Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
Ключові слова: психічне здоров’я, структурні компоненти психічного здоров’я, негативні емоційні стани, позитивне психічне здоров’я, локус контролю здоров’я, персонал, освітні організації, наукові організації, умови війни.

Анотація

Вступ. В умовах війни актуальною є проблема вивчення, збереження та підтримання психічного здоров’я персоналу організацій, зокрема організацій, які працюють в освітньо-науковій сфері, оскільки це позначається на самопочутті персоналу, його професійній діяльності та ефективності організацій в цілому.

Мета. Емпірично дослідити особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій  в умовах війни.

Методи. Для проведення дослідження використовувався комплекс методик «Психічне здоров’я в умовах війни», який включав діагностичні методики та анкету-паспортичку, що були спрямовані на вивчення різних компонентів психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій й чинників, які на нього впливають. Опитування здійснювалось за допомогою Google Forms.

Результати. Показано, що персонал працівників освітніх та наукових організацій має ряд проблем у вираженості психічного здоров’я в умовах війни (високий рівень негативних психічних станів, недостатня позитивна спрямованість психічного здоров’я та «внутрішнього локус контролю» здоров’я), однак мають місце як негативні, так і позитивні тенденції його вираженості порівняно із довоєнним часом. Виявлено вплив віку, посади та характеристик місця проживання, пов’язаних із рівнем безпеки під час війни, на вираженість психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій у воєнний період.

Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що проблема психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни є  значущою соціальною й особистісною проблемою, та показують необхідність розробки відповідних психологічних програм для його збереження й підтримання.

Посилання

1. Заіка, І.В. (2017). Вплив соціальної напруженості на вияви особистісної напруженості педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(9-10), 19-39.
2. Карамушка, Л.М., Заіка, І.В. (2016). Cоціальна фрустрованість освітнього персоналу: зв’язок із типами організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2–3(5–6), 80–89.
3. Карамушка, Л., Креденцер, O., & Терещенко, K. (2020). Фізичне та психологічне здоров’я персоналу освітніх організацій: емпіричне дослідження проблеми в період пандемії COVID-19. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(20), 72-83. https://doi.org/10.31108/2.2020.2.20.7
4. Пророк, Н. (2019). Гібридна війна: вплив на психічне здоров’я особистості. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції (18 жовтня 2019 року) / уклад. З.Р. Кісіль. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 233-236.
5. Психолого-організаційні детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах соціальної напруженості : монографія (2021). Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.] ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська.
6. Психологічні технології підготовки освітнього персоналу до розвитку організаційної культури в умовах соціальної напруженості : монографія (2018). Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко [та ін.]; за ред. Л. М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
7. Тополов, Є.В. (2011). Професійна агресивність особистості. Монографія. Київ : Видавничий дім «Слово», 157-158.
8. Al-Obaidi, A.K., Nelson, B.D., Al Badawi, G., Hicks, M.H.-R. & Guarino, A.J. (2013). Child mental health and service needs in Iraq: beliefs and attitudes of primary schoolteachers. Child Adolesc Ment Health, 18. 171-179. https://doi.org/10.1111/j.1475-3588.2012.00670.x
9. Bogic, M., Njoku, A. & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC Int Health Hum Rights, 15, 29 https://doi.org/10.1186/s12914-015-0064-9
10. Dutra, L., Grubbs, K., Greene, C., Trego, L., McCartin, T., Kloezeman, K. & Morland, L. (2010). Women at War: Implications for Mental Health, Journal of Trauma & Dissociation, 12:1, 25-37, 10.1080/15299732.2010.496141
11. Kassianos, A.P., Symeou, M. & Ioannou, M. (2016). The health locus of control concept: Factorial structure, psychometric properties and form equivalence of the Multidimensional Health Locus of Control scales. HealthPsychologyOpen. https://doi.org/10.1177/2055102916676211
12. Kastrup, M.C. (2006). Mental health consequences of war: gender specific issues. World psychiatry : official journal of the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 33–34.
13. Lukat, J, Margraf, J., Lutz, R., van der Veld, W. M., Becker, E S. (2016). Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale (PMH-scale). BMC Psychology. № 4: 8. 10.1186/s40359-016-0111-x
14. Manknen, K. (2017). 61 % of Teachers Stressed Out, 58 % Say Mental Health Is Not Good in New National Survey, https://www.the74million.org/61-of-teachers-stressed-out-58-say-mental-health-is-not-good-in-new-national-survey/
15. Murthy, R.S. & Lakshminarayana, R. (2006). Mental health consequences ofwar: a brief review of research findings. Worldp sychiatry : officialjournalof the World Psychiatric Association (WPA), 5(1), 25–30.
16. Panter-Brick, C., Eggerman, M., Gonzalez, V. & Safdar, S. (2009) Violence, suffering, and mental health in Afghanistan: a school-based survey. The Lancet, 374, 9692, 807-816, https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)61080-1.
17. Ramos, J.S. (2011). Vicarious trauma, self-care, and emotional exhaustion in a sample of El Salvador teachers. Available from ProQuest Dissertations & Theses Global. http://search.proquest.com/docview/909492519/
18. Rozanov, V. Et al. (2019). Mental Health Consequences of War Conflicts. In: Javed, A., Fountoulakis, K. (eds) Advances in Psychiatry. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-70554-5_17
19. Sharifian, M. S. (2017). Trauma, burnout, and resilience of Syrian primary teachers working in a warzone. Available from Dissertations & Theses SUNY Buffalo; ProQuest Dissertations & Theses Global.
20. Sharifian, M. & Kennedy, P. (2019). Teachers in War Zone Education: Literature Review and Implications, International Journal of the Whole Child, 2, 9-26.
21. Summerfield, D. (2000). War and mental health: a brief overview. BMJ (Clinical researched.), 321(7255), 232–235. https://doi.org/10.1136/bmj.321.7255.232
22. Sumner, J.M. (2005). Associations between cognitive functioning and posttraumatic stress reactions in war-exposed Bosnian and Slovenian schoolteachers. Available from ProQuest Dissertations & Theses Global. http://search.proquest.com/docview/305028473/
23. Veronese, G., Pepe, A., Dagdukee, J. & Yaghi, S. (2018). Teaching in conflict settings: Dimensions of subjective wellbeing in Arabt eachers living in Israel and Palestine, International Journal of Educational Development, 61, 16-26, https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2017.11.009.
24. Werner, E. (2012). Children and war: Risk, resilience, and recovery. Development and Psychopathology, 24(2), 553-558. doi:10.1017/S0954579412000156
25. World Health Organization (2005). Resolution on health action incrises and disasters. Geneva.
Опубліковано
2022-05-16
Як цитувати
Карамушка, Л., Креденцер, О., Терещенко, К., Лагодзінська, В., Івкін, В., & Ковальчук, О. (2022). Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (1(25), 62-74. https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.7
Номер
№ 1(25) (2022): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Статті

##plugins.generic.recommendByAuthor.heading##

1 2 > >>