Особливості прояву перфекціонізму у педагогічних працівників
Анотація
Вступ. Педагогічна діяльність потребує не лише якісного виконання посадових обов’язків, а й певним чином впливає на особистість самого педагога, його манеру поведінки, зовнішній вигляд. Більшість людей очікує від педагогічних працівників високого рівня професійної компетентності, бездоганності у манері спілкування, толерантного ставлення до учнів тощо, тим самим схиляючи їх до перфекціонізму. Постійна робота над самовдосконаленням потребує неабияких затрат енергії та часу у педагогічних працівників. Тому з метою попередження перфекціонізму виникає потреба у дослідженні його рівня прояву у педагогічних працівників та визначенні чинників, які певним чином впливають на цей феномен.
Мета. Дослідити особливості прояву перфекціонізму у педагогічних працівників та визначити, які індивідуально-особистісні характеристики (професійна спрямованість, ситуативна тривожність, педантизм тощо) педагогічних працівників впливають на рівень прояву цього феномену.
Методи. Для встановлення рівня прояву перфекціонізму у педагогічних працівників використаноест «Чи схильні ви до перфекціонізму?»; опитувальник «Багатовимірна шкала перфекціонізму» П. Гевітта та Г. Флетта (в адаптації І. Грачевої); опитувальник «Велика тривимірна шкала перфекціонізму» М. Сміта, Д. Саклофскі, Й. Стоєбера, С. Шеррі (в адаптації Т. Грубі). З метою визначення індивідуально-особистісних характеристик, які впливають на рівень прояву перфекціонізму у педагогічних працівників: методика «Визначення типу спрямованості особистості» за Т. Даниловою; опитувальник «Тест на педантизм»; методика «Шкала реактивної і особистісної тривожності Спілбергера» у модифікації Ю. Ханіна.
Результати. Визначено рівень прояву перфекціонізму у педагогічних працівників. Встановлено наявність зв’язку між рівнем прояву перфекціонізму та професійною спрямованістю й ситуативною тривожністю педагогічних працівників. Не було виявлено статистично значущого зв’язку між рівнем прояву перфекціонізму та педантизмом педагогічних працівників.
Висновки. Визначено, що підвищення рівня перфекціонізму у педагогічних працівників негативно впливає на їх професійну спрямованість, а також сприяє прояву ситуативної тривожності у педагогічних працівників, що певним чином може впливати як на виконання посадових обов’язків, так і на задоволеність працею в цілому.
Посилання
2. Грубі, Т.В. (2016). Концептуальні підходи до дослідження перфекціонізму особистості. https://tinyurl.com/2rb8p8ez
3. Гуляс, І. А. (2012). Розвиток перфекціоністських настанов у процесі професійної підготовки майбутніх практичних психологів. Психологія особистості, 1(3),40–49.
4. Данилевич, Л. А. (2010). Перфекціонізм як особистісний чинник академічної обдарованості студентів. Автореф. дис. канд. психол. наук. Київ.
5. Данилова, Т. М. (2004). Формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього практичного психолога. Автореф. дис.канд. психол. наук. Київ.
6. Завада, Т. Ю. (2012). Теоретичний аналіз перфекціонізму як психологічного феномена. Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць, 367–378.
7. Заіка, І. В. (2020). Психологічні умови подолання особистісної напруженості персоналу освітніх організацій. Дис. канд. психол. наук. Київ.
8. Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., Грубі, Т. В. (2018). Діагностика перфекціонізму та трудоголізму особистості: психологічний практикум. Кам’янець-Подільський : Медобори–2006.
9. Карпенко, З. С. (2004). Перфекціонізм у структурі мотивації професійної діяльності особистості. Вісник Прикарпатського університету. Серія : Філософські і психологічні науки, 6, 131–134.
10. Кононенко, О. І. (2014). Вплив перфекціонізму особистості на виникнення емоційного вигорання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки, 2(1), 81–85.
11. Колтунович, Т. А. (2008). Перфекціонізм як чинник професійного вигоряння вихователів дошкільних навчальних закладів. Наукові записки. Психологія і педагогіка, 19, 111–119.
12. Лоза, О. О. (2009). Психологічний аналіз феномену перфекціонізму: підходи до визначення. Збірник наукових праць, 213–221.
13. Павлова, В. С. (2013). Перфекціонізм як психологічний феномен. Збірник наукових праць. Психологічні науки, 10(91), 2, 242–247.
14. Frost, R., Marten, P., Lahart, C. & Rosenblate, R. (1990). The dimensions of perfectionism.Cogn. Ther. Res, 14, 449–468.
15. Hamachek, D. (1978). Psychodynamics of normal and neurotic perfectionism. Psychology, 15, 27–33.
16. Hewitt, P. & Flett, G. (1991). Perfectionism in the Self and Social contexts: conceptualization, assessment and association with psychopathology. J.-1 of Personality and Social Psychology, 60(3), 456–470.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
