Професійна самоефективність персоналу освітніх організацій: теоретичний аналіз та емпіричне дослідження
Анотація
Вступ. Професійна самоефективність персоналу освітніх організацій виступає одним із важливих чинників підвищення ефективності його діяльності та забезпечення психологічного здоров’я.
Мета: здійснити теоретичний та емпіричний аналіз професійної самоефективності персоналу освітніх організацій.
Методи. Для проведення дослідження використовувались теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення), емпіричні методи («Шкала професійної самоефективності (коротка версія)», анкета-паспортичка) та