Методика діагностики когнітивних аспектів суб’єктивного благополуччя особистості
Анотація
Вступ. Суб’єктивне благополуччя є одним з показників успішності і умовою соціально-психологічної адаптації особистості до невизначених ситуацій, нестабільних соціальних відносин. Існує потреба у розробці як нових концептуальних моделей цього явища, так і засобів психологічної діагностики окремих форм, складових суб’єктивного благополуччя особистості.
Мета. Мета дослідження полягає у розробці методики діагностики когнітивного компонента суб’єктивного благополуччя особистості.
Методи. Запропонована авторська методика «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» (О. Калюк, О. Савченко), здійснені необхідні заходи перевірки її валідності, дискримінативності тверджень, надійності. Для перевірки конвергентної валідності: «Шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф), «Задоволеність життям» (Н. Мельникова).
Результати. Проведені процедури підтвердили високу валідність і надійність розробленого інструментарію. Проведена стандартизація шкал методики на студентській вибірці (N=256). Сформовані тестові норми за шкалою станайнів, які дозволяють визначати рівень індивідуального результату за методикою.
Висновки. Розроблена методика «КОСБ-3» придатна для вимірювання когнітивних аспектів суб’єктивного благополуччя. Методика може використовуватися як психодіагностичний інструмент дослідження осіб юнацького віку (16-25 років).
Посилання
2. Жуковская, Л.В., & Трошихина, Е.Г. (2011). Шкала психологического благополучия К. Рифф. Психологический журнал, 32(2), 82-93.
3. Лосский, Н.О. (1931) Ценность и бытие. Бог и царство божие как основа ценностей. Киев : Библиотека Фонда содействия развитию психической культуры. URL: http://psylib.org.ua/books/lossn01/index.htm
4. Маслоу, А. (2003) Психология бытия. Москва : Рефл-бук, Киев : Ваклер, PSYLIB. URL: http://psylib.org.ua/books/masla02/txt06.htm.
5. Мельникова, Н.Н. (2004) Диагностика социально-психологической адаптации личности: Учебное пособие. Челябинск : Изд-во ЮУрГУ.
6. Панина, Н.В. (2003) Индекс жизненной удовлетворенности. Психология развития конкурентоспособной личности. Москва : Изд-во Московского психолого-социального института, 192–194.
7. Cавченко, О.В., & Калюк, О.О. (2021) Структура суб’єктивного благополуччя студентів. Організаційна психологія. Економічна психологія, 4(24), 61-67. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2021.4.24.8
8. Сидоренко, Е.В. (2003). Методы математической обработки в психологии. СПб.: ООО «Речь».
9. Симонов, П.В. (2021) Эмоциональный мозг. Санкт-Петербург : Питер.
10. Соколова, М.В. (1996) Шкала субъективного благополучия (ШСБ): руководство. Ярославль : Психодиагностика.
11. Bradburn, N.M. (1965) Reports on Happiness. A Pilot Study of Behavior Related to Mental Health. Chicago: Aldine Publishing Company.
12. Bradburn, N.M., & Caplovitz, D. (1965) Reports on Happiness. A Pilot Study of Behavior Related to Mental Health. Aldine Publishing Company.
13. Comunian, A.L. & Sarmany Schuller, I. (1995) Cross cultural comparison of anxiety and arousability inventory (AAI). Studia Psychologica; Bratislava, 37 (1), 11-19.
14. Deci, E.L. & Ryan, R.M. (2002) Self-determination research: reflections and future directions. Handbook of self-determination research. Rochester (NY.): University of Rochester Press, 431–441.
15. Diener, E. (Ed.) (2009) Culture and Well-Being: The collected works of Ed Diener. Social Indicators Research Series, 38. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-90-481-2350-0.2
16. Neugarten, B.L., Havighurst, R.J. & Tobin, S. (1961) The Measurement of Life Satisfaction. Journal of Gerontology, 16, 134-143.
17. Ryff, C.D. (2014) Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom. 83, 10-28. DOI: https://doi.org/10.1159/000353263
18. Waterman, A., Schwartz, S. & Conti, R. (2008) The implications of two conceptions of happiness (hedonic enjoyment and eudaimonia) for the understanding of intrinsic motivation. Journal of happiness studies, 9 (1), 41-79. DOI:10.1007/s10902-006-9020-7
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
