Адаптація та валідизація короткого п’ятифакторного опитувальника майндфулнес (ПОМ-15)
Анотація
Вступ. Підхід майндфулнес, тобто цілісне усвідомлення та уважна присутність, набуває все більшого поширення в повсякденному житті та клінічній практиці. Перспективність цього підходу в регулюванні стресу, соматичних скарг, тривоги, депресивних проявів, професійного вигорання, в опрацюванні травматичного досвіду й профілактиці ПТСР та актуальність його на теренах України зумовлює потребу в розробці та адаптації діагностичних інструментів для виміру ефективності цього підходу.
Метою цієї статті є оприлюднення результатів адаптації української версії короткого опитувальника Five Facet Mindfulness Questionnaire (FFMQ – 15), розробленого R. Baer et al., що українською мовою має назву «П`ятифакторний опитувальник майндфулнес» (ПОМ-15).
Методи. Адаптацію ПОМ-15 здійснено в межах адаптації повної версії опитувальника Five Facet Mindfulness Questionnaire (FFMQ) - ПОМ-39, пʼять факторних шкал сформовані з оригінальної довгої версії опитувальника ПОМ-39: спостереження, опис, усвідомлена дія, неосудливість та нереактивність.
Результати. У результаті аналізу даних визначено хорошу внутрішню узгодженість всіх шкал (коефіцієни альфа Кронбаха в діапазоні від 0,71 до 0,94), підтверджено конструктну надійність методики та здатність опитувальника ПОМ-15 диференціювати динаміки змін, що відбуваються в процесі терапії та навчанні технікам майндфулнес.
Висновки. Невеликий обсяг запитань, швидкість використання та легкість опрацювання результатів у поєднанні з їх надійністю, робить методику ПОМ-15 зручною та ефективною у використанні як в клінічній, так і в неклінічній практиці.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






