Можливості використання методу позитивної психотерапії  для  реалізації концепції  «Healthy  Organizations».

Людмила Миколаївна Карамушка

doi:10.31108/2.2023.2.29.3

Людмила Миколаївна Карамушка Інститут психології імені Г.С. Костюка https://orcid.org/0000-0003-0622-3419

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.3

Ключові слова: «Нealthy Organizations», метод позитивної психотерапії, принципи позитивної психотерапії, диференційний аналіз, вторинні актуальні здібності, первинні актуальні здібності, доповнена класифікація актуальних здібностей Н. Пезешкіана

Анотація

Вступ. Сучасні організації в умовах постійних соціально-економічних змін та викликів, з якими вони зустрічаються, шукають різноманітні підходи, які б забезпечили ефективність їх діяльності. Одним із підходів, орієнтованих на психологічне забезпечення ефективності діяльності, є реалізація концепції «healthy organizations» («здорових організацій»). Важливою складовою їхньої діяльності може бути використання методу позитивної психотерапії (Positive Psychotherapy; PPT), орієнтованого на пошук ресурсів та розвиток потенціалу персоналу організацій.

Мета дослідження: визначити можливості використання методу позитивної психотерапії для реалізації концепції «Healthy Organizations».

Методи дослідження: вивчення та систематизація літератури; теоретичний аналіз проблеми; власний досвід консультативної та психотерапевтичної роботи авторки.

Результати дослідження. У роботі показані значущість та можливості використання основних принципів методу позитивної психотерапії Н. Пезешкіана (надії, балансу та консультування) для реалізації концепції «Healthy Organizations». У контексті аналізу основних положень теорії диференційного аналізу Н. Пезешкіана та можливостей його використання в реалізації концепції «Healthy Organizations» доповнена класифікація вторинних та первинних актуальних здібностей. Виділено три підгрупи вторинних здібностей (які мають відношення до використання просторово-часового та предметного середовища; виконання діяльності; взаємодії з соціумом). Також виділено три підгрупи первинних здібностей (які пов’язані з емоційним ставленням до різних об’єктів та встановленням контактів з ними; ставленням до розвитку потенціалу людини; ставленням до майбутнього та віри). Обґрунтовано специфіку врахування первинних та вторинних здібностей (як конфліктного потенціалу) в контексті діяльності персоналу організацій.

Висновки. Впровадження концепції «Нealthy Organizations» у вітчизняних організаціях, з урахуванням особливостей їх функціонування в соціально-економічних та організаційних умовах в Україні, може сприяти збереженню та зміцненню психічного здоров’я персоналу та забезпеченню ефективності діяльності організацій.

