Модель психотерапевтичної допомоги фахівцям сфери ментального здоров’я для розвитку резільєнтності
Анотація
Вступ. Кризові, стресові умови сьогодення підвищують збільшення випадків діагностики ПТСР та асоційованої з нею симптоматики серед населення. Оскільки фахівці сфери ментального здоров’я є ключовими працівниками у наданні допомоги в цьому контексті, вони зараз, як ніколи відчувають інтенсивне психічне навантаження. Особистісні характеристики фахівців та професійні ризики, пов’язані із емпатійною взаємодією з пацієнтами, які пережили травматичну подію, несуть в собі певну небезпеку для фахівців і потребують особливої дослідницької уваги. В цьому контексті унаочнюється необхідність підготовки відповідних протоколів, психотехнологій та моделей психотерапевтичної роботи з відновлення та розвитку резільєнтності.
Мета. Опис основних позицій побудованої психотехнології розвитку резільєнтності фахівців ментального здоров’я та операціоналізація практичної її частини – моделі психотерапевтичної допомоги фахівцям сфери ментального здоров’я для розвитку резільєнтності.
Результати. Створена психотехнологія розвитку резільєнтності фахівців сфери ментального здоров’я містить розроблені теоретичні, діагностичні та психотерапевтичні етапи. Психотерапевтичний етап психотехнології резільєнтності фахівців сфери ментального здоров’я побудовано із урахуванням специфічних стратегій втручання, принципів організації процесу та засобів (методів та прийомів), які забезпечують процес розвитку резільєнтності і представлено у вигляді моделі психотерапевтичної допомоги фахівцям сфери ментального здоров’я для розвитку резільєнтності. Операціоналізація моделі дозволила сформувати наступну схему стратегічного спрямування психотерапевтичної роботи: ресурсний вектор <=> глибинний вектор =>поведінковий вектор. Кожний вектор забезпечується відповідними техніками та прийомами, які допомагають вирішити завдання щодо розвитку резільєнтності, а також сприяють посттравматичному зростанню фахівців.
Висновки. Запропоновано модель психотерапевтичної роботи для розвитку резільєнтності фахівців сфери ментального здоров’я, створену на основі інтегративного підходу з застосуванням мультимодальних інтервенцій. Первинна апробація моделі дозволила визначити схему стратегічного спрямування психотерапевтичних втручань, «портрет резільєнтного фахівця», а також виявити важливі аспекти щодо її подальшого її удосконалення.
Посилання
2. Baranowsky, A., & Gentry, J. E. (2011). Treatment Manual for Accelerated Recovery from Compassion Fatigue. NY,
3. Bride, B. E., Radey, M., & Figley, C. R. (2007). Measuring compassion fatigue. Clinical Social Work Journal, 35, 155-163. http://dx.doi.org/10.1007/s10615-007-0091-7
4. Brish, H. K. (2012). Attachment disorders from theory to therapy [Rozlady pryviazanosti vid teorii do terapii]. Prostir-M. [in Ukrainian]
5. David, D. P. (2012). Resilience as a protective factor against compassion fatigue in trauma therapists. Retrieved from ProQuest Dissertations. (AAT 3544932)
6. Figley, C. R. (2002). Compassion fatigue: Psychotherapists’ chronic lack of self-care. Clinical Psychology: In Session, 58(11), 1434-1441. http://dx.doi.org/10.1177/0011000088164005
7. Goldstein, E. D. (2007). Sacred moments: Implications on well-being and stress. Journal of Clinical Psychology. 63, 1001-1019
8. Haminich, О. М. (2018). Aprobatsia CommunityResilienceModelTM u roboti zi spryannya psykhologichniy stiykosti molodi z rozlutchenyh simey. Aktualni problem psykhologii. 1(46), 128-134. [In Ukrainian].
