Комунікативний самоконтроль як чинник забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу
Анотація
Вступ. В умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України особливого значення набувають питання збереження психологічного здоров’я персоналу організацій. Сучасні виклики спричинюють фундаментальні зміни в діяльності організацій, зокрема, закладів освіти, висуваючи нові вимоги до освітнього персоналу. Впровадження нових форм та методів роботи вимагає розвитку відповідних компетенцій педагогічних працівників, серед яких комунікативна компетентність. Отже, аналіз комунікативних характеристик як чинників забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу в сучасних умовах представляється достатньо актуальним питанням.
Мета. Аналіз комунікативного самоконтролю як чинника забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу.
Методи. Для дослідження комунікативного самоконтролю використовували «Тест на оцінку самоконтролю в спілкуванні» М. Snyder. Вивчення рефлексивно-особистісного компонента психічного здоров’я здійснювалося за допомогою «Шкали позитивного психічного здоров’я» (Positive Mental Health Scale) J. Lukat et al. Для діагностики операційно-функціонального компонента використовувався «Опитувальник для вимірювання локус контролю здоров’я» (Multidimensional Health Locus-of-Control Scales).
Результати. Досліджено рівень розвитку комунікативного самоконтролю освітнього персоналу двох вибірок (2020 та 2022 років). Виявлено зв’язок показника комунікативного самоконтролю з рефлексивно-особистісним компонентом психологічного здоров’я освітнього персоналу в обох вибірках.
Висновки. Встановлено вищі показники комунікативного самоконтролю освітнього персоналу у другій вибірці (2022 року) порівняно з першою вибіркою (2020 року). Констатовано, що комунікативний самоконтроль за результатами досліджень обох вибірок впливає лише на рефлексивно-особистісний компонент психологічного здоров’я освітнього персоналу на рівні тенденції, отже, його можна розглядати як достатньо слабкий чинник забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу.
Посилання
2. Гончаренко, Н.В. (2015). Психологічні чинники збереження психічного здоров’я майбутніх лікарів : автореферат дис. канд. психол. наук. Київ,
3. Дворчук, О. І., & Луценко, Г. В. (2010). Шляхи формування комунікативності при підготовці вчителя в університеті. Наука і освіта, 2. https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/2_2010/19.pdf
4. Зливков, В.Л., & Лукомська, С.О. (2008). Психологія спілкування педагога: інтегративний підхід. Київ, Ніжин: П.П. Лисенко М.М.
5. Карамушка, Л.М., & Дзюба, Т.М. (2019). Феномен «здоров’я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1, 22–33.
6. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В. та ін. (2021). Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості: монографія; за ред. Л. М. Карамушки. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
7. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(25),62–74.
8. Карамушка Л.М., & Шевченко А.М. (2017). Психологічні чинники та умови забезпечення психологічного здоров’я менеджерів освітніх організацій. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том І :Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, 47, 22–29.
9. Кашлюк, Ю.І. (2017). Психологічне здоров’я і психологічне благополуччя особистості як складові задоволеності життям. Психологічний часопис, 3(7), 47–58.
10. Максимова, О. О. (2016). Комунікативна компетентність вчителя початкової школи. Молодь і ринок, 5(136), 59–63.
11. Поперечна, Л.Ю. (2012). Комунікативні здібності вчителя як одна з важливих складових його професіограми. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 1. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_1_14
12. Ярема, Н.Ю. (2015). Психологічне здоров’я особистості. Юридична психологія, 2, 106–115.
13. Kassianos, A.P., Symeou, M., & Ioannou, M. (2016). The health locus of control concept: Factorial structure, psychometricproperties and formequivalence of the Multidimensional Health Locus of Control scales. Health Psychology Open. https://doi.org/10.1177/2055102916676211
14. Lukat, J, Margraf, J., Lutz, R., VanderVeld, W. M., & Becker E S. (2016). Psychometricproperties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology, 4(8). https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
15. Snyder, M. (1974). Self-monitoring of expressive behavior. Journal of Personality and Social Psychology, 30(4), 526–537. https://doi.org/10.1037/h0037039
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
