Толерантність до невизначеності як детермінанта забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості

Анотація

Вступ. В ситуації соціальної нестабільності актуалізується значущість толерантності до невизначеності, що стосується представників різних соціальних та професійних груп. В умовах пандемії COVID-19 особливу увагу привертає толерантність до невизначеності освітнього персоналу як ймовірна детермінанта його психологічного здоров’я.

Мета: дослідити толерантність до невизначеності як детермінанту забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості.

Методи: «Опитувальник толерантності до невизначеності» Д. Маклейна (адаптація Є.М. Осіна), «Шкала ставлення до психологічного здоров’я» Т. Галкіної, Н. Артемцевої, «Шкала позитивного психічного здоров’я» J. Lukat et al., «Опитувальник для вимірювання локус контролю здоров’я».

Результати. Встановлено, що найбільш вираженими складовими толерантності до невизначеності є ставлення до новизни та надання переваги невизначеності. Виявлено, що показники толерантності до невизначеності впливають на більшість компонентів психологічного здоров’я освітнього персоналу.

Висновки. Толерантність до невизначеності слід розглядати як детермінанту психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій.