Особиста терапія як важливий аспект професійної підготовки психолога і психотерапевта
Ключові слова:
особиста терапія, власний досвід, стандарти освіти, професійна підготовка, психотерапевт, психолог-консультант, психотерапевтичний підхід, інтерналізація досвіду, професійні якості
Анотація
Вступ. Особиста терапія є емоційно важливим та професійно формувальним досвідом, який має бути головним у навчанні та розвитку фахівців охорони здоров’я – психологів, психотерапевтів.
Мета дослідження. На основі аналізу сучасних досліджень визначити основні тенденції щодо впровадження особистої терапії психологів-консультантів як обов’язкової складової частини професійно-навчального процесу.
Результати дослідження. Особиста терапія, згідно із зарубіжними сучасними дослідженнями, перебуває в епіцентрі освітнього простору психологів. З’ясовано, що в більшості європейських країн та у США цей процес є обов’язковим для отримання диплому психолога-консультанта. Досліджено поширеність особистої терапії в досвіді фахівців. Виявлено, що такий досвід мають приблизно три чверті західних фахівців, в Україні ситуація значно гірша (приблизно одна четверта). Фахівці цінують свій особистий досвід терапії більше, ніж дидактичне навчання. Доведено, що включення особистої терапії у процес освіти допомагає досягнути як особистісних, так і професійних цілей, які полягають у підвищенні рівня самоусвідомлення та ідентифікації з професією через інтерналізацію професійних якостей.
Висновки. На основі аналізу досліджень сучасних фахівців у сфері психології визначено необхідність процесу особистої терапії як ефективного методу формування професійної позиції та необхідних якостей психолога, психотерапевта.
Посилання
1. Антонова, Н.О. (2010) Психологічні основи розвитку готовності до професійної діяльності психолога: монографія. Слов’янськ: Видавець Маторін Б.І.
2. Бондаренко, А.Ф. (1993) Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика. Московский психотерапевтический журнал. 1, 63−76.
3. Васьківська, С.В. (2004) Основи психологічного консультування: навчальний посібник. К.: Четверта хвиля,256.
4. Вінтюк, Ю. (2016) Професійна підготовка майбутніх психологів: проблема та її складові. Педагогіка і психологія професійної освіти. Серія: Дидактика, методика і технології навчання. 3, 92–102.
5. Карамушка, Л.М., Зайчикова, Т.В. & Винославська, О.В. (2005) Технології роботи організаційних психологів. Інкос, 366.
6. Лазос, Г.П. (2017) Особливості емоційних станів волонтерів – психологів/психотерапевтів у стосунках з постраждалими. Особливості стосунків «психотерапевт – клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі : монографія. К.: Видавничий Дім «Слово», 154 – 176.
7. МакВильямс, Н. (2016) Психоаналитическая терапия : руководство практика. Ижевск: ERGO.
8. Максименко, С.Д. & Ільїна, Т.Б.(1999). До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога. Практична психологія та соціальна робота. 1, 2-6.
9. Матвієнко, О.В. & Затворнюк О.М. (2014). Професійна підготовка майбутніх психологів як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. 1, 215-220.
10. Панок, В. (2002). Реформування змісту, форм і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної̈ практики. Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах. 4, 18–28.
11. Пов’якель, Н.І. (2003). Творчі складові професійної компетентності мислення практичного психолога: особливості прояву та генезис. Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку. Матеріали VI Костюківських читань. 3, 52−56.
12. Рибалка, В.В. (2000). Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія . К.: Видавництво «Віпол», 626.
13. Синишина, В.В. (2019). Особливості професійної підготовки майбутніх практичних психологів у контексті сучасних вимог. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах.63, 1, 65-69.
14. Стандарти освіти УСП (ЕАП).URL: http://upu.in.ua/upu/9-upu/4-struktura-ta-meta-psykhoterapevtychnoi-osvity.
15. Титаренко, Т.М. (2003) Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога. Практична психологія та соціальна робота. 4, 15–18.
16. Цимбалюк, І. (2005) Психологічне консультування та корекція. Київ: ВД «Професіонал». 656.
17. Чаплак, Я.В. (2011) Формування готовності психолога-практика до консультативної взаємодії. Проблеми екстремальної та кризової психології. 10, 283-294.
18. Чепелєва, Н.В. & Пов'якель, Н.І. (1998). Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога. Психологія: Збірник наукових праць. 3,35-41.
19. Шевченко, Н.Ф. (2005). Становлення професійної свідомості практичних психологів у процесі фахової підготовки : монографія. Київ : Міленіум. 298.
20. Ялом И. (2005). Дар психотерапии. М.
21. Atkinson, P. (2006) Personal therapy in the training of the rapists. European Journal of psychotherapy and counselling. 8, 407- 410.
22. Avis, T. (2010). The value and cost of mandatory personal therapy. European center for psychotherapeutic studies. 43-53.
