Салютогенетична основа психічного здоров'я та психологічного благополуччя особистості
Анотація
Вступ. Стресогенність сучасного суспільства формує замовлення на дослідження, спрямовані на виявлення чинників позитивного функціонування людини. Як показує практика такого роду досліджень, провідна роль у просуванні до реалізованої якості життя особистості власне і належить її психологічним ресурсам, зокрема, її салютогенетичній спрямованості як ресурсу стійкості в різних обставинах життя.
Мета дослідження полягає у виявленні салютогенетичних чинників психологічного благополуччя особистості.
Методи. Тест життєстійкості С. Мадді; тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Століна, С.Р. Пантілєєва; шкала психологічного благополуччя К. Ріфф; вісбаденський опитувальник (WIPPF) Н. Пезешкіана та X. Дайденбаха; опитувальник копінг-стратегій Р. Лазаруса та С. Фолкмана; методика «Шкала каузальної орієнтації» Е.Дессі, Р.Райана; шкала почуття пов’язаності А. Антоновського.
Результати. Психологічні ресурси збереження і зміцнення здоров’я, резистентності до впливу факторів стресу, підтримання і розвитку особистісних можливостей пов’язані з наявністю і усвідомленням життєвих цілей, позитивним самоприйняттям, наявністю позитивних взаємин з оточуючими та здатністю впливати на життєві події. Чинниками салютогенетичної спрямованості особистості є гуманістичний світогляд, заснований на особистісній зрілості, та таких особистісних здібностях як надія, любов, довіра, справедливість, ввічливість та інші, що є нормами поведінки і забезпечують особистісну свободу і відповідальність людини.
Висновки. З позицій салютогенетичного підходу психологічне здоров'я людини розглядається як стан, що характеризує певну позицію в континуумі між психічним розладом і психологічним благополуччям. Салютогенетична спрямованість особистості є психологічним підґрунтям досягнення нею станів позитивного функціонування – життєстійкості, задоволеності життям та психологічного благополуччя.
Посилання
2. Antonovsky, A. (1993). The structure and properties of the Sense of Coherence Scale. Social Science and Medicine, 36, 725-733.
3. Bowling, A., Banister, D., Sutton, S., Evans, O., & J. Winsdor. (2002). A multidimensional model of the quality of life in older age. Aging & Mental Health, 6(4), 355-371.
4. Boyden, J., & Mann, G. (2005). Children’s risk, resilience and coping in extreme situations. Handbook for Working with Children and Youth: Pathways to Resilience across Cultures and Contexts. Sage.
5. Koltko-Rivera, M. E. (2004). The psychology of worldviews. Review of General Psychology, 8(1), 3-58.
6. Minkler, M., & Wallerstein, N. (2003). Introduction to community-based participatory research. Community-based participatory research for health. Jossey-Bass Publishers.
7. Peseschkian, N., & Deidenbach, H. (1988). Wiesbadener Inventar zur Positiven Psychotherapie und Familientherapie WIPPF. Berlin, New York: Springer Verlag.
8. Rigby, B. T., & Huebner, E. T. (2005). Do causal attributions mediate the relationship between personality characteristics and life satisfaction in adolescence? Psychology in the Schools, 42, 91-99.
9. Serdiuk, L., Danyliuk, I., & Chykhantsova, O. (2019). Psychological factors of secondary school graduates’ hardiness. Social Welfare: Interdisciplinary Approach, 1, 93-103. https://doi.org/10.21277/sw.v1i9.454.
10. Serdiuk, L., & Otenko, S. (2021). The ukrainian-language adaptation for the wiesbaden inventory for positive psychotherapy and family therapy (WIPPF). The global psychotherapist, 1(1), 11-14.
11. Wilson, J. P., & Raphael, B. (1993). The international handbook of traumatic stress syndromes. Plenum.
12. World Health Organization (2018). World health statistics 2018: monitoring health for the SDGs, sustainable development goals. https://apps.who.int/iris/handle/10665/272596
13. Dergacheva, О. Е. (2002). Avtonomia i samodeterminatsia v psikhologii motivatsii: teoria E. Dessi i R. R. Ryan [Autonomy and self-determination in the psychology of motivation: the theory of E. Desi and R. Ryan]. In Sovremennaya psikhologia motivatsii. Smysl. [In Russian]
14. Krukova, Т. L., & Kuftiak, Е. V. (2007). Oprosnik sposobov sovladania (adaptatsia metodiki WCQ) [Coping questionnaire (adaptation of WCQ)]. Zhurnal prakticheskogo psikhologa, 3, 93-112. [In Russian]
15. Leontiev, D. А., & Rasskazova, Е. I. (2006). Test zhiznestoikosti [Hardiness test]. Smysl. [In Russian]
16. Leontiev, D. А. (2011). Subjectivnoye blagogopuchie i kachestvo zhizni: podkhody, kriterii I indikatory: issledovatelski proekt NIU VShE [Subjective well-being and quality of life: approaches, criteria and indicators: a research project of the Higher School of Economics]. http://www.hse.ru/org/projects/47266005 [In Russian]
17. Stolin, V. V. & Pantileev, S. R. (1988). Oprosnik samootnoshenia [Self-attitude questionnaire]. In Practicum po psikhodiagnostike (pp. 123-130). Izdatelstvo Moskovskogo Universiteta. [In Russian]
18. Shevelenkova, Т. D. & Fesenko, Т. P. (2005). Psikhologicheskor blagopoluchie lichnosti [Psychological well-being of an individual]. Psikhologicheskaya diagnostika, 3, 95-121. [In Russian]
