Стиль життя та психосоціальна адаптація військовослужбовців силових структур
Анотація
Вступ. Під час воєнних конфліктів військовослужбовці зазнають різноманітних стресових ситуацій, які ставлять під загрозу їхнє життя. Соціальна адаптація в цих умовах стає важливим аспектом розвитку особистості щодо соціально-психологічних перспектив.
Мета: вивчення стилю життя та психосоціальної адаптації військовослужбовців силових структур.
Методи. Для проведеннч дослідження використовувався комплект психодіагностичних інструментів (Life Style Index, опитувальник СПА, тест Кеттелла (16 RF), тест Мотиваційний профіль Річі-Мартіна та міжособистісних відносин Т. Лірі).
Результати. Визначено основні складові формування стилю життя військовослужбовців з метою їхньої соціально-психологічної адаптації, зокрема факторну складову та компоненту подій. Можна констатувати стосовно впливу подій на стиль життя військовослужбовців, що вони пов’язані як із особистою, так і з сферою середовища, в якому вони знаходяться (колектив колег по службі, родина, друзі, інші особи, з якими відбувається комунікація).
Висновки. Розкрито основні елементи формування стилю життя військовослужбовців в контексті їхньої соціально-психологічної адаптації, зокрема психосоціальні аспекти та компоненти подій.
Посилання
Візнюк, І.М., Долинний, С.С., Волохата, К.М., & Ромащук, О.І. (2024). Психокорекційна програма підвищення рівня посттравматичного зростання у волонтерів в умовах воєнного часу. Вісник науки та освіти, 1(19), 750-759.
Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Педагогічна думка.
Кокун, О.М., Пішко, І.О., Лозінська, Н.С., Копаниця, О.В., & Малхазов, О.Р. (2011). Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів. НДЦ ГП ЗСУ.
Кокун, О.М., Мороз, В.М., Пішко, І.О., & Лозінська, Н.С. (2021). Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження.7БЦ.
Пугач, С.С., Візнюк, І.М., & Долинний, С.С. (2023). Правосвідомість як соціологічний контент структурної організації психіки людини. Наукові інновації та передові технології, 11(25), 715-724.
Пугач, С.С., Візнюк, І.М., Долинний, С.С., & Бреславська, Г.Б. (2023). Волонтерська діяльність у розвитку професійної компетентності працівників. Актуальні питання у сучасній науці, 7(13), 673-685.
Mitchell, A. The Nine American Lifestyles (1983). Who We Are and Where We’re Going. Macmillan.
Vizniuk, I.M., Dolynyny, S.S., Volohata, K.M., & Romashchuk, O.I. (2024). International charity and cooperation projects regarding the organization of volunteer post-traumatic growth programs. Science and technology today, 1(29), 391-399.
Viznіuk, I., Dolynnyi, S., Rabetska, N., Ladychenko, T., & Zagrebelna, N. (2023). Forming communicative competence in future specialists of the socio-economic sphere. Amazonia Investiga, 12(67), 19-29.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






