Психічне здоров’я персоналу пенітенціарних установ як предиктор успішного функціонування у професійному просторі
Анотація
Вступ. В умовах професійної діяльності персоналу пенітенціарних установ значною мірою є виклики щодо збереження психічного здоров’я. Робота персоналу пенітенціарних установ чинить однаково небезпечний вплив на їхнє як фізичне, так і психічне здоров'я та наповнена стрес-чинниками й значними психоемоційними навантаженнями. Персонал пенітенціарних установ кожного дня відчуває стрес «несвободи», своєрідного «обмеження волі». Це потребує, зокрема, вивчення концепцій щодо вирішення цієї проблеми.
Мета. Теоретично вивчити підходи до визначення психічного здоров’я, дослідити дискурси у тлумаченні психічного та психологічного здоров’я у психологічній науці, обґрунтувати значущість збереження психічного здоров’я як предикту успішності професійної діяльності персоналу пенітенціарних установ.
Методи. Теоретичний аналіз, класифікація, систематизація та узагальнення наукової психологічної літератури з проблеми дослідження.
Результати. Визначено основні компоненти проблеми у сфері психічного здоров’я в Україні. Розкрито загальні підходи до аналізу сутності та змісту психічного здоров’я у психологічній науці. Наведено уявлення про багаторівневість психічного та психологічного здоров’я. З’ясовано, що психічне здоров’я персоналу пенітенціарних установ виявляє себе на емоційному, інтелектуальному та особистісному рівнях.
Висновки. Уточнено поняття психічного здоров’я як стану повноцінної психічної діяльності людини, що забезпечує вміння пристосовуватись як до сприятливих, так і несприятливих умов та впливів, як здатності саморегуляції та регуляції власної діяльності, координації діяльності згідно з існуючими нормативами, а також функціональної ресурсності. Головними критеріями психічного здоров’я є адаптивність психічної діяльності та поведінки, адекватність віку й властивостям та впливу середовища. Встановлено значущість дослідження умов збереження психічного здоров’я персоналу пенітенціарних установ.
Посилання
2. Болтівець, С.І. (2000). Педагогічна психогігієна: теорія та методика: [монографія]. Київ : Редакція Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України.
3. Бондаренко, Н. Б. (2018). Гуманістична парадигма та біопсихосоціальний підхід як базовий у соціальній підтримці осіб із проблемами психічного здоров’я. Phil. Archive.. URL: https://philarchive.org/archive/BONTHP-4
4. Братусь, Б.С. (1997). Психологическое и нравственное пространство нормы. Журнал практикующего психолога, 3, 6 – 15.
5. Галецька, І., & Сосновський, Т. (2006). Психологічне здоров’я. Психологія здоров’я: теорія і практика. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.
6. Галецька, І.І. (2005). Методологічні проблеми вивчення психологічного здоров’я. Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 26, 320–325.
7. Галецька, І.І. (2012). Психологічне здоров’я як проблема національної безпеки. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна, 2 (1), 49–58.
8. Гусак, П.М., Зимівець, Н.В., & Петрович, В.С. (2009). Відповідальне ставлення до здоров’я: теорія та технології : монографія. [за ред. д-ра педагог. наук, проф. П.М. Гусака]. Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня».
9. Дубровина, И.В. (1991). Школьная психологическая служба : вопросы теории и практики. Москва.
10. Завгородня, О.В. (2007). Проблема психологічного здоров’я : спроба теоретичного аналізу. Практична психологія та соціальна робота, 1, 55–60.
11. Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження : колективна монографія. (2017). За заг. ред. проф. Ю. Д. Бойчука. Харків. Вид. Рожко С. Г.
12. Зміцнення психічного здоров’я: концепції, нові дані, практика: доповідь Всесвітньої організації охорони здоров’я, Департамент психічного здоров’я та токсикоманії у співпраці з Вікторіанським фондом зміцнення здоров’я і Університетом Мельбурн. ВООЗ. Женева. 2005.
13. Калитеевская, Е.Р. (1990). Отношение к болезни подростков и юношей (15–22 г.) с хроническими соматическими заболеваниями. Психологическая диагностика отношения к болезни при нервно-психических и соматических заболеваниях, 7, 81 – 85.
14. Карамушка, Л.М., & Дзюба, Т.М. (2019). Феномен «здоров’я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(16), 22–33.
15. Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. Розпорядження КМУ від 27.12.2017, № 1018-р.
16. Коцан, І.Я., Ложкін, Г.В., & Мушкевич, М. І. (2011). Психологія здоров’я людини. Луцьк : Вежа.
17. Максименко, С.Д. (2013). Особливості прогнозування внутрішніх ліній психічного здоров’я особистості. Проблеми сучасної психології, 2, 4–14.
18. Максименко, С.Д., Максименко, К.С. (2018). Психологічне здоров’я та його порушення. Проблеми сучасної психології, 2, 1–13.
19. Максименко, C.Д., Коваль, І.А., Максименко, К.С. & Папуча, М.В. (2008). Медична психологія. Вінниця : Нова Книга.
20. Малкина-Пых, И.Г. (2010). Психологическая помощь в кризисных ситуациях. Москва : Эксмо.
21. Маслоу, А.Г. (1997). Дальние пределы человеческой психики. Санкт-Петербург : Евразия.
22. Моляко, В.О. (2006). Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. Житомир : Вид-во Рута.
23. Мощицька, В.В. (2020). Теоретико-методологічні підходи до дослідження психічного здоров’я у конструктивних і деструктивних родинах. Особистісне зростання: теорія і практика – 2020. Тези ІV Міжнародної науково- практичної інтернет-конференції (м. Житомир, 21 квітня 2020 року), 178–183.
24. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / Под ред. И.В. Дубровиной (2000). Екатеринбург: Деловая книга.
25. Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості : монографія (2021). Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.] ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
26. Соколовський, С.І. Психологічне здоров’я державного службовця як морально-етична складова професійної діяльності (2010). Актуальні проблеми державного управління, 1,115-122.
27. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
28. Торохтий, В.С. (1996). Психологическое здоровье семьи и пути его изучения. Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы, 3, 36–44.
29. Prince, M., Patel, V., Saxena, S., Maj, M., Maselko, J., Phillips, M. & Rahman, A. (2007). No health without mental health. The Lancet, 9590, 859-877. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61238-0.
30. Ryff, C.D. & Keyes, C.L.M. (1995). The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology, 4, 719–727.
