Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни

Ключові слова: психічне здоров’я, психічне здоров’я в умовах війни, складові психічного здоров’я, стрес, соціальне оточення, професійна діяльність, волонтерська діяльність, вимушені «внутрішні» переселенці.

Анотація

Вступ. В умовах широкомасштабної війни  рф проти України актуальною  є проблема вивчення та збереження психічного здоров’я вимушених  «внутрішніх» переселенців, оскільки від її вирішення значною мірою залежать процеси успішної адаптації та проєктування майбутнього цієї достатньо великої за кількістю категорії населення, а також її активної взаємодії з місцевими територіальними громадами.

Мета: емпірично дослідити особливості психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни за його основними складовими (здатність протидіяти стресу, налагоджувати стосунки з людьми, ефективно працювати на допомогу громаді та суспільству, реалізувати свої здібності). 

Методи. Для проведення дослідження використовувалась розроблена авторами анкета «Життєдіяльність вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни», яка включала 17 основних запитань, що стосувались основних аспектів життєдіяльності респондентів, у тому числі щодо  психічного здоров’я, та 5 запитань «паспортички». Обробка результатів здійснювалась методами математичної статистики (описові статистики) за допомогою програми SPSS (22 версія).

Результати. Встановлено, що вимушені «внутрішні» переселенці мають ряд проблем щодо психічного здоров’я в умовах війни (високий рівень проявів страху, паніки, недостатня активність щодо здійснення професійної та волонтерської діяльності, а також конфлікти з членами сім’ї та близькими людьми). Водночас спостерігаються незначні вияви апатії і депресії, втрати сенсу життя  та виражена потреба у соціальній взаємодії й підтримці, що свідчить в цілому про позитивну спрямованість життєдіяльності вимушених «внутрішніх» переселенців.

Висновки. Результати дослідження варто враховувати в процесі організації діяльності волонтерських центрів, соціальних та психологічних служб, територіальних громад щодо соціальної та психологічної підтримки вимушених «внутрішніх» переселенців.

Посилання

1. Антонюк, В.П. (2016). Вплив внутрішньопереміщених осіб на розвиток територіальних громад: проблеми та перспективи. Вісникекономічної науки України, 2, 8-13.
2. Балабанова, Л.М. (2017). Психологічні особливості рефлексії вимушених переселенців.Проблеми екстремальної та кризової психології, 22, 51-58.
3. Гринберг, Дж. С. (2002). Управление стрессом: перевод з англ., СПб
4. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (2015). Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1,ст.1, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text
5. Зливков, В., & Лукомська, С. (2022). Діти війни: теоретико-методичні і практичні аспекти психологічної допомоги: Навч. пос. Київ-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М.
6. Карамушка, Л.М. (2022). Психічне здоров’я особистості під час війни: як його зберегти та підтримати: Метод. рекомендації. Київ: Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, https://lib.iitta.gov.ua/730974/
7. Карамушка, Л. (2021). Психічне здоров’я:сутність, основні детермінанти, стратегії та програми забезпечення. Psychological Journal, 7(5),26–37. DOI:https://doi.org/10.31108/1.2.7.5.3
8. Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Івкін, В., Лагодзінська, В., Ковальчук О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1 (25), 62-74.DOI:https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
9. Кокун, О.М., Мороз, В.М., Пішко, І.О., & Лозінська, Н.С. (2022). Теорія і практика управління страхом в умовах бойових дій: метод. посібник. Київ-Одеса :Фенікс, https://lib.iitta.gov.ua/730971
10. Лазос, Г.П. (2015). Психологічна допомога внутрішньо переміщеним особам (на прикладі роботи з переселенцями з Криму). Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: метод. посіб.(с.36-45). За ред. З. Г. Кісарчук. Київ : ТОВ Видавництво «Логос».
11. Педько, К.В. (2015). Соціально-психологічні особливості вимушених переселенців. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, 128, 201-204.
12. Путінцев, А.В., & Пащенко, Ю.Є. (2018). Адаптація внутрішньо переміщених осіб в регіонах України: сутність, поняття, підходи. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики, 9, 110-121.
13. Тітар, І.О. (2016). Поняття та критерії адаптації й інтеграції внутрішньо переміщених осіб і умови скасування статусу переселенця. Український соціум, 4 (59), 57-68.
14. Хачатурян, Ю.Р. (2017). Теоретичний аналіз проблеми соціальної адаптації дітей вимушених мігрантів. Український психологічний журнал, 1 (3), 177-191.
15. Bogic, M., Ajdukovic, D., Bremner, S., et al. (2012). Factors associated with mental disorders in long-settled war refugees: refugees from the former Yugoslavia in Germany, Italy and the UK. The British Journal of Psychiatry, Mar;200(3), 216-223.
16. Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC International Health and Human Rights,15:29
17. Deineko, O. (2022). War in Ukraine: a sociological srudy.Oslo, Norwegian Institute for Urban and Regional Research, Metropolitan University. DOI: 10.1192/bjp.bp.110.084764. Epub 2012 Jan 26.PMID: 22282430
18. Dziuba,T., Karamushka, L., Halushko, I., et. al. (2021). Mental health of teachers in Ukrainian educational organizations/ Wiadomości Lekarskie, 2021. Vol. 74,11, Part 1, 2779-2783. URL:https://wiadlek.pl/11-2021/.
19. Hnatyuk, О. Т. (2014). Internally displaced persons: a new challenge for Ukraine. Демографія та соціальна економіка, 2(22), 187-197.
20. Kristal-Andersson, B. (2000). Psychology of the refugee, the immigrant and their children: Development of a conceptual framework and application to psychotherapeutic related support work. Lundt, University of Lundt
21. Miller, K.E. & Rasmussen, A. (2017). The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiologyand Psychiatri cSciences,26, 129-38. DOI:10.1017/S2045796016000172
22. Miller, K.E.& Rasmussen A. (2010). War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science and Medicine, 70,7-16. DOI:10.1016/j.socscimed.2009.09.029
23. Mollica, R.F., Poole, C., Son, L., et al. (1997) . Effects of war trauma on Cambodian refugee adolescents’ functional health and mental health status. Journal of Child and Adolescent Psychiatry, 36, 1098-106. DOI: 10.1097/00004583-199708000-00017
24. Murthy, R.S. &Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings.World Psychiatry, 5(1), 25-30.
25. Papadopoulos, R.(2002). Refugees, home and trauma. Therapeutic Care for Refugees. No Place Like Home. London: Karnac, 2002.
26. Pierce, P.F. (1997). Physical and emotional health of Gulf War veteran women.Aviatation, Space,and Enviromental Medicine. 68(4), 317-21.
27. Priebe, S., Bogic, M., Ajdukovic, D., et al. (2010). Mental disorders following war in the Balkans: a study in 5 countries. Archives of General Psychiatry, 67, 518-28. DOI:10.1001/archgenpsychiatry.2010.37
28. Steel, Z., Chey, T., Silove, D., et al. (2009). Association of torture and other potentially traumatic events with Mental health outcomes among populations exposed to mass conflict and Displacement. JAMA, 302:537
29. Wong, S.T., Yoo, G.J., & Stewart, A.L. (2007).An empirical evaluation of social support and psychological well-being in older Chinese and Korean immigrants. Ethnicity and Health,12,43-67. DOI:10.1080/13557850600824104
30. World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response (дата звернення: 20.05.2022)
Опубліковано
2022-07-22

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##