Внутрішні ресурси психологічного благополуччя особистості

Анотація

Вступ. Проблема пошуку шляхів збереження і зміцнення психічного здоров'я особистості та ефективних засобів сприяння її психологічному благополуччю та задоволеності життям – новий перспективний напрям досліджень сучасної психології. Для розвитку цього напряму досліджень, з емпіричної точки зору, необхідне визначення особистісних ресурсів, розвиток яких стане основою психологічного благополуччя і ефективного функціонування людини, при якому вона може реалізувати свій потенціал, ефективно долати труднощі, продуктивно і плідно працювати.

Мета дослідження полягає у виявленні чинників та внутрішніх ресурсів психологічного благополуччя особистості.

Методи дослідження. Тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Крамбо та Л. Махоліка; тест життєстійкості С. Мадді; тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Століна, С.Р. Пантілєєва; шкала психологічного благополуччя К. Ріфф; Вісбаденський опитувальник (WIPPF) Н. Пезешкіана та X. Дайденбаха; опитувальник копінг-стратегій Р. Лазаруса та С. Фолкмана; методика «Шкала каузальної орієнтації» Е. Дессі, Р. Райана; шкала почуття пов’язаності А. Антоновського.

Результати дослідження. Психологічне благополуччя залежить від реалістичності, структурованості, цілісності системи ставлень особистості та її життєвої перспективи, що включає цілі, плани, цінності і прагнення. Здатність до реалізації свого потенціалу та психологічне благополуччя забезпечується розвинутістю актуальних здібностей, пов’язаних з переживанням самоідентичності, віри в свої можливості та довіри до інших.У прогностичній моделі показника психологічного благополуччя предикаторами, що мають найбільший вплив на нього, є автономія, особистісне зростання та когерентність.

Висновки. Сприяння психологічному благополуччю особистості полягає в актуалізації її внутрішніх ресурсів, що криються в осмисленні резервів повноцінної реалізації в теперішньому та можливості розвитку своїх самодетермінаційних здібностей в майбутньому