23. Bachelor, A.& Horvath, A.O. (1999) The therapeutic relationship. In M. Hubble, B. Duncan and S. Miller (Eds.), The heart and soul of change: What works in therapy (pp.133-178). Washington: American Psychological Association.
24. Berger, L. (2002) Psychotherapy as praxis: abandoning misapplied science. Victoria, BC.
25. British Psychological Society (BPS) (2002). Regulations and Syllabus for the Diploma in Counselling Psychology. Leicester: British Psychological Society.
26. Cris-Christoph, P., Chambless, D.L. &Markell, H.M. Moving evidence-based practice forward successfully: commentary on Laska, Gurman and Wampold. Psychotherapy (Chicago, Ill). 51: 491-5.
27. Dearing, R.L., Maddox, J.E. & Tangney, J.P. (2005). Predictors of psychological help seeking in clinical and counselling psychology graduate student. Professional psychology: research and practice. 36,323-329.
28. Ekstein, R., & Wallerstein, R. S. (1972). The teaching and learning of psychotherapy. New York: Basic Books.
29. Fromm-Reichmann, F. (1950) Principles of intensive psychotherapy. Chicago: University of Chicago press.
30. Geller, J.D., Norcross, J.C. &Orlinsky, D.E. (Eds.) (2005). The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York : Oxford University Press.
31. Gilroy, P., J., Caroll, L. &Murra, J. (2002). A preliminary survey of counselling psychologists` personal experiences with depression and treatment. Professional psychology: research and practice. 33, 402-407.
32. Henry, W, Sims, J.S. &Spray, L. (1971, 2005) The Fifth Profession. Becoming a psychotherapist. Second edition. N/J, Jossey-Bass Inc.
33. Kaslow, N. J. &Fridman, D. (1984) The interface of personal treatment and clinical training for psychotherapist trainees. In F.W. Kaslow (Ed.) Psychotherapy with psychotherapists. NY: The Harworth Press, 33-58.
34. Kelly, E., Goldberg, L., Fiske, D. & Kilkowski, J. (1978) Twenty five years later: A follow-up study of the graduate students in clinical psychology assessed in the VA Selection Research Project. American Psychologist, 33, 746-755.
35. Macaskill, A. (1999) Personal therapy as a training requirement. In C. Feldman (Ed.) Controversies in psychotherapy and counselling. London : Sage Publications, 142-155.
36. Martin, В., Garske, J. & Davis,K., (2000) Relation of the therapeutic alliance with outcomeand other variables: a meta-analytic review.ConsultClin Psychol. 68 (3), 438-50.
37. Norcross, J. &Wampold, B. (2011) What works for whom: tailoring psychotherapy to the person. Clin Psychol. 67(2), 127-32
38. Norcross, J. C. & Guy, J.D. (2005). The prevalence and parameters of personal therapyin the United States. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York: Oxford University Press, 165-176.
39. Norcross, J.C., Karpiak, C.P. & Santoro, S. O. (2006) Clinical psychologists across the years: The Division of clinical psychology from 1960 to 2003. Journal of Clinical psychology, 137-148.
40. Norcross, J.C., Strausser-Kirtland, D. J. &Missar, C.D. (1988). The processes and outcomes of psychotherapists` personal treatment experiences. Psychotherapy : theory/research/practice/training. 25, 36-43.
41. Norcross, J. C. (2005) The psychotherapist’s own psychotherapy: educating and developing psychologists. American psychologist. Nov, 840-850.
42. Norcross, J. C., Geller, J.D. & Kurzawa, E.K. (2000). Connecting psychotherapy with psychotherapists: I. Prevalencee, patients, and problem. Psychotherapy: theory/research/practice/training, 37, 199-205.
43. Norcross, J. C., Geller, J.D. & Kurzawa, E.K. (2001). Connecting psychotherapy with psychotherapists: II. Clinical practices and collegial advice. Journal of psychotherapy practice and research. 10, 37-45.
44. Orlinsky, D.E. & Ronnestad, M. H. (2005). How psychotherapists develop: a study of therapeutic work and professional growth. Washington, DC: American Psychological Association.
45. Orlinsky, D.E., Ronnestad, M. H. & Willutki, U. еt al. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in Europe and elsewhere. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York : Oxford University Press. 177-191
46. Roth, S. (1987) Psychotherapy: the art of wooing nature. Northvale, NJ: Jason Aronson.
47. Wampold, B. &Imel, Z. The great psychotherapy debate. The evidence for what makes psychotherapy work. 2nd ed., 334.
48. Wampold, B.E. (2001) The great psychotherapy debate. Mahwah, NJ : Erlbaum.
49. Williams, F., Coyle, C. &Lyons, E. (1999) How counselling psychologist view their personal therapy. British Journal of medical psychology. 72, 545-555.