Посилання

1. Боброва, Л.Г. (2020). Позитивна психотерапія як метод організації освітнього процесу. Психологічний і педагогічний дискурс: наукові записки вчених: Збірник матеріалів конференції / За заг. ред проф. Т.О. Олефіренка (с.23-24). Київ: Ви-во НПУ імені М.П. Драгоманова.
2. Вишневская, Д. (2017). Транскультуральная позитивная психотерапия в работе по психологической адаптации моряков после рейса. Життя, конфлікти і любов у транскультуральному світі : Збірник матеріалів IX Міжнародної науково-практичної конференції з позитивної психотерапії Н. Пезешкіана (м. Одеса, 2-4 червня 2017 року, с.35-37). Одеса.
3. Гордієнко-Митрофанова, І., & Гоголь, Д. (2022). Позитивна психотерапія : навч. посіб. з психотерапевт. практик розвитку усвідомленої стресостійкості Київ : ГО «МНГ».
4. Гордиенко-Митрофанова, И.В., & Гоголь, Д.М. (2022). Развитие осознанной стрессоустойчивости по модели баланса: интеграция психотерапевтических методов. The Global Psychotherapist, 2(2), 42–55. DOI: https://doi.org/10.52982/lkj170
5. Карамушка, Л. (2022). Тренінгова програма «Як зберегти та підтримати психічне здоров’я освітнього персоналу в умовах війни: зміст, структура, процедура проведення. Київський журнал сучасної психології та психотерапії, 4, 24-45. https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.03
6. Карамушка, Л. (2021). «Healthy organizations»: сутність, основні напрямки та методи активності для забезпечення психічного здоров’я персоналу. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3 (23), 40-49. https://doi.org/10.31108/2.2021.2.23.5
7. Карамушка, Т. (2022). Психологічна кар’єра аспірантів: Соціально-психологічні чинники формування готовності аспірантів до здійснення професійної кар’єри: Монографія. Київ-Львів: Видавець Вікторія Кундельська.
8. Кітчак, Т. (2023). Феноменологічні аспекти психотерапевтичної роботи із актуальною здібністю «Надія» у часі війни. The Global Psychotherapist, Vol. 3, 2, 114-118.
9. Коновальчук, М.В. (2022). Позитум-підходи у психологічній допомозі педагогам України в умовах війни. International training & science on-line conference «In search of truth and humanity on the age of war» (21-26 August, 2022, Leszno, Poland): Abstracts, 187-193.
10. Литвиненко, О.Д. (2016). Психосоматичний підхід до проблем психологічного здоров’я особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 4, 57- 82.
11. Мартинюк, І. (2017). П’ятикрокова модель позитивної психотерапії в освітньому процесі ВНЗ. Життя, конфлікти і любов у транскультуральному світі : Збірник матеріалів IX Міжнародної науково-практичної конференції з позитивної психотерапії Н. Пезешкіана (м. Одеса, 2-4 червня 2017 року, с.56-60). Одеса.
12. Мельничук, А.Ю., Комар, Т.В., & Онищук, Т.П. (2023). Емпіричне вивчення вигорання фахівців соціономічного профілю засобами позитивної психотерапії. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 9, 33–49. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-3
13. Мушкевич, М. І., & Чагарна, С.Є (2017). Основи психотерапії : навч. посіб. Вид 3-тє. Луцьк : Вежа-Друк.
14. Пеев, И. (2002). Позитивната психотерапия в модерната армия и общество. София: Военно издателство.
15. Пеньковська, Н., & Шептицький, Р. (2014). Основи психологічного консультування в методі позитивної психотерапії. Тернопіль: Крок, 2014.
16. Сердюк, Л. (2022). Вісбаденський опитувальник позитивної терапії і сімейної терапії (WIPPF 2.0) Н. Пезешкіана для діагностики внутрішніх ресурсів особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 130-141. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.13
17. Di Fabio, A., Cheung, F. M., & Peiró, J. M. (2020). «Editorial to special issue «Personality and individual differences and healthy organizations». Personality and Individual Differences, 166, 1-5.
18. De Smet, A., Loch, M., & Schaninger, B. (2007). Anatomy of a healthy corporation. Mckinsey Q, 2, 64–73.
19. Gharibblouk, S. (2018). The Effectiveness of Positive Psychotherapy on Reducing Marital Burnout among University Political Activists. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, Vol. 10, no. 3, 25–34. https://doi.org/10.18662/rrem/60
20. Kravchenko, Y. (2020). Positive Psychotherapy in Organizational and Leadership Coaching. In: Messias E., Peseschkian H., Cagande C. (Editors) Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology, (pp. 253–276), Springer, Cham (Switzerland).
21. Lo Presti, A., Molino, M., Emanuel, F., Landolfi, A., & Ghislieri, C.(2020). Work-family organizational support as a predictor of work-family conflict, enrichment, and balance: crossover and spillover effects in dual-income couples. Europe's Journal of Psychology,16(1), 62–81.
22. Öcel-Collen, H., & Zijlstra, F. (2019). Relationship between Social Support, Cultural Values, Family-Friendly Organizations and Psychological Well-Being among Turkish and the Dutch Nurses: The Role of Recovery. International Journal of Business, Humanities and Technology Vol, 9(1). http://dx.doi.org/10.30845/ijbht.v9n1p1
23. Peseschkian, N. (2014). In Search of Meaning. A Psychotherapy of Small Steps. Theory and Practice of a New Method, Wiesbaden, Germany: Print City Europe.
24. Peseschkian, N. (1987). Positive Psychotherapy. Theory and Practice of a New Method, Berlin Heidelberg, Germany: Springer-Verlag.
25. Peseschkian, N. (2016): Positive Psychotherapy of Everyday Life. Author House UK.
26. Peseschkian, N., & Deidenbach H. (1998). Wiesbadener Inventar zur Positiven Psychotherapie und Familientherapie WIPPF. Berlin, Haidelberg: Springer, 1998. 108 p.
27. Quick, J. C., Quick, J. D., Nelson, D. L., & Hurrell, J. J. (2017). Preventive Stress Management in Organizations. American Psychological Association. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/10238-000
28. Richardson, K.M., & Rothstein, H.R. (2008). Efects of occupational stress management intervention programs: Ameta-analysis. Journal of Occupational Health Psychology, 13, 69–93.
29. Rubene, L., & Miksons, A. (2021). The association between work-re lated factors and use of psychotherapeutic methods with burnout rates in family physicians. European Psychiatry, 64, S1, 493–494. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.1319
30. Remmers, A.(1995). An integrated model for salutogenesis and prevention in education, organisation, therapy, self-help and family consultation, based on positive family psychotherapy [Realized projects and experiences in Bulgaria 1992–1994].
31. Serdiuk, L., & Otenko, S. (2021). The Ukrainian-language Adaptation for the Wiesbaden Inventory for Positive Psychotherapy and Family Therapy (WIPPF). The Global Psychotherapist, Vol. 1, No1, 11-14. https://doi.org/10.52982/lkj135
32. Tetrick, L. E. (2002). Individual and organizational health. In: Research in Occupational Stress and Well-being, Vol. 2, eds P. Perrewé and D. Ganster (pp 117-141). JAI Press.
33. WAPP (World Association for Positive and Transcultural Psychotherapy (2023). About PPT method. https://www.positum.org/about-ppt-method