9. Hernandez-Wolfe, P., Killian, K., Engstrom, D., & Gangsei, D. (2014). Vicarious resilience, vicarious trauma, and awareness of equity in trauma work. Journal of humanistic psychology, 55(2), 153-172. http://dx.doi.org/10.1177/0022167814534322
10. Lakioti, A., Stalikas, A., & Pezirkianidis, C. (2020). The role of personal, professional, and psychological factors in therapists’ resilience. Professional psychology: research and practice, 51(6), 560-570. https://doi.org/10.1037/pro0000306
11. Lazos, G. P. (2017). Osoblyvosti emotsiinykh staniv volonteriv-psykhologiv/psykhoterapevtiv u stosunkakh z postrazhdalymy [Volunteer psychologists/psychotherapists emotional states in relations with victims]. In Z. G. Kisarchuk (Ed.), Osoblyvosti stosunkiv psykhoterapevt-kliyent u suchasnomu sotsiokulturnomu seredovyschi (pp. 154-176) [In Ukrainian]
12. Lazos, G. P. (2020). Psykhotehnologia z rozvytku resilentnosti u psykhologiv/psykhoterapevtiv, yaki pratsuut z postrazhdalymy. In Z. G. Kisarchuk (Ed.) Tehnologii psykhoterapevtichnoi dopomogy postrazhdalym u podolanni proyaviv posttravmatychnogo stresovogo rozlady (pp. 178-212). [In Ukrainian]
13. Litam, S. D. A., Ausloos, C. D., & Harrichand, J. J. S. (2021). Stress and Resilience Among Professional Counselors During the COVID-19 Pandemic. Journal of Counseling & Development, 99(4), 384-395. https://doi.org/10.1002/JCAD.12391
14. Matyash, M. M. & Khudenko, L. I. (2014). Ukrainskiy syndrome: osoblyvosti posttravmatychnogo stresovogo rozladu v uchasnykiv antyteroristychnoi operatsii. [Ukrainian syndrome: post-traumatic stress disorder features in participants of anti-terrorist operation]. Ukrayinsky med. Chasop. 6(104), 124-127 [In Ukrainian].
15. Nemeth, D., & Olivier, T. (2018). Innovative approaches to individual and community resilience: from theory to practice. Academic Press, 167.
16. Norris, F. H. (2008). Community Resilience as a Metaphor, Theory, Set of Capacities, and Strategy for Disaster Readiness. American Journal of Community Psychol. Springer Science + Business Media. 41(1-2), 131-134.
17. Osborn, C. J. (2004). Seven salutary suggestions for counsellor stamina. Journal of Counselling & Development, 82, 354-36.
18. Pearlman, L. A., & Saakvitne, K. W. (1995). Trauma and the therapist: Countertransference and vicarious traumatization in psychotherapy with incest survivors. W. W. Norton & Company.
19. Pfefferbaum, R. (2014). Assessing Community Resilience : An Application of the Expanded CART Survey Instrument With Affiliated Volunteer Responses [Electronic resource]. American Behavioral Scientist. 59(2). http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/0002764214550295.
20. Psykhosotsialna pidtrymka v umovah nadzvychainyh sytuatsiy: pidhid resilience. (2017). NaUKМА. 92 . [In Ukrainian].
21. Richardson, G. E., Neiger, B., Jensen, S. & Kumpfer, K. (1990). The resiliency model. Health Education. 21. 33-39.
22. Rossi, A., Cetrano, G., Pertile, R., Rabbi, L., Donisi, V., Grigoletti, L., Curtolo, C., Tansella, M., Thornicroft, G., & Amaddeo, F. (2012). Burnout, compassion fatigue, and compassion satisfaction among staff in community-based mental health services. Psychiatry Research, 200(2-3), 933-938. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2012.07.029
23. Sadler- Gerhardt, C., & Stevenson, D. (2011). When it all hits the fan: helping counsellors built resilience and avoid burnout. Paper based on a program presented at the 2011 ACES conference, Nashville.
24. Southwick, S., & Charney, D. (2016). Resilience. The Science of Mastering Life`s Greatest Challenges. Cambridge University Press.
25. Stamm, B. H. (2002). Measuring compassion satisfaction as well as fatigue: Developmental history of the Compassion Satisfaction and Fatigue Test. In C. R. Figley (Ed.), Psychosocial stress series. Treating compassion fatigue (pp. 107–119). Brunner-Routledge.
26. Stein, M. B., Walker J. R., Hazen A. L., & Forde D. R. (1997) Full and partial posttraumatic stress disorder: findings from a community survey. American Journal of Psychiatry, 154(8), 1114-9. https://doi.org/10.1176/ajp.154.8.1114. PMID: 9247398.
27. Tol, W. А. (2009). Ecological resilience: Working with child related psychosocial resources in war-affected. Treating Traumatized Children: Risk, Resilience, and Recovery. Routledge.
28. Ungar, M. A. (2013). Measure of Resilience with Contextual Sensitivity – The CYRM-28: Exploring the Tension Between Homogeneity and Heterogeneity in Resilience Theory and Research. In Sandra Prince-Embury (Ed.) Resilience in Children, Adolescents, and Adults: Translating Research into Practice (pp. 245-255). Springer.
29. Walsh, F. (2016). Family Resilience: A developmental systems framework. European Journal of Developmental Psychology, 13(3). http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17405629.201 6.1154035
30. Wezyk, A., Yankouskaya, A., Comoretto, A., Ventouris, A., Panourgia, C., & Taylor, Z. (2021). COVID-19: Vicarious Traumatization and Resilience in Mental Health Psychology Practitioners. New Vistas. https://doi.org/10.36828/NEWVISTAS.118
