Особливості психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різними типами ставлення до персоналу освітньої організації
Анотація
Вступ. Психологічне благополуччя особистості загалом і керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти зокрема є внутрішнім ресурсом, самопідтримки й саногенним потенціалом, що сприяє їхній самореалізації, попри всі виклики сьогодення. Тому актуальним є вивчення психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти загалом та його особливостей залежно від соціальних стосунків, зокрема типу ставлення до персоналу.
Мета. Емпірично дослідити психологічну специфіку психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різними типами ставлення до персоналу освітньої організації.
Методи. Для проведення дослідження використані методи тестування та статистично- математичні методи опрацювання результатів.
Результати. Виявлено як недостатній рівень психологічного благополуччя для значної кількості керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, так і його особливості залежно від типу ставлення до персоналу освітніх організацій, зокрема найвищий рівень благополуччя у випадку активно-позитивного типу ставлення до працівників і найнижчий – нейтрально-байдужого і приховано-негативного типу.
Висновки. Отримані результати можуть бути використані у психологічній підготовці й підвищенні кваліфікації керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, психологічному супроводі їх професійної діяльності.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
