoff, K. (2020). Updating the dynamic framework of thought: Creativity and psychedelics. Neurolmage, 213.
10. Khedhaouria, A., Montani, F., & Thurik, R. (2017). Time Pressure and Team Member Creativity within R&D Projects: The Role of Learning Orientation and Knowledge Sourcing. International Journal of Project Management, 35, 942-954.
11. Liu, J., & Liu, Y. (2020) Reducing the Harmful Impact of Work Stress on Creativity? Buffering Model of Available Resources. Оpen Journal of Social Sciences, 8(2).
12. Ohly, S., & Fritz, C. (2010). Work Characteristics, Challenge Appraisal, Creativity, and Proactive Behavior: A Multi-Level Study. Journal of Organizational Behavior, 31(4), 543-565.
13. Ohly, S., Sonnentag, S., & Pluntke, F. (2006). Routinization, work characteristics and their relationships with creative and proactive behaviors. Journal of Organizational Behavior: The International Journal of Industrial, Occupational and Organizational Psychology and Behavior, 27(3), 257-279.
14. Oldham, G. R., & Cummings, A. (1996). Employee Creativity: Personal and Contextual Factors at Work. Academy of Management Journal, 39, 607-634.
15. Pearsall, M. J., Ellis, A. P. J., & Stein, J. H. (2009). Coping with Challenge and Hindrance Stressors in Teams: Behavioral, Cognitive, and Affective Outcomes. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 109, 18-28.
16. Petrou, P., Bakker, A. B., & Bezemer, K. (2019). Creativity under task conflict: The role of proactively increasing job resources. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 92(2), 305-329.
17. Shalley, C.E., & Gilson, L.L. (2004) What Leaders Need to know: A Review of Social and Contextual Factors That Can Foster or Hinder Creativity. The Leadership Quarterly, 15, 33-53.
18. Schutte, N. S., & Malouff, J. M. (2020). Connections between curiosity, flow and creativity. Personality and Individual Differences, 152, 1-3.
19. Woodman, R. W., Sawyer, J. E., & Griffin, R. W. (1993). Toward a theory of organizational creativity. Academy of management review, 18(2), 293-321.
20. Zhou, J., & George, J.M. (2003) Awakening Employee Creativity: The Role of Leader Emotional Intelligence. The Leadership Quarterly, 14, 545-568.
21. Zhou, J., & Hoever, I. J. (2014). Research on workplace creativity: A review and redirection. Annu. Rev. Organ. Psychol. Organ. Behav., 1(1).
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
