Особливості психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різними типами ставлення до персоналу освітньої організації

Олена Іванівна Бондарчук; Світлана Володимирівна Казакова

doi:10.31108/2.2022.3.27.7

Олена Іванівна Бондарчук ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України https://orcid.org/0000-0003-3920-242X
Світлана Володимирівна Казакова ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України https://orcid.org/0000-0002-2776-3927

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.7

Ключові слова: психологічне благополуччя, заклад професійної (професійно-технічної) освіти, керівники, тип ставлення до персоналу освітніх організацій

Анотація

Вступ. Психологічне благополуччя особистості загалом і керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти зокрема є внутрішнім ресурсом, самопідтримки й саногенним потенціалом, що сприяє їхній самореалізації, попри всі виклики сьогодення. Тому актуальним є вивчення психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти загалом та його особливостей залежно від соціальних стосунків, зокрема типу ставлення до персоналу.

Мета. Емпірично дослідити психологічну специфіку психологічного благополуччя керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різними типами ставлення до персоналу освітньої організації.

Методи. Для проведення дослідження використані методи тестування та статистично- математичні методи опрацювання результатів.

Результати. Виявлено як недостатній рівень психологічного благополуччя для значної кількості керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, так і його особливості залежно від типу ставлення до персоналу освітніх організацій, зокрема найвищий рівень благополуччя у випадку активно-позитивного типу ставлення до працівників і найнижчий – нейтрально-байдужого і приховано-негативного типу.

Висновки. Отримані результати можуть бути використані у психологічній підготовці й підвищенні кваліфікації керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, психологічному супроводі їх професійної діяльності.