50. Woolfe, R. (1996) The nature of counselling psychology. Handbook of counselling psychology. London: Sage, 3-20.
51. Antonova, N. О. (2010). Psykhologichni osnovy rozvytku gotovnosti do profesiinoi dialnosti psykhologa. [Psychological bases of development of psychologists' readiness for professional activity]. Publisher Matorin, B. І. [In Ukrainian]
52. Bondarenko, А. F. (1993). Lichnostnoe i professionalnoe samoopredelenie otechestvennogo psikhologa-praktika. [Personal and professional self-determination of a Russian counseling psychologist]. Moskovski psikhoterapevticheski zhurnal,1, 63-76. [In Ukrainian]
53. Vaskivska, S. V. (2004). Osnovy psykhologichnogo konsultuvannia: navchalny posibnyk. [Fundamentals of psychological counseling: a textbook]. Chetverta khvylia, 256. [In Ukrainian]
54. Vintiuk, Yu. (2016). Profesiina pidgotovka maibutnikh psykhologiv: problema ta ii skladovi. [Professional training of future psychologists: the problem and its components]. Padagogika i psykhologia profesiinoi osvity. Seria: Dydaktyka, metodyka I tekhnologii navchannia,3, 92-102. [In Ukrainian]
55. Karamushka, L. М., Zaichikova, Т. V., & Vynoslavska, О. V. (2005). Tekhnologii roboty organizatsiinykh psykhologiv. [Organizational psychologists’ work technologists]. Іnkos. [In Ukrainian]
56. Lazos, H. P. (2017). Osoblyvosti emotsiinykh staniv volonteriv-psykhologiv/psykhoterapevtiv u stosunkah z postrazhdalymy. [Emotional states of volunteer psychologists/psychotherapists in relations with victims]. Osoblyvosti stosunkiv psykhoterapevt-kilent u suchasnomy sotsiokulturnomu seredovyshchi. Slovo, 154–176. [In Ukrainian]
57. MacWilliams, N. (2016). Psikhoanaliticheskaya terapia: rukovodstvo praktika. [Psychoanalytical therapy: a counselor’s guide]. ERGO. [In Russian]
58. Maksymenko, S. D., & Iliina, Т. B. (1999). Do problem rozrobky osvitnio-kvalifikatsiinoi kharakterystyky suchasnogo psykhologa. [On the problem of developing modern psychologists' educational and qualification characteristics]. Praktychna psykhologia ta sotsialna robota,1, 2-6. [In Ukrainian]
59. Matvienko, О. V., & Zatvorniuk, О. М. (2014). Profesiina pidgotovka maibutnikh psykhologiv psykhologiv yak psykhologo-pedagogichna problema. [Future psychologists' professional training as a psychological and pedagogical problem]. Naukovy visnyk Khersonskogo derzhavnogo universytetu. Psykhologichni nauky, 1, 215-220. [In Ukrainian]
60. Panok, В. V. (2002). Reformuvannia zmistu, form I metodiv pidgotovky praktykuiuchykh psykhologiv yak nagalna vymoga suspilnoi praktyky. [A reform of the content, forms and methods of counseling psychologists' training as an urgent requirement of social practice]. Problemy pidgotovky I pidvyschennia kvalifikatsii praktychnykh psykhologiv u vyshykh navchalnykh zakladakh, 4, 18–28. [In Ukrainian]
61. Poviakel, N. І. (2003). Tvorchi skladovi rofesiinoi kompetentnosti myslennia praktychnogo psykhologa: osoblyvosti proyavu ta genesis. [Creative components of professional thinking of a counseling psychologist: manifestations and genesis]. Psykhologia u ХХІ stolitti: perspektyyy rozvytku. Materialy VI Kostiukivskykh chytan,3, 52−56. [In Ukrainian]
62. Rybalka, V. V. (2000). Neperervna osvita: problemy, poshuky, perspektyvy. [Continuing professional education: problems, research, prospects]. Vipol. [In Ukrainian]
63. Synyshyna, V. V. (2019) Osoblyvosti profesiinoi pidgotovky maibutnikh praktychnykh psykhologiv u konteksti suchasnykh vymog. [Professional training of future counseling psychologists in the context of modern requirements]. Padagogika formuvannia tvorchoi osobystosta u vyschii i zagalnoosvitnii shkolakh,63, 1, 65-69. [In Ukrainian]
64. Standarty osvity USP. [Educatioanl standards]. http://upu.in.ua/upu/9-upu/4-struktura-ta-meta-psykhoterapevtychnoi-osvity. [In Ukrainian]
65. Tytarenko, Т. М. (2003). Zhyttevi domagannia i profesiine stanovlennia osobystosti praktychnogo psykhologa. [Life aspirations and professional development of counseling psychologists]. Praktychna psykhologia ta socialna robota,4, 15–18. [In Ukrainian]
66. Tsymbaliuk, І. (2005). Psykhologichne konsultuvannia ta korektsia. [Psychological counseling and intervention]. Profesional. [In Ukrainian]
67. Chaplak, Ya. V. (2011). Formuvannia gotovnosti psykhologa lj konsultatyvnoi vzaemodii. [Formation of counseling psychologists' readiness for counseling interaction]. Problemy ekstremalnoi ta ktyzovoi psykhologii,10, 283-294. [In Ukrainian]
68. Chepeleva, N. V., & Povyakel, N. І. (1998). Teoretychne obgruntuvannia modeli osobystosti praktychnogo psykhologa. [Theoretical substantiation of the personality model of a counseling psychologist]. Psykhologia: Zbirnyk naukovykh prats, 3, 35-41. [In Russian]
69. Shevchenko, N. F. (2005). Stanovlennia profesiinoi svidomosti praktychnykh psaykhologiv u protsesi fakhovoi pidgotovky. [Formation of professional consciousness of counseling psychologists in the process of professional training]. Milenium. [In Ukrainian]
70. Yalom, I. (2005). Dar psikhoterapii. [The gift of therapy]. Мoscow. [In Russian]
71. Atkinson, P. (2006) Personal therapy in the training of therapists. European Journal of psychotherapy and counseling,8, 407- 410.
