Особливості особистісної тривожності як індикатор психологічного благополуччя у жінок
Анотація
Вступ. У статті представлено теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне дослідження феномену психологічного благополуччя та особистісної тривожності у жінок як індикатора благополуччя.
Мета. Теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив особистісної тривожності на благополуччя у жінок.
Методи. «Опитувальний бланк особистісної тривожності» (Спілбергера-Ханіна); «Шкала психологічного благополуччя» (К. Ріфф); «Шкала суб'єктивного благополуччя» (А. Перуа-Баду, в адаптації М. Соколової).
Результати. Виявлено психологічні особливості жінок, які мають різні рівні благополуччя та особистісної тривожності. Аналіз теоретичних і емпіричних даних підтвердив наявність закономірного зв’язку між психологічним благополуччям і тривожністю жінок.
Висновки. З метою оптимізації психологічного благополуччя, в процесі надання соціально-психологічної підтримки, була розроблена та апробована тренінгова програма, спрямована на зменшення тривожності у жінок та розвиток довіри до інших. Підібрано ефективні методики для зниження тривожності та проаналізовано вплив цих технік на психологічне благополуччя жінок.
Посилання
2. Аршава, І.Ф., Носенко, Д.В. (2012). Суб’єктивне благополуччя і його індивідуально-психологічні та особистісні кореляти. Вісник ДНУ. Серія : Педагогіка і психологія, 9/1, 3-10.
3. Горбаль, І. С. (2012). Відчуття суб’єктивного благополуччя як передумова та втілення психологічного здоров’я особистості. Науковий вісник Львівського державного університету, 2, 293-303.
4. Гордова, Е. В. (2011). Модель психологической поддержки эмоционального благополучия в процессе обучения. Киев.
5. Гуляс, І. А. (2017). Суб’єктивне благополуччя: аспекти досліджень. Ракурси психологічного благополуччя особистості: збірник тез доповідей всеукраїнського науково-практичного семінару «Ракурси психологічного благополуччя особистості» (9 червня 2017 р., м. Ніжин). Ред. кол.: Титаренко Т. М. (гол. ред) та ін., 177.
6. Данильченко, Т.В. (2014). Об’єктивні фактори суб’єктивного благополуччя. Актуальні проблеми психології. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, 13, 165-176.
7. Каргіна, Н. В. (2015). Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості : теоретичний аспект. Наука і освіта, 3, 48-55.
8. Кашлюк, Ю.І. (2016). Феномен психологічного благополуччя особистості, як об'єкт психологічного дослідження. Психологічні науки, 2, 70–74.
9. Коробка, Л.М. (2016). Суб’єктивне благополуччя особи в контексті проблеми адаптації до умов і наслідків воєнного конфлікту. Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, факультет психології, 207-213.
10. Леонтьев, Д. А. (2011). Введение: личностный потенциал как объект изучения. Личностный потенциал: структура и диагностика, 5-11.
11. Олександров, Ю. М. (2009). Саморегуляція як чинник психологічного благополуччя. Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія, 32, 175-179.
12. Пучкова, Г. Л. (2003). Суб’єктивне благополуччя як фактор самоактуалізації особистості. Херсон.
13. Созонтов, А. Е. (2006). Гедонистический и эвдемонистический подходы к проблеме психологического благополучия. Вопросы психологии, 4, 105-114.
14. Титаренко, Т. М. (2013). Особистісне самоконструювання : циклічнопоступальна динаміка. Психологія і особистість, 1(3), 85-96.
15. Титаренко, Т. М. (2016). Індикатори психологічного здоров’я особистості. Психологічні науки : проблеми і здобутки, 9, 196-215.
16. Шамионов, Р. М. (2007). Психология субъективного благополучия: (к разработке интегративной концепции). Мир психологии, 2, 143-148.
17. Шевеленкова, Т. Д., Фесенко, П. П. (2005). Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Психологическая диагностика, 3, 95-129.
18. Bradburn, N. M. (1969). The Structure of Psychological Well-being. Chicago: Aldine.
19. Deci, E. L., & Ryan, R. (2000). The «What» and «Why» of Goal Pursuits : Human Needs and the Self–Determination of Behavior personality. Psychological Inquiry, 4, 227-268.
20. Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95, 542–575.
21. Headey, B., & Wearing, A. (1991). Subjective Well-Being: The Stocks and Flows Framework. Subjective WellBeing: an interdisciplinary perspective. Еd. by F. Strack, M. Argyle, N. Schwarz, 49–73.
22. Lyubomirsky, S. (2008). The how of happiness: A scientific approach to getting the life you want. New York: Penguin Press.
23. McAneney, H., Tully, M.A., & Hunter, R.F. (2015). Individual factors and perceived community characteristics in relation to mental health and mental well-being. BMC Public Health, 15, 1237 https://doi.org/10.1186/s12889-015-2590-8.
24. Rath, T. & Harter, J. (2010) Well-Being: The Five Essential Elements. New York: Gallup press.
25. Ryff, C. (2008). Know Thyself and Become what You Are: A Eudaimonic Approach to Psychological Well-Being. Journal of Happiness, 9, 13-39
26. Ryff, C.D., & Keyes, L.M. (2002). Shmotkin Optimizing Well-Being: The Empirical Encounter of Two Traditions. Journal of Personality and Social Psychology, 6, 1007-1022.
27. Seligman, M., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology. American psychologist, 1, 5-14.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
