Переживання соціальної напруженості в українському суспільстві: методика діагностики

  • Олена Вячеславівна Савченко Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
  • Таісія Валентинівна Михно Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Ключові слова: переживання соціальної напруженості, психологічні маркери соціальної напруженості, соціальна напруженість, соціальна напруженість в українському суспільстві

Анотація

Вступ. Соціальна напруженість – стан суспільства, що виникає в невизначеній ситуації, яка змінює знайому та комфортну життєдіяльність членів суспільства, несе реальний або уявний обмежувальний чи загрозливий характер. Переживання стану соціальної напруженості – важливий чинник соціальної активності особистості та суспільних сил, спрямованих на зміну незадовільної ситуації і гармонізування стосунків в суспільстві.

Мета дослідження – розробити психодіагностичну методику для вимірювання рівня переживання стану соціальної напруженості, що панує в українському суспільстві.

Методи. Запропонована авторська методика «Соціальна напруженість в суспільстві» (Т. Михно, О. Савченко) та здійснені необхідні заходи перевірки її валідності, надійності та дискримінативності тверджень. Для перевірки конвергентної валідності використовувались стандартизовані опитувальники: «Особистісні ресурси» (О. Савченко, С. Сукач) та «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма (MHC-SF-UA)» (Е. Носенко, А. Четверик-Бурчак).

Результати. Визначено психологічні маркери стану соціальної напруженості в суспільстві. Проведені процедури підтвердили валідність шкал щодо вимірювання переживань, високу надійність-узгодженість та дискримінативність тверджень методики. Була здійснена стандартизація шкал методики на вибірці осіб юнацького віку (N=129), сформовані тестові норми за шкалою станайнів.

Висновки. Розроблена методика «Соціальна напруженість в суспільстві» є пілотажним проєктом, оскільки продовжується робота по уточненню валідності шкал, планується проведення перевірки надійності-стійкості за схемою «тест-ретест», формування тестових норм для різних вікових груп.

Посилання

Бабак, О.В. (2002). Диференціація доходів як чинник соціальної напруженості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук: 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / НАН України; Інститут соціології.

Владико, О. (2006). Соціальна напруженість і готовність до соціального протесту. Українське суспільство 1994–2004: моніторинг соціальних змін / В. Ворона, М. Шульга (ред.). Київ: Інститут соціології НАН України, 466-476.

Карамушка, Л.М. (2018). Класифікація видів соціальної напруженості в освітніх організаціях. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1 (12), 44–56.

Носенко, Е.Л., Четверик-Бурчак, А.Г. (2014). Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія», 20, 89-97.

Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості : монографія (2021). Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.] ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.

Резнік, О. (2017). Перцептивний, інтенційний та змістовний рівні соціальної напруженості в Україні: відмінності детермінанти. Український соціологічний журнал, 1-2, 69-76.

Савченко, О.В., Сукач, С.А., Тімакова, А.В. (2022). Методика «Особистісні ресурси»: валідизація та стандартизація на вибірці осіб юнацького віку. Габітус, 44, 114-122.

Сірий, Є.В., Нахабіч, М.А. (2018). Дослідження соціальної напруженості в Україні: засадничі аспекти та розробка інструментарію (за результатами фундаментальних досліджень): монографія. Київ: ЦОП «Глобус».

Сірий, Є.В. (2017). Системний аналіз соціальної напруженості в контексті побудови її концептуальної моделі та алгоритмізації дослідження. Проблеми соціальної роботи: філософія, психологія, соціологія, 1 (9), 70-77.

Слюсаревський, М.М. (2002). Соціальна напруженість: теоретична модель необхідних і достатніх показників. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 5 (8), 24–34.

Соболєва, Н. (2017). Соціально-психологічні чинники соціальної напруженості в кризовому суспільстві. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 4 (18), 104–114.

Соціальна напруженість у кризовому соціумі: соціально-психологічний аналіз (2019) / за наук. ред. О.Г. Злобіної. Київ: Ін-т соціології НАН України.

Шевель, І.П. (2021). Соціальне напруження, зумовлене соціальними змінами та соціальними реаліями, як фактор сьогодення. Актуальні проблеми філософії та соціології, 28, 46-49. DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i28.946

Опубліковано
2023-10-05