Емпіричне дослідження психологічних проблем українців, що перебувають в Німеччині у зв’язку з війною
Анотація
Вступ. Війна в Україні викликала шалене збільшення кількості українців, що шукають тимчасовий прихисток в інших країнах світу. Значна кількість українців знайшли притулок в Німеччині. У зв’язку з цим актуальним постає завдання дослідження психологічних проблем українців, що перебувають в Німеччині.
Мета: проаналізувати психологічні проблеми українців, що перебувають в Німеччині у зв’язку з війною.
Методи: Анкета «Соціально-психологічне опитування українців, що перебувають в Німеччині у зв’язку з війною» (О.В. Креденцер).
Результати. Дослідження показало наявність низки проблем, що стосуються умов перебування українців в Німеччині. Це, по-перше, соціально-професійні проблеми (незнання мови, проблеми з навчанням дітей, проблеми з роботою в Україні та Німеччині, відсутність підтримки німецької громади та відсутність підтримки німецьких родичів та (або) знайомих). По-друге, соціально-психологічні (конфлікти з близькими, які поруч в Німеччині, відсутність життєвих перспектив, конфлікти з близькими, які залишились в Україні, втрата сенсу життя). По-третє, економічно-побутові проблеми (відсутність власного окремого житла, проблеми з пошуком житла, відсутність фінансів для життя, інші проблеми. Визначено, що оцінка психічного здоров’я українців нижче ніж фізичного. Серед основних виявів визначено такі: невизначеність, бажання повернутися додому, невпевненість в собі, тривогу, безпорадність, депресію, відчай, «неприйняття» іншої країни, апатію, страх та інші. Зазначено, що існує як об’єктивна, так і суб’єктивна потреба у розробці належних корекційних програм індивідуального та групового характеру для соціально-психологічної підтримки, які будуть забезпечувати психічне здоров’я, підвищувати резільєнтність, сприяти особистісному розвитку українців в Німеччині.
Висновки. Отримані дані можуть бути використані при розробці технологій психосоціальної підтримки українців в Німеччині.
Посилання
2. Гурт, А.В., & Василькевич, Я.З. (2022). Особливості соціально-психологічної адаптації вимушених українських переселенців у країнах ЄС. Перспективи розвитку сучасної психології, 11, 78-83.
3. Інтерфакс-Україна. Retrieved from https://interfax.com.ua/news/general/862598.html
4. Карамушка, Л., & Карамушка, Т. (2022). Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2(26), 48-59. https://doi.org/10.31108/2.2022.2.26.6
5. Карамушка, Л., Креденцер, О., & Терещенко, К. (2020). Фізичне та психологічне здоров’я персоналу освітніх організацій: емпіричне дослідження проблеми в період пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(20), 72-83. https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7
6. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25), 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
7. Коллі-Шамне, А.В., & Старцева, В. (2022). Google-форма як інструмент дослідження соціально-психологічних проблем українців – вимушених мігрантів у перші місяці війни 2022 року. Збірник матеріалів Всеукраїнської міждисциплінарної науково-практичної конференції «Трансформаційні процеси в умовах війни та післявоєнного періоду» (м. Чернігів, 10 червня 2022 р.), 234-237.
8. Креденцер, О., Карамушка, Л., Вальдшмідт, Ф., & Клімов, С. (2022). Концепція проєкту «Соціально-психологічна підтримка українців в Німеччині». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 6-25. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.1
9. Левандовскі, К.М. (2022). Тимчасовий захист та статус біженця в контексті української кризи. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 55, 88-93.
10. Максименко, Ю.Б., & Морозова-Йоханнессен, О.В. (2022). Психологічні особливості особистісних змін переселенців в умовах іншої країни (на прикладі Норвегії). Вісник Національного університету оборони України, 5(69), 90-97
11. Тімченко, О. (2022). Душевні рани війни (психологічна пам’ятка для роботи з українськими біженцями). Проблеми екстремальної та кризової психології, 1(3), 159-165
12. Bogic, M., Njoku, A. & Priebe, S. (2015). Long-termmental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights, 15, 29 https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
13. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Delton, Y., Arefniya, S.V., & Paskevska, I.A. (2022). Study on subjective well-being of different groups of population during the 2022 war in Ukraine. WiadLek. 75(8 pt 1), 1854-1860. doi: 10.36740/WLek202208107. PMID: 36089869.
14. Kaufman, K., Bhui, K., & Katona, C. (2022). Mental health responses in countries hosting refugees from Ukraine. BJPsych Open, 8(3), 87. doi:10.1192/bjo.2022.55
15. Takeda, J. (2000). Psychological and Economic Adaptation of Iraqi Adult Male Refugees: Implications for Social Work Practice. Journal of Social Service Research, 26, 1-21.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