72. Avis, T. (2010). The value and cost of mandatory personal therapy. European center for psychotherapeutic studies, 43-53.
73. Bachelor, A., & Horvath, A.O. (1999). The therapeutic relationship. In M. Hubble, B. Duncan and S. Miller (Eds.). The heart and soul of change: What works in therapy (pp.133-178). American Psychological Association.
74. Berger, L. (2002). Psychotherapy as praxis: abandoning misapplied science. Victoria, BC.
75. British Psychological Society (BPS) (2002). Regulations and Syllabus for the Diploma in Counseling Psychology. British Psychological Society.
76. Cris-Christoph, P., Chambless, D. L., & Markell, H. M. Moving evidence-based practice forward successfully: commentary on Laska, Gurman and Wampold. Psychotherapy (Chicago, Ill), 51: 491-5.
77. Dearing, R. L., Maddox, J. E. & Tangney, J. P. (2005). Predictors of psychological help seeking in clinical and counseling psychology graduate student. Professional psychology: research and practice, 36, 323-329.
78. Ekstein, R., & Wallerstein, R. S. (1972). The teaching and learning of psychotherapy. Basic Books.
79. Fromm-Reichmann, F. (1950). Principles of intensive psychotherapy. University of Chicago press.
80. Geller, J. D., Norcross, J. C., & Orlinsky, D. E. (Eds.) (2005). The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press.
81. Gilroy P., J., Caroll, L., & Murra, J. (2002). A preliminary survey of counseling psychologists` personal experiences with depression and treatment. Professional psychology: research and practice, 33, 402-407.
82. Henry, W, Sims, J. S., & Spray, L. (1971, 2005) The Fifth Profession. Becoming a psychotherapist. Second edition. Jossey-Bass Inc.
83. Kaslow, N. J., & Fridman, D. (1984). The interface of personal treatment and clinical training for psychotherapist trainees. In F.W. Kaslow (Ed.) Psychotherapy with psychotherapists. The Harworth Press, 33-58.
84. Kelly, E., Goldberg, L., Fiske, D., &Kilkowski, J. (1978). Twenty five years later: A follow-up study of the graduate students in clinical psychology assessed in the VA Selection Research Project. American Psychologist, 33, 746-755.
85. Macaskill, A. (1999). Personal therapy as a training requirement. In C. Feldman (Ed.), Controversies in psychotherapy and counseling. Sage Publications, 142-155.
86. Martin, В., Garske, J., & Davis, K., (2000). Relation of the therapeutic alliance with outcome and other variables: a meta-analytic review. Consult Clinical Psychology,68(3), 438-50.
87. Norcross, J. & Wampold, B. (2011). What works for whom: tailoring psychotherapy to the person. Clinical Psycholology,67(2), 127-32
88. Norcross, J. C., & Guy, J. D. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in the United States. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press, 165-176.
89. Norcross, J. C., Karpiak, C. P., & Santoro, S. O. (2006). Clinical psychologists across the years: The Division of clinical psychology from 1960 to 2003. Journal of Clinical psychology, 137-148.
90. Norcross J. C., Strausser-Kirtland D. J., & Missar C. D. (1988). The processes and outcomes of psychotherapists` personal treatment experiences. Psychotherapy: theory/research/practice/training.25, 36-43.
91. Norcross, J. C. (2005) The psychotherapist’s own psychotherapy: educating and developing psychologists. American psychologist. Nov, 840-850.
92. Norcross, J. C., Geller, J. D., & Kurzawa, E. K. (2000). Connecting psychotherapy with psychotherapists: I. Prevalence, patients, and problem. Psychotherapy: theory/research/practice/training, 37, 199-205.
93. Norcross, J. C., Geller, J. D., & Kurzawa, E. K. (2001). Connecting psychotherapy with psychotherapists: II. Clinical practices and collegial advice. Journal of psychotherapy practice and research.10, 37-45.
94. Orlinsky, D. E., & Ronnestad, M. H. (2005). How psychotherapists develop: a study of therapeutic work and professional growth. American Psychological Association.
