Можливості та обмеження використання гумору персоналом освітніх організацій для опанування робочим стресом

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2021.2.23.11
Ключові слова: гумор, гумористична інтеракція, стилі гумору, спрямованість гумору, менеджмент гумору, humor, humorous interaction, humor styles, humor orientation, humor management

Анотація

Вступ. Гумор як елемент організаційної системи є порівняно мало вивченим у психології. Водночас саме гумор є одним з важливим організаційних ресурсів, уміле використання якого може стати у пригоді менеджменту організацій у стресоподоланні та забезпеченні психологічного благополуччя персоналу,

Мета дослідження: з’ясувати продуктивність стилей гумору персоналу освітніх організацій, а також розкрити умови оптимізації менеджменту гумору в організаціях освіти.

Методи дослідження. Авторська анкета «Стреси в діяльності та спілкуванні освітянина», психодіагностичні опитувальники: «Методика рівня та типу почуття гумору» (І.С. Домбровська),»Самооцінка стійкості до стресу», «Копінг-поведінка в стресових ситуаціях» (Є. Хайм), «Тест життєстійкості» (Мадді), контент-аналіз візуального гумористичного контенту освітянських сайтів та груп у соціальній мережі Facebook. Для статистичної обробки даних було застосовано кореляційний аналіз методом Спірмена.

Результати дослідження. Встановлено помірний взаємозв’язок між стилем створення гумору, спрямованого на інших, та копінгом, спрямованим на вирішення завдань. Це дозволяє визначати стиль гумору зі спрямованістю на інших як продуктивний. Гумор, спрямований на себе, з відтінком самознецінення, та здатність пасивно сприймати гумор виявились не пов’язаними із можливістю опанування стресом. З’ясовано, що для стресоподолання персонал застосовує переважно непродуктивні стилі гумору.

Висновки. Отримані дані дозволяють говорити про можливість підготовки менеджера до свідомого застосування гумористичних інтеракцій для редукції робочого стресу у персоналу з врахуванням відмінностей у продуктивності типів гумору.

Посилання

1. Максименко, С. Д., Карамушка, Л. М.,Зайчикова, Т. В. (Ред). (2004). Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра працівників освітніх організацій: гендерні аспекти. Київ: Міленіум.
2. Crawford, C. B. (1994). Theory and implications regarding the utilization of strategic humor by leaders. The Journal of Leadership Studies, 1(4), 53– 68.
3. Plester, В. (2009). Healthy humour: Using humour to cope at work. New Zealand Journal of Social Sciences Online, 4:1, 89-102.
4. Attardo, S. (1997). The semantic foundations of cognitive theories of humor.Humor: International Journal o fHumor Research, 10(4), 395–420
5. Gruner, C. R. (1997).The game of humor: A comprehensive theory of whywelaugh. Transaction Publishers.
6. Freud, S. (1928). Humor. International Journal of Psychoanalysis, 9,1-6
7. Weick, K. E., &Westley, F. (1996). Organizational learning: Affirming an oxymoron. In S. R. Clegg, C. Hardy, & W. R. Nord (Eds.),Handbook of organization studies(pp. 440–458). Sage Publications, Inc.
8. Иванова, Е. М., Ениколопов, С. Н. (2006). Психологические исследования чувства юмора. Вопросы психологии, 2006, 4, 122-133.
9. Меткалф, С., Фелибл, Р. (1997). Юмор – путь к успеху. СПб: Питер-пресс.
10. Домбровская, И. С. (2014) Юмор в контексте развития. Т/О «НЕФОРМАТ»Издательство Accent Graphics Communications, Montreal.
11. Martin, R. A., Puhlik-Doris, P., Larsen, G., Gray, J., &Weir, K. (2003). Individual differencesinuses of humor and theirrelation to psychological well-being: Development of the humor styles questionnaire. Journal of Researchin Personality, 37(1), 48 –75.
12. Василевська, О. І, Дворніченко, Л. Л. (2018). Особливості використання гумору у консультативній взаємодії. Науковий вісник Херсонського державного університету. Випуск 5, 160-166.
13. Golger, E. (2018) Effects of Humor to Relieve Stressin Nurses. Grace Peterson Nursing Research Colloquium.
14. Lee, E. J. (2020). Humorin Health Care. Journal of Ethics, Volume 22, Number 7, 573-644.
15. Romero, E. J.,Cruthirds K. W. (2006). The Use оf Humorіn the Workplace. Academy of Management Perspectives.
16. Henman, L. D. (2001). Humoras a coping mechanism: Lessons from POWs. Humor, 14(1), 55– 82.
17. Martin, R. A., Kupier, N. A., Olinger, L. J., &Dance, K. A. 1993. Humor, copingwithstress, self-concept, and psychological well-being. Humor, 6(4), 89 –104.
Опубліковано
2021-10-03
Як цитувати
Щотка, О., & Андрєєва, Я. (2021). Можливості та обмеження використання гумору персоналом освітніх організацій для опанування робочим стресом. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (2-3 (23), 100-107. https://doi.org/10.31108/2.2021.2.23.11
Номер
№ 2-3 (23) (2021): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).