Психологічні особливості ухвалення рішень керівниками бізнесу в ситуації невизначеності

Ключові слова: керівники бізнесу, ситуації невизначеності, адаптивні стратегії ухвалення рішень, неадаптивні стратегії ухвалення рішень, рівні адаптивності

Анотація

Вступ. Тривале існування суспільства в умовах глобальних потрясінь (економічних криз, пандемії, війни) вимагає перегляду стратегій прийняття рішень в управлінні бізнес організаціями.

Мета дослідження – виявити провідні стратегії ухвалення рішень керівниками малого та середнього бізнесу в контексті реагування на стрес, визначити їх вплив на успішність професійної адаптації в умовах війни.

Методи. Опитано 109 керівників бізнесу  і підприємців. Вивчення особливостей ухвалення рішень керівниками бізнесу здійснювалось за допомогою опитувальників «Мельбурнський опитувальник прийняття рішень» та  методики «Загальний стиль прийняття рішень». Для вивчення індивідуально-психологічних характеристик керівників бізнесу та рівнів адаптації використовувались такі методики: «Шкала сприйнятого стресу» (PSS-10) Ш. Коена, адаптація О. О. Вельдбрехт та Н. І. Тавровецької; «Шкала інтолерантності до невизначеності» (IUS-12)  Н. Карлетона (адаптація Г. М. Громової); «Шкала загальної самоефективності», адаптація І. І. Галецької; «Тест життєвої орієнтації (диспозиційного оптимізму)» (LOT-R), адаптація С. В. Лукової; авторська анкета.

Результати. Виявлено характерні особливості прийняття рішень керівниками бізнесу в перший рік повномасштабної війни: перевага раціонального, інтуїтивного та спонтанного стилів. Доведено, що формування управлінської компетентності супроводжується готовністю до прийняття важливих рішень, яка проявляється в несхильності до захисних реакцій: уникнення, відкладання, перекладання відповідальності, імпульсивності. Неадаптивні стратегії ухвалення утворюють єдиний симптомокомплекс, що має в основі не когнітивні, а особистісні риси та схильності. Порівняльний аналіз груп з різним рівнем адаптивності (успішна, проблемна та над-успішна) демонструє вплив різних стратегій прийняття рішень на успішність професійної адаптації. З’ясовано, що в ситуації невизначеності традиційно-успішна стратегія ухвалення рішень, основана на зваженому інтелектуальному аналізі інформації, втрачає адаптивне значення.

Висновки. Отримані результати корисні для ефективного протистояння викликам задля стійкого функціонування підприємств в сфері бізнесу в кризових умовах.