95. Orlinsky, D. E., Ronnestad, M. H., & Willutki, U. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in Europe and elsewhere. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press. 177-191
96. Roth, S. (1987). Psychotherapy: the art of wooing nature. Jason Aronson.
97. Wampold, B., & Imel, Z. The great psychotherapy debate. The evidence for what makes psychotherapy work. 2nd ed., 334.
98. Wampold, B. E. (2001). The great psychotherapy debate. Erlbaum.
99. Williams, F., Coyle, C., & Lyons, E. (1999). How counseling psychologist view their personal therapy. British Journal of medical psychology.72, 545-555.
100. Woolfe, R. (1996). The nature of counseling psychology. Handbook of counseling psychology. Sage, 3-20.
2. Бондаренко, А.Ф. (1993) Личностное и профессиональное самоопределение отечественного психолога-практика. Московский психотерапевтический журнал. 1, 63−76.
3. Васьківська, С.В. (2004) Основи психологічного консультування: навчальний посібник. К.: Четверта хвиля,256.
4. Вінтюк, Ю. (2016) Професійна підготовка майбутніх психологів: проблема та її складові. Педагогіка і психологія професійної освіти. Серія: Дидактика, методика і технології навчання. 3, 92–102.
5. Карамушка, Л.М., Зайчикова, Т.В. & Винославська, О.В. (2005) Технології роботи організаційних психологів. Інкос, 366.
6. Лазос, Г.П. (2017) Особливості емоційних станів волонтерів – психологів/психотерапевтів у стосунках з постраждалими. Особливості стосунків «психотерапевт – клієнт» у сучасному соціокультурному середовищі : монографія. К.: Видавничий Дім «Слово», 154 – 176.
7. МакВильямс, Н. (2016) Психоаналитическая терапия : руководство практика. Ижевск: ERGO.
8. Максименко, С.Д. & Ільїна, Т.Б.(1999). До проблеми розробки освітньо-кваліфікаційної характеристики сучасного психолога. Практична психологія та соціальна робота. 1, 2-6.
9. Матвієнко, О.В. & Затворнюк О.М. (2014). Професійна підготовка майбутніх психологів як психолого-педагогічна проблема. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. 1, 215-220.
10. Панок, В. (2002). Реформування змісту, форм і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної̈ практики. Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах. 4, 18–28.
11. Пов’якель, Н.І. (2003). Творчі складові професійної компетентності мислення практичного психолога: особливості прояву та генезис. Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку. Матеріали VI Костюківських читань. 3, 52−56.
12. Рибалка, В.В. (2000). Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія . К.: Видавництво «Віпол», 626.
13. Синишина, В.В. (2019). Особливості професійної підготовки майбутніх практичних психологів у контексті сучасних вимог. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах.63, 1, 65-69.
14. Стандарти освіти УСП (ЕАП).URL: http://upu.in.ua/upu/9-upu/4-struktura-ta-meta-psykhoterapevtychnoi-osvity.
15. Титаренко, Т.М. (2003) Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога. Практична психологія та соціальна робота. 4, 15–18.
16. Цимбалюк, І. (2005) Психологічне консультування та корекція. Київ: ВД «Професіонал». 656.
17. Чаплак, Я.В. (2011) Формування готовності психолога-практика до консультативної взаємодії. Проблеми екстремальної та кризової психології. 10, 283-294.
18. Чепелєва, Н.В. & Пов'якель, Н.І. (1998). Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога. Психологія: Збірник наукових праць. 3,35-41.
19. Шевченко, Н.Ф. (2005). Становлення професійної свідомості практичних психологів у процесі фахової підготовки : монографія. Київ : Міленіум. 298.
20. Ялом И. (2005). Дар психотерапии. М.
21. Atkinson, P. (2006) Personal therapy in the training of the rapists. European Journal of psychotherapy and counselling. 8, 407- 410.
22. Avis, T. (2010). The value and cost of mandatory personal therapy. European center for psychotherapeutic studies. 43-53.
23. Bachelor, A.& Horvath, A.O. (1999) The therapeutic relationship. In M. Hubble, B. Duncan and S. Miller (Eds.), The heart and soul of change: What works in therapy (pp.133-178). Washington: American Psychological Association.
24. Berger, L. (2002) Psychotherapy as praxis: abandoning misapplied science. Victoria, BC.
25. British Psychological Society (BPS) (2002). Regulations and Syllabus for the Diploma in Counselling Psychology. Leicester: British Psychological Society.
26. Cris-Christoph, P., Chambless, D.L. &Markell, H.M. Moving evidence-based practice forward successfully: commentary on Laska, Gurman and Wampold. Psychotherapy (Chicago, Ill). 51: 491-5.
27. Dearing, R.L., Maddox, J.E. & Tangney, J.P. (2005). Predictors of psychological help seeking in clinical and counselling psychology graduate student. Professional psychology: research and practice. 36,323-329.
28. Ekstein, R., & Wallerstein, R. S. (1972). The teaching and learning of psychotherapy. New York: Basic Books.
29. Fromm-Reichmann, F. (1950) Principles of intensive psychotherapy. Chicago: University of Chicago press.
30. Geller, J.D., Norcross, J.C. &Orlinsky, D.E. (Eds.) (2005). The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York : Oxford University Press.
