Структура суб’єктивного благополуччя студентів
Анотація
Вступ. Одним з індикаторів психологічного здоров’я є показник психологічного благополуччя. Психологічне благополуччя визначається і описується через суб'єктивне благополуччя. Суб’єктивне благополуччя є одним з показників успішності і умовою соціально-психологічної адаптації особистості до невизначених ситуацій, нестабільних соціальних відносин. Складність даного явища потребує чіткості в виокремленні його структурних компонентів.
Мета. Мета дослідження полягає у визначенні структури суб’єктивного благополуччя студентів.
Методи. Застосовані методики, які діагностують різні аспекти суб’єктивного благополуччя: «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-4)» (О. Калюк, О. Савченко), «Шкала суб’єктивного благополуччя» (A. Perrudet-Badoux, G. Mendelsohn, J. Chiche) у адаптації М. Соколової, «Індекс життєвої задоволеності, LSIA» (В. Neugarten) у адаптації Н. Паніної, «Шкала оптимізму та активності, AOS» (I.S. Schuller, A.L. Comunian) у адаптації Н. Водопьянової. Методологічною основою дослідження є структурно-функціональний підхід. Були застосовані процедури факторного та кореляційного аналізів («STATISTIСA 10.0»).
Результати. Емпірична перевірка авторської моделі суб’єктивного благополуччя виявила існування 3 незалежних складових у структурі цього феномена, які виконують різні функції. Так виявлено, що когнітивно-поведінковий компонент виконує адаптаційну функцію, емоційний – регуляторну, а контрастуючий – мотивуючу.
Висновки. Було встановлено, що у студентської молоді когнітивні та поведінкові аспекти благополуччя не розведені, вони утворюють єдиний фактор. У дослідженні знайшло підтвердження припущення щодо поєднання у конструкті «Суб’єктивне задоволення» гедоністичних (пошук задоволення, насолоди) та евдемоністичних (пошук задоволеності від життя, наповненого сенсом буття) мотивів. Також знайшов підтвердження феномен полярності стану благополуччя, що існує на тлі протиставлення «позитивного» та «негативного», «успіху» та «невдачі», «задоволення» та «розчарування» та ін.
Посилання
2. Zhukovskaya, L. V., & Troshikhina, E. G. (2011). Shkala psikhologicheskogo blagopoluchiya K. Riff. [K. Riffʼs Scale of psychological well-being] Psikhologicheskij zhurnal. 32(2), 82-93. [In Russian]
3. Lebedeva, M. V., & Verbina, G. G. (2021). Subiektivnoe i psikhologicheskoe blagopoluchie kak kategorii sovremennoj psikhologii. [Subjective and psychological well-being as a category of modern psychology] Mezhdunarodnyj zhurnal mediciny i psikhologii, 4(5), 48-51. [In Russian]
4. Oleksandrov, Yu. M. (2009). Samorehuliatsiia yak chynnyk psykholohichnoho blahopoluchchia. [Self-regulation as a factor of psychological well-being.] Visnyk KhNPU im. H.S. Skovorody. Psykholohiia, 32, 175-179. [In Ukrainian]
5. Osin, E. N., & Leontev, D. A. (2020). Kratkie russkoyazychnye shkaly diagnostiki subektivnogo blagopoluchiya: psikhometricheskie kharakteristiki i sravnitel'nyj analiz. [Brief Russian-Language Instruments to Measure Subjective Well- Being: Psychometric Properties and Comparative Analysis.] Monitoring obshchestvennogo mneniya: konomicheskie i socialnye peremeny, 1, 117-142. https://doi.org/10.14515/monitoring.2020.1.06. [In Russian]
6. Savchenko, O. V. (2016). Refleksyvna kompetentnist osobystosti: Monohrafia. [Reflexive personality competence: Monograph.] PP Vyshemyrskyi V. S. [In Ukrainian]
7. Sokolova, M. V. (1996). Shkala subyektivnogo blagopoluchiya (SHSB): rukovodstvo. [Scale of Subjective Well-Being (SSB): A Guide.] Psikhodiagnostika. https://www.isras.ru/index.php?page_id=2384&id=3737&l= [In Russian]
8. Shamionov, R. M. (2008). Subyektivnoe blagopoluchne lichnosti: psikhologicheskaya kartina i faktory. [Subjective well-being of personality: psychological picture and factors.] Izd-vo Saratovskogo un-ta. [In Russian]
9. Bradburn, N. M., & Caplovitz, D. (1965). Reports on Happiness. A Pilot Study of Behavior Related to Mental Health. Aldine Publishing Company.
10. Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000) The «What» and «Why» of Goal Pursuits: Human Needs and the Self-Determination of Behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227-268. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1104_01.
11. Diener, E. (Ed.) (2009). Culture and Well-Being: The collected works of Ed Diener. Social Indicators Research Series, 38. Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-2350-0.2
12. Ryff, C.D. (2014). Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom, 83, 10-28. https://doi.org/10.1159/000353263
13. Sheldon, K. (2016) Putting Eudaimonia in its Place: On the Predictor, No the Outcome, Side of the Equation. In Vittersø J. (Ed.) Handbook of Eudaimonic Well-Being (pp. 531-541). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42445-3_36
14. Waterman, A. S., Schwartz, S. J., & Conti, R. (2008). The implications of two conceptions of happiness (hedonic enjoyment and eudaimonia) for the understanding of intrinsic motivation. Journal of Happiness Studies, 9, 41-79. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9020-7
