Психічне здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності
Анотація
Вступ. Ситуації невизначеності, в яких перебувають працівники бізнес-організацій під час війни рф проти України, нерідко зумовлюють виникнення негативних психічних станів та негативно позначаються на психічному здоров’ї та благополуччі персоналу. Отже, достатньо актуальним є аналіз рівня психічного здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності й толерантності до невизначеності як детермінанти психічного здоров’я та благополуччя персоналу.
Мета: Проаналізувати рівень розвитку психічного здоров’я та благополуччя й їх зв’язок із толерантністю до невизначеності в персоналу бізнес-організацій.
Методи. Дослідження здійснювалось за допомогою комплексу методик «Психічне здоров’я в умовах війни», що включав діагностичні методики та анкету-паспортичку, які були спрямовані на вивчення різних аспектів психічного здоров’я та благополуччя персоналу бізнес-організацій.
Результати. Встановлено, що близько чверті респондентів мають високий рівень позитивного психічного здоров’я та психологічного благополуччя, що свідчить про значні резерви розвитку цих характеристик в персоналу бізнес-організацій. Показано, що близько п’ятої частини респондентів мають високий рівень загального показника толерантності до невизначеності в умовах війни.
Висновки. Встановлено зв’язок між показниками толерантності до невизначеності та рівнем вираженості позитивного психічного здоров’я та психологічного благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах воєнного часу.
Посилання
2. Гусєв, А. І. (2007). До проблеми формування та розвитку толерантності до невизначеності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки. № 17 (41), ч. 1. С. 101-113.
3. Дзвоник, Г. П. (2023). Практичні заходи психофізіологічного забезпечення професійної життєстійкості менеджерів. Українська психологія. ХХІ століття. Початок. (Дні української психології в Берліні): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 27-28 квітня 2023 р.). Київ. 390-394. https://lib.iitta.gov.ua/735227/
4. Карамушка, Л. М. (2021a). Психологічне здоров’я персоналу організацій в умовах пандемії COVID-19: огляд зарубіжних досліджень. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(22). 69-78.
5. Карамушка, Л. М. (Ред.). (2021b). Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія. / Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.]. Київ–Львів: Видавець Вікторія Кундельська. http://psychology-naes-ua.institute/userfiles/files/Karamushka%20(1).pdf
6. Карамушка, Л. М. (ред.). (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко, В. І. Лагодзінська, В. М. Івкін, О. С. Ковальчук. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/733813/1/Karamushka_praktykum.pdf
7. Кашлюк, Ю.І. (2017). Психологічне здоров’я і психологічне благополуччя особистості як складові задоволеності життям. Психологічний часопис, 3(7), 47–58.
8. Кокун, О.М. (2023). Особливості психічного здоров’я населення України після перших місяців війни. Українська психологія. ХХІ століття. Початок. (Дні української психології в Берліні): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 27-28 квітня 2023 р.). Київ. 89-92. https://lib.iitta.gov.ua/735227/
9. Лазос, Г. П. (2023). Стійкість професійної ідентичності психотерапевта як основа резільєнтності фахівця. Українська психологія. ХХІ століття. Початок. (Дні української психології в Берліні): матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 27-28 квітня 2023 р.). Київ. 442-447. https://lib.iitta.gov.ua/735227/
10. Литвин, С. В. (2019). Толерантність до невизначеності як психологічний конструкт. Psychological Journal, 1(21). 90–107. DOI: 10.31108/1.2019.1.21.6
11. Охорона психічного здоров’я в умовах війни. (2022). Т. Охлопкова, О. Брацюк (пер.). Т. 2. Київ: Наш Формат.
12. Павленко, Г.В. (2019). Толерантність до невизначеності як ресурс психологічного благополуччя студентів. Актуальні проблеми психології, 47(7). 208–219.
13. Семиченко, В., & Артюшина, К. (2019). Проблема невизначеності у теорії та практиці вищої школи. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія, 2(15). 141–152. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41847
14. Сливінська, Т. (2020). Психічне здоров’я педагога як фактор його професійної мобільності. Вересень, 2-3(85-86). Т. 4. 73-79.
15. Терещенко, К., & Івкін, В. (2023). Толерантність до невизначеності та її зв’язок із психологічним здоров’ям освітнього персоналу в умовах воєнного часу. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28). 56-63. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.6
16. Томаржевська, І. В. (2018). Феномен «толерантність до невизначеності» і його психологічний аналіз. Психологічний журнал, 1. http://psyj.udpu.edu.ua/article/view/152564
17. Хілько, С. О. (2018). Психологічні умови формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Дис. канд. психол. наук. Київ.
18. Ault, R.T. (2003). Encouraging Risk and Embracing Uncertainty, The Need to Change U.S. Army Culture. US Army.
19. Bradburn, N.M. (1969). The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine.
20. Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights, 15, DOI: https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
21. Craik, R. L. (2001). A tolerance for ambiguity. Physical Therapy, 81, 1292.
22. Furnham, A., & Marks, J. (2013). Tolerance of Ambiguity: A Review of the Recent Literature. Psychology, 4(9), 717–728. DOI: 10.4236/psych.2013.49102
23. Kibris, A., & Uler, N. (2023). The Impact of Exposure to Armed Conflict on Risk and Ambiguity Attitudes. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3838073
24. McClary, R.B. (2009). An investigation into the relationship between tolearnce of ambiguity and creativity among military officers. PhD dissertation. Kansas State University. https://core.ac.uk/display/5166142?utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign=pdf-decoration-v1
25. McLain, D. L. (1993). The MSTAT-I: A new measure of an individual's tolerance for ambiguity. Educational and Psychological Measurement, 1(53), 183-189.
26. Murthy, R. S., & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World psychiatry : official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 25–30.
27. Pontin, P., Schwannauer, M., Tai, S., & Kinderman, M. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11:150. doi:10.1186/1477-7525-11-150
28. Ribchester, T. (1995). Tolerance of ambiguity: A review of the concept, its measurement and applications. Current Psychology, 14, 179–199.
29. Ryff, C. (1989). In the Eye of the Beholder: Views of Psychological Well-Being Among Middle-Aged and Older Adults. Psychology and Aging, 2(4), 195–210.
30. Zerach, G., & Levi-Belz, Y. (2019). Intolerance of Uncertainty Moderates the Association Between Potentially Morally Injurious Events and Suicide Ideation and Behavior Among Combat Veterans. Journal of traumatic stress, 32(3), 424-436.
31. World Health Organization. (2021). Comprehensive mental health action plan 2013–2030. World Health Organization. https://apps.who.int/iris/handle/10665/345301
32. World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». (2022). https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