31. Gilroy, P., J., Caroll, L. &Murra, J. (2002). A preliminary survey of counselling psychologists` personal experiences with depression and treatment. Professional psychology: research and practice. 33, 402-407.
32. Henry, W, Sims, J.S. &Spray, L. (1971, 2005) The Fifth Profession. Becoming a psychotherapist. Second edition. N/J, Jossey-Bass Inc.
33. Kaslow, N. J. &Fridman, D. (1984) The interface of personal treatment and clinical training for psychotherapist trainees. In F.W. Kaslow (Ed.) Psychotherapy with psychotherapists. NY: The Harworth Press, 33-58.
34. Kelly, E., Goldberg, L., Fiske, D. & Kilkowski, J. (1978) Twenty five years later: A follow-up study of the graduate students in clinical psychology assessed in the VA Selection Research Project. American Psychologist, 33, 746-755.
35. Macaskill, A. (1999) Personal therapy as a training requirement. In C. Feldman (Ed.) Controversies in psychotherapy and counselling. London : Sage Publications, 142-155.
36. Martin, В., Garske, J. & Davis,K., (2000) Relation of the therapeutic alliance with outcomeand other variables: a meta-analytic review.ConsultClin Psychol. 68 (3), 438-50.
37. Norcross, J. &Wampold, B. (2011) What works for whom: tailoring psychotherapy to the person. Clin Psychol. 67(2), 127-32
38. Norcross, J. C. & Guy, J.D. (2005). The prevalence and parameters of personal therapyin the United States. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York: Oxford University Press, 165-176.
39. Norcross, J.C., Karpiak, C.P. & Santoro, S. O. (2006) Clinical psychologists across the years: The Division of clinical psychology from 1960 to 2003. Journal of Clinical psychology, 137-148.
40. Norcross, J.C., Strausser-Kirtland, D. J. &Missar, C.D. (1988). The processes and outcomes of psychotherapists` personal treatment experiences. Psychotherapy : theory/research/practice/training. 25, 36-43.
41. Norcross, J. C. (2005) The psychotherapist’s own psychotherapy: educating and developing psychologists. American psychologist. Nov, 840-850.
42. Norcross, J. C., Geller, J.D. & Kurzawa, E.K. (2000). Connecting psychotherapy with psychotherapists: I. Prevalencee, patients, and problem. Psychotherapy: theory/research/practice/training, 37, 199-205.
43. Norcross, J. C., Geller, J.D. & Kurzawa, E.K. (2001). Connecting psychotherapy with psychotherapists: II. Clinical practices and collegial advice. Journal of psychotherapy practice and research. 10, 37-45.
44. Orlinsky, D.E. & Ronnestad, M. H. (2005). How psychotherapists develop: a study of therapeutic work and professional growth. Washington, DC: American Psychological Association.
45. Orlinsky, D.E., Ronnestad, M. H. & Willutki, U. еt al. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in Europe and elsewhere. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. New York : Oxford University Press. 177-191
46. Roth, S. (1987) Psychotherapy: the art of wooing nature. Northvale, NJ: Jason Aronson.
47. Wampold, B. &Imel, Z. The great psychotherapy debate. The evidence for what makes psychotherapy work. 2nd ed., 334.
48. Wampold, B.E. (2001) The great psychotherapy debate. Mahwah, NJ : Erlbaum.
49. Williams, F., Coyle, C. &Lyons, E. (1999) How counselling psychologist view their personal therapy. British Journal of medical psychology. 72, 545-555.