Посилання

1. Артемов, В., & Сингаївська, І. (2022). Особливості процесів прийняття рішень в умовах невизначеності. Вчені записки Університету «КРОК», 1(65), 149–163. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-65-149-163
2. Вельдбрехт, О. О., & Тавровецька, Н. І. (2022). Шкала сприйнятого стресу (PSS-10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології, 2(25), 16-27. DOI: 10.26661/2310-4368/2022-2-2
3. Галецька, І.І. (2003). Самоефективність у структурі соціальної адаптації. Вісник Львівського університету. Серія: Філософські науки, 5, 138-149.
4. Громова, Г.М. (2021). Інструменти вимірювання толерантності до невизначеності. Адаптація тесту «Шкала інтолерантності до невизначеності» Н. Карлетона. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 47(50), 115-130. DOI: 10.33120/ssj.vi47(50).217
5. Гура, Г. Н. (2023). Психологічна адаптація керівників бізнесу та підприємців до умов воєнного стану. Вектори соціальної, організаційної та економічної психології: тези доп. II Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 лют. 2023 р.) / відп. ред. С. М. Миронець. Київ: ДТЕУ, 72-78. https://knute.edu.ua/file/MzEyMQ==/f467895ec4bf440341490c621a6eccb8.pdf
6. Лукова, С.В. (2023). Валідизація української версії Методики диспозиційного оптимізму (Life Orientation Test-Revised – LOT-R). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки, 1, 47-55. DOI: 10.32999/ksu2312-3206/2023-1-6
7. Alacreu-Crespo, A., Fuentes, М. C., Abad-Tortosa, D., Cano-Lopez, I., González, E., & Serrano, M. Á. (2019). Spanish validation of General Decision-Making Style scale: Sex invariance, sex differences and relationships with personality and coping styles. Judgment and Decision Making, 14(6), 739–751. URL: https://journal.sjdm.org/19/190621a/jdm190621a.pdf
8. Bavoľár, J., & Orosová, O. (2015). Decision-making styles and their associations with decision-making competencies and mental health. Judgment and Decision Making, 10(1). 115–122. URL: https://journal.sjdm.org/14/141103/jdm141103.html
9. Berisha, G., Pula, J. S., & Krasniqi, B. (2018). Convergent validity of two decision making style measures. Journal of Dynamic Decision Making, 4. Article 1. DOI: 10.11588/jddm.2018.1.43102
10. Cools, E., & Van Den Broeck, H. (2008). Cognitive styles and managerial behaviour: a qualitative study. Education + Training, 50(20), 103-114. DOI: https://doi.org/10.1108/00400910810862092
11. Cools, E., & Van den Broeck, H. (20070. Development and Validation of the Cognitive Style Indicator. The Journal of Psychology: Interdisciplinary and Applied, 141(4), 359-387. DOI: 10.3200/JRLP.141.4.359-388
12. Curşeu, P. L., & Schruijer, S. (2012). Decision Styles and Rationality: An Analysis of the Predictive Validity of the General Decision-Making Style Inventory. Educational and Psychological Measurement, 72(6), 1053–1062. DOI: https://doi.org/10.1177/001316441244806
13. De Heredia, R. A. S., Aroncena, F. I., & Gárate, J. V. (2004). Decision-making patterns, conflict styles, and self-esteem. Psicothema, 6(1), 110-116. https://www.psicothema.com/pdf/1169.pdf
14. Epstein, S. (2013). Cognitive-experiential self-theory: An integrative theory of personality. In H. Tennen, J. Suls, & I. B. Weiner (Eds.), Handbook of psychology: Personality and social psychology (pp. 93–118). NJ: John Wiley & Sons, Inc. DOI: 10.1002/9781118133880.hop205005
15. Filipe, L., Alvarez, M.-J., Roberto, M. S., & Ferreira J. A. (2020). Validation and invariance across age and gender for the Melbourne Decision-Making Questionnaire in a sample of Portuguese adults. Judgment and Decision Making, 15(1). 135-148.
16. Halama, P. (2017). Self-Regulation Capacity and Decision Making of Slovak Managers in Routine Situations and in Situations with Possible Negative Outcomes. Studia Psychologica, 59(2), 156-168. DOI: 10.21909/sp.2017.02.737
17. Janis, I. L., & Mann, L. (1977). Decision making: A psychological analysis of conflict, choice, and commitment. New York: Free Press, 488 р.
18. Mann, L., Burnett, P., Radford, M., & Ford, S. (1997). The Melbourne Decision Making Questionnaire: An instrument for measuring patterns for coping with decisional conflict. Journal of Behavioral Decision Making, 10(1), 1–19.
19. Mann, L., Radford, M., Burnett, P., Ford, S., Bond, M., Leung, K., H. Nakamura, Vaughan G., & Yang, K.-S. (1998). Cross-cultural Differences in Self-reported Decision-making Style and Confidence. International Journal of Psychology, 33(5), 325-335. DOI: 10.1080/002075998400213
20. Scott, S. G., & Bruce, R. A. (1995). Decision-making style: The development and assessment of a new measure. Educational and Psychological Measurement, 55(5), 818–831. DOI: 10.1177/0013164495055005017
21. Thunholm, P. (2004). Decision-making style: habit, style or both? Personality and Individual Differences, 36(4). 931–944. DOI: 10.1016/S0191-8869(03)00162-4
22. Thunholm, P. (2008). Decision-making styles and physiological correlates of negative stress: Is there a relation? Scandinavian Journal of Psychology, 49(3), 213–219. DOI: 10.1111/j.1467-9450.2008.00640.x
Опубліковано
2023-10-05