Толерантність до невизначеності як детермінанта забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості
Анотація
Вступ. В ситуації соціальної нестабільності актуалізується значущість толерантності до невизначеності, що стосується представників різних соціальних та професійних груп. В умовах пандемії COVID-19 особливу увагу привертає толерантність до невизначеності освітнього персоналу як ймовірна детермінанта його психологічного здоров’я.
Мета: дослідити толерантність до невизначеності як детермінанту забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості.
Методи: «Опитувальник толерантності до невизначеності» Д. Маклейна (адаптація Є.М. Осіна), «Шкала ставлення до психологічного здоров’я» Т. Галкіної, Н. Артемцевої, «Шкала позитивного психічного здоров’я» J. Lukat et al., «Опитувальник для вимірювання локус контролю здоров’я».
Результати. Встановлено, що найбільш вираженими складовими толерантності до невизначеності є ставлення до новизни та надання переваги невизначеності. Виявлено, що показники толерантності до невизначеності впливають на більшість компонентів психологічного здоров’я освітнього персоналу.
Висновки. Толерантність до невизначеності слід розглядати як детермінанту психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