50. Woolfe, R. (1996) The nature of counselling psychology. Handbook of counselling psychology. London: Sage, 3-20.
51. Antonova, N. О. (2010). Psykhologichni osnovy rozvytku gotovnosti do profesiinoi dialnosti psykhologa. [Psychological bases of development of psychologists' readiness for professional activity]. Publisher Matorin, B. І. [In Ukrainian]
52. Bondarenko, А. F. (1993). Lichnostnoe i professionalnoe samoopredelenie otechestvennogo psikhologa-praktika. [Personal and professional self-determination of a Russian counseling psychologist]. Moskovski psikhoterapevticheski zhurnal,1, 63-76. [In Ukrainian]
53. Vaskivska, S. V. (2004). Osnovy psykhologichnogo konsultuvannia: navchalny posibnyk. [Fundamentals of psychological counseling: a textbook]. Chetverta khvylia, 256. [In Ukrainian]
54. Vintiuk, Yu. (2016). Profesiina pidgotovka maibutnikh psykhologiv: problema ta ii skladovi. [Professional training of future psychologists: the problem and its components]. Padagogika i psykhologia profesiinoi osvity. Seria: Dydaktyka, metodyka I tekhnologii navchannia,3, 92-102. [In Ukrainian]
55. Karamushka, L. М., Zaichikova, Т. V., & Vynoslavska, О. V. (2005). Tekhnologii roboty organizatsiinykh psykhologiv. [Organizational psychologists’ work technologists]. Іnkos. [In Ukrainian]
56. Lazos, H. P. (2017). Osoblyvosti emotsiinykh staniv volonteriv-psykhologiv/psykhoterapevtiv u stosunkah z postrazhdalymy. [Emotional states of volunteer psychologists/psychotherapists in relations with victims]. Osoblyvosti stosunkiv psykhoterapevt-kilent u suchasnomy sotsiokulturnomu seredovyshchi. Slovo, 154–176. [In Ukrainian]
57. MacWilliams, N. (2016). Psikhoanaliticheskaya terapia: rukovodstvo praktika. [Psychoanalytical therapy: a counselor’s guide]. ERGO. [In Russian]
58. Maksymenko, S. D., & Iliina, Т. B. (1999). Do problem rozrobky osvitnio-kvalifikatsiinoi kharakterystyky suchasnogo psykhologa. [On the problem of developing modern psychologists' educational and qualification characteristics]. Praktychna psykhologia ta sotsialna robota,1, 2-6. [In Ukrainian]
59. Matvienko, О. V., & Zatvorniuk, О. М. (2014). Profesiina pidgotovka maibutnikh psykhologiv psykhologiv yak psykhologo-pedagogichna problema. [Future psychologists' professional training as a psychological and pedagogical problem]. Naukovy visnyk Khersonskogo derzhavnogo universytetu. Psykhologichni nauky, 1, 215-220. [In Ukrainian]
60. Panok, В. V. (2002). Reformuvannia zmistu, form I metodiv pidgotovky praktykuiuchykh psykhologiv yak nagalna vymoga suspilnoi praktyky. [A reform of the content, forms and methods of counseling psychologists' training as an urgent requirement of social practice]. Problemy pidgotovky I pidvyschennia kvalifikatsii praktychnykh psykhologiv u vyshykh navchalnykh zakladakh, 4, 18–28. [In Ukrainian]
61. Poviakel, N. І. (2003). Tvorchi skladovi rofesiinoi kompetentnosti myslennia praktychnogo psykhologa: osoblyvosti proyavu ta genesis. [Creative components of professional thinking of a counseling psychologist: manifestations and genesis]. Psykhologia u ХХІ stolitti: perspektyyy rozvytku. Materialy VI Kostiukivskykh chytan,3, 52−56. [In Ukrainian]
62. Rybalka, V. V. (2000). Neperervna osvita: problemy, poshuky, perspektyvy. [Continuing professional education: problems, research, prospects]. Vipol. [In Ukrainian]
63. Synyshyna, V. V. (2019) Osoblyvosti profesiinoi pidgotovky maibutnikh praktychnykh psykhologiv u konteksti suchasnykh vymog. [Professional training of future counseling psychologists in the context of modern requirements]. Padagogika formuvannia tvorchoi osobystosta u vyschii i zagalnoosvitnii shkolakh,63, 1, 65-69. [In Ukrainian]
64. Standarty osvity USP. [Educatioanl standards]. http://upu.in.ua/upu/9-upu/4-struktura-ta-meta-psykhoterapevtychnoi-osvity. [In Ukrainian]
65. Tytarenko, Т. М. (2003). Zhyttevi domagannia i profesiine stanovlennia osobystosti praktychnogo psykhologa. [Life aspirations and professional development of counseling psychologists]. Praktychna psykhologia ta socialna robota,4, 15–18. [In Ukrainian]
66. Tsymbaliuk, І. (2005). Psykhologichne konsultuvannia ta korektsia. [Psychological counseling and intervention]. Profesional. [In Ukrainian]
67. Chaplak, Ya. V. (2011). Formuvannia gotovnosti psykhologa lj konsultatyvnoi vzaemodii. [Formation of counseling psychologists' readiness for counseling interaction]. Problemy ekstremalnoi ta ktyzovoi psykhologii,10, 283-294. [In Ukrainian]
68. Chepeleva, N. V., & Povyakel, N. І. (1998). Teoretychne obgruntuvannia modeli osobystosti praktychnogo psykhologa. [Theoretical substantiation of the personality model of a counseling psychologist]. Psykhologia: Zbirnyk naukovykh prats, 3, 35-41. [In Russian]
69. Shevchenko, N. F. (2005). Stanovlennia profesiinoi svidomosti praktychnykh psaykhologiv u protsesi fakhovoi pidgotovky. [Formation of professional consciousness of counseling psychologists in the process of professional training]. Milenium. [In Ukrainian]
70. Yalom, I. (2005). Dar psikhoterapii. [The gift of therapy]. Мoscow. [In Russian]
71. Atkinson, P. (2006) Personal therapy in the training of therapists. European Journal of psychotherapy and counseling,8, 407- 410.
72. Avis, T. (2010). The value and cost of mandatory personal therapy. European center for psychotherapeutic studies, 43-53.
