Діагностика вікової диференціації мотиваційної складової професійної діяльності в екстремальних умовах антарктичних експедицій
Анотація
Вступ. В умовах сьогодення люди різного віку все частіше добровільно обирають складні та ризиковані для життя і здоров’я види діяльності. Знання домінуючих мотивацій та їх диференціація за віковими групами важлива для професійного відбору експедиційних команд полярних експедицій, різноманітних спортивних команд та організації їх ефективної підготовки і тренування.
Мета: визначити провідні мотиви професійної діяльності полярників українських антарктичних експедицій та диференціювати їх за віковими категоріями.
Методи: узагальнення та систематизації вікової періодизації; методика дослідження мотиваційної сфери особистості через призму ієрархії бажань – Reiss Motivation Profile® (RMP).
Результати. На основі теоретичного аналізу визначено та встановлено вікову періодизацію учасників річних антарктичних експедицій до Української антарктичної станції «Академік Вернадський»: молодша група (вік 22-34 роки), середня група (вік 35-45 років), старша група (вік 46-62 роки). Провідним мотивом готовності до професійної діяльності в екстремальних умовах навколишнього середовища для усіх вікових груп є духовний. На другому місці знаходиться соціальний мотив, а матеріальний мотив посідає третє місце.
Висновки. Результати дослідження варто використовувати в організації екстремальних та спортивних видів діяльності для диференціації мотиваційних станів людей різних вікових категорій.
Посилання
2. Васильєв, Я. В. (2009). Структура і функції цільового компонента спрямованості особистості. (Дис. докт. психол. наук), Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Київ.
3. Крутій, К. Л., & Зданевич, Л. В. (2017). Огляд емпіричних досліджень щодо стратифікації сучасного дошкільного дитинства. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine. Lublin: Izdevnieciba «BaltijaPublishing», 2, 56–71.
4. Лук’янцева, Г. В. (2018). Фізіологія людини. Національний університет фізичного виховання і спорту України «Олімпійська література», Київ.
5. Мірошниченко, О. А. (2015). Нейродинамічні та соціально-психологічні особливості адаптації зимівників. Український антарктичний журнал, 14, 205–216.
6. Мірошниченко, О. А., Моісеєнко, Є. В., & Литвинов, В. А. (2015). Основи психофізіологічних досліджень операторів в екстремальних умовах діяльності. Житомир: «Рута».
7. Мірошниченко, О. & Гуцуляк, О. (2020). Роль індивідуально-типологічних особливостей в адаптації особистості до екстремальних умов. The scientific heritage, 51, 69–72.
8. Моісеєнко, Є. В., & Мірошниченко, О. А. (2013). Конфлікти та шляхи їх попередження у працюючих в умовах ізольованої групи. Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка.
9. Моісеєнко, Є. В., Сухоруков, В. І., Мадяр, С. А., Пишнов, Г. Ю., Маковій М. І., Таршинов І. В., … Бакуновський О. М. (2006). Психофізіологічний супровід антарктичних експедицій: методичні рекомендації. Київ: ДУ НАНЦ.
10. Apter, M. J. (2006 a). Danger: Our quest to excitement. Oxford: Oneworld Press.
11. Bakhmutova, L. (2020). Peculiarities of interpersonal relationships of Ukrainian Antarctic expeditions participants. Mental Health: Global Challenges Journal, 3(2), 50–55. Retrieved from: https://www.mhgcj.org/index.php/MHGCJ/article/view/96
12. Bakhmutova, L. (2021). Main features of expeditioners’personality traits in Antarctic conditions. Mental Health: Global Challenges Journal, 4(1). https://doi.org/10.32437/mhgcj.v4i1.130
13. Bratton, R. D., Kinnear, G., & Koroluk, G. (1979). Why man climbs mountains. International Review of Sport Sociology, 14(2), 23–36.
14. Breivik, G. (1996). Personality, sensation seeking and risk taking among Everest climbers. International Journal of Sport Psychology, 27, 308–320.
15. Bull, S. (1988). The psychology of an ultra-distance runner – a case study. British Journal of Physical Education, 19(3), 124–126.
16. Burnick, J., & Topic, M. D. (2003). Some socio-demographic characteristics of the Slovenian mountaineers and their motivations for mountaineering. Kinesiological-Slovenia, 9(1), 55–65.
17. Chen, N., Wu, Q., Li, H., Zhang, T., & Xu, C. (2016). Different adaptations of Chinese winter-over expeditioners during prolonged Antarctic and sub-Antarctic residence. International Journal of Biometeorology, 60: 737–747.
18. Chirivella, E. C., & Martinez, L. M. (1994). The sensation of risk and motivational tendencies in sports: an empirical study. Personality and Individual Difference, 16 (5), 777-786.
19. Delle-Fave, A., Bassi, M., & Massimini, F. (2003). Quality of ex- perience and risk perception in high altitude rock climbing. Journal of Applied Sport Psychology, 15(1), 82–98.
20. Ewert, A. (1994). Playing the edge: motivation and risk taking in high-altitude wildernesslike environments. Environment and Behavior, 26(1), 3–24.
21. Hudson, J., & Walker, N. C. (2002). Motivational state reversals during matchplay golf: An idiographic approach. The Sport Psychologist, 16, 200–217.
22. Farmer, R. J. (1992). Surfing: motivations, values and culture. Journal of Sport Behavior, 15(4), 241–264.
23. Kerr, J. H. (1991). Arousal seeking in risk sports participants. Personality and Individual Differences, 12(6), 379–382.
24. Kerr, J. H., & Svebak, S. (1989). Motivational aspects of preference for and participation in risk sports. Personality and Individual Differences, 10, 797–800.
25. Kokun, O., & Bakhmutova, L. (2020). Dynamics of Indicators of Expeditoners’ Psychological States During Long Antarctic Stay. International Journal of Psychology and Psychological Therapy, 20(1), 5–12. Retrieved from: https://www.ijpsy.com/volumen20/num1/530.html
26. Kokun, O., & Bakhmutova, L. (2021). The impact of expeditioners’ personality traits on their interpersonal interactions during long-term Antarctic expeditions. Polish Polar Research, 42(1), 59–76. Retrieved from: https://journals.pan.pl/dlibra/publication/136512/edition/119489/content
27. Kokun, O., & Bakhmutova, L. (2022). Changes in expeditioners' personality measures during 1 year Antarctic expeditions. Antarctic Science, Cambridge University Press, 34(2), 137–143. Retrieved from: https://www.cambridge.org/core/journals/antarctic-science/issue/68D0D428FF332E77FB8B9C18AEEC83AF
28. Kokun, O. M., & Shamich, O. M. (2016). Psychological characteristics of Paralympic athletes’ self-realisation. Social Welfare. Interdisciplinary Approach, 6(2), 138–147. DOI:10.21277/sw.v2i6.273
29. Leedy, G. M. (2000). Commitment to distance running: coping mechanism or addiction? Journal of Sport Behaviour, 23(3), 255–270.
30. Lloyd, Juliette C., & Apter, Michael J. (2006). Motivation in Extreme Environments: A Case Study of Polar Explorer Pen. Journal of Human Performance in Extreme Environments. 9(1). DOI: 10.7771/2327-2937.1043
31. Leon, G. R. (1991). Individual and group process characteristics of polar expedition teams. Environment and Behaviour, 23, 723–748.
32. Leon, G. R., List, N., & Magor, G. (2004). Personal experience and team effectiveness during a commemorative trek in the High Arctic. Environment and Behavior, 36(3), 386–401.
33. Leon, G. R., McNally, C., & Ben-Porath, Y. S. (1989). Personal- ity characteristics, mood, and coping patterns in a successful North Pole expedition team. Journal of Research in Person- ality, 23, 162–179.
34. Lewandowski М. (2022). Między lodem a mglą, cyzli w siwym Nigdzie. «Vectra», Warszawa.
35. Males, J. R., Kerr, J. H., & Gerkovich, M. M. (1998). Motivational States during canoe slalom competition: a qualitative analysis using reversal theory. Journal of Applied Sport Psychology, 10, 185–200.
36. Miroshnychenko, О., & Voznyuk, O. (2022). Dynamics of indicators of adaptation to life in the Antarctica among polar explorers of different age groups. Science and Education. 2, 81–89. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-12
37. Mocellin, J. S. P., & Suedfeld, P. (1991). Voices from the icediaries of polar explorers. Environment and Behaviour, 23(6), 704–722.
38. Nirwan, M. (2022). Human psychophysiology in Antarctica. Sri Ramachandra J Health Sci, 2(1), 12–8. DOI: 10.25259/SRJHS_4_2022.
39. Ogles, B. M., & Masters, K. S. (2003). A Typology of marathon runners based on cluster analysis of motivations. Journal of Sport Behavior, 26(1), 69–85.
40. Palinkas, L. A. (2003). The psychology of isolated and confined environments: understanding behavior in Antarctica. American Psychologist, 58,(5), 353–363.
41. Palmai, G. (1963). Psychological observations on an isolated group in Antarctica. British Journal of Psychiatry, 131, 651– 654.
42. Reiss, S. (2000). Who Am I? The basic desires that motivate our actions and define our pesonalities. New York: Tarcher/Putum.
43. Sandal, G. M., Vaernes, R., Bergan, T., Warncke, M., & Ursin, H. (1996). Psychological reactions during polar expeditions and isolation in hyperbaric chambers. Aviation, Space and Environmental Medicine, 67,(3), 227–234.
44. Slanger, E., & Rudestan, K. E. (1997). Motivation and Disinhibition in high risk sports: sensation seeking and self-efficacy. Journal of Research in Personality, 31, 355–374.
45. Steel, G. D., & Suedfeld, P. (1991). Temporal patterns of affect in an isolated group. Environment and Behaviour, 23(6), 749–765.
46. Taylor, A. J. W (1985). The selection of people for work in Polar regions: New Zealand and the Antarctic. New Zealand Antarctic Record, 6, 6–39.
47. Thatcher, J., Reeves S., Dorling, D., & Palmer, A. (2003). Motivation, stress and cortisol responses in sky diving. Perceptual and Motor Skills, 97(3), 995–1002.
48. Weinberg, G. M. (1998). Motivation in ultra distance runners: A reversal theory approach to optimal experience. Ph.D dissertation, the Fielding Institute, California. UMI Number: 9919160.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