73. Bachelor, A., & Horvath, A.O. (1999). The therapeutic relationship. In M. Hubble, B. Duncan and S. Miller (Eds.). The heart and soul of change: What works in therapy (pp.133-178). American Psychological Association.
74. Berger, L. (2002). Psychotherapy as praxis: abandoning misapplied science. Victoria, BC.
75. British Psychological Society (BPS) (2002). Regulations and Syllabus for the Diploma in Counseling Psychology. British Psychological Society.
76. Cris-Christoph, P., Chambless, D. L., & Markell, H. M. Moving evidence-based practice forward successfully: commentary on Laska, Gurman and Wampold. Psychotherapy (Chicago, Ill), 51: 491-5.
77. Dearing, R. L., Maddox, J. E. & Tangney, J. P. (2005). Predictors of psychological help seeking in clinical and counseling psychology graduate student. Professional psychology: research and practice, 36, 323-329.
78. Ekstein, R., & Wallerstein, R. S. (1972). The teaching and learning of psychotherapy. Basic Books.
79. Fromm-Reichmann, F. (1950). Principles of intensive psychotherapy. University of Chicago press.
80. Geller, J. D., Norcross, J. C., & Orlinsky, D. E. (Eds.) (2005). The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press.
81. Gilroy P., J., Caroll, L., & Murra, J. (2002). A preliminary survey of counseling psychologists` personal experiences with depression and treatment. Professional psychology: research and practice, 33, 402-407.
82. Henry, W, Sims, J. S., & Spray, L. (1971, 2005) The Fifth Profession. Becoming a psychotherapist. Second edition. Jossey-Bass Inc.
83. Kaslow, N. J., & Fridman, D. (1984). The interface of personal treatment and clinical training for psychotherapist trainees. In F.W. Kaslow (Ed.) Psychotherapy with psychotherapists. The Harworth Press, 33-58.
84. Kelly, E., Goldberg, L., Fiske, D., &Kilkowski, J. (1978). Twenty five years later: A follow-up study of the graduate students in clinical psychology assessed in the VA Selection Research Project. American Psychologist, 33, 746-755.
85. Macaskill, A. (1999). Personal therapy as a training requirement. In C. Feldman (Ed.), Controversies in psychotherapy and counseling. Sage Publications, 142-155.
86. Martin, В., Garske, J., & Davis, K., (2000). Relation of the therapeutic alliance with outcome and other variables: a meta-analytic review. Consult Clinical Psychology,68(3), 438-50.
87. Norcross, J. & Wampold, B. (2011). What works for whom: tailoring psychotherapy to the person. Clinical Psycholology,67(2), 127-32
88. Norcross, J. C., & Guy, J. D. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in the United States. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press, 165-176.
89. Norcross, J. C., Karpiak, C. P., & Santoro, S. O. (2006). Clinical psychologists across the years: The Division of clinical psychology from 1960 to 2003. Journal of Clinical psychology, 137-148.
90. Norcross J. C., Strausser-Kirtland D. J., & Missar C. D. (1988). The processes and outcomes of psychotherapists` personal treatment experiences. Psychotherapy: theory/research/practice/training.25, 36-43.
91. Norcross, J. C. (2005) The psychotherapist’s own psychotherapy: educating and developing psychologists. American psychologist. Nov, 840-850.
92. Norcross, J. C., Geller, J. D., & Kurzawa, E. K. (2000). Connecting psychotherapy with psychotherapists: I. Prevalence, patients, and problem. Psychotherapy: theory/research/practice/training, 37, 199-205.
93. Norcross, J. C., Geller, J. D., & Kurzawa, E. K. (2001). Connecting psychotherapy with psychotherapists: II. Clinical practices and collegial advice. Journal of psychotherapy practice and research.10, 37-45.
94. Orlinsky, D. E., & Ronnestad, M. H. (2005). How psychotherapists develop: a study of therapeutic work and professional growth. American Psychological Association.
95. Orlinsky, D. E., Ronnestad, M. H., & Willutki, U. (2005). The prevalence and parameters of personal therapy in Europe and elsewhere. In: The psychotherapist`s own psychotherapy: patient and clinician perspectives. Oxford University Press. 177-191
96. Roth, S. (1987). Psychotherapy: the art of wooing nature. Jason Aronson.
97. Wampold, B., & Imel, Z. The great psychotherapy debate. The evidence for what makes psychotherapy work. 2nd ed., 334.
98. Wampold, B. E. (2001). The great psychotherapy debate. Erlbaum.
99. Williams, F., Coyle, C., & Lyons, E. (1999). How counseling psychologist view their personal therapy. British Journal of medical psychology.72, 545-555.
100. Woolfe, R. (1996). The nature of counseling psychology. Handbook of counseling psychology. Sage, 3-20.
Опубліковано
2021-10-03
Як цитувати
Лазос, Г. (2021). Особиста терапія як важливий аспект професійної підготовки психолога і психотерапевта. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, (2-3 (23), 77-90. https://doi.org/10.31108/2.2021.2.23.8
Розділ
Організаційна психологія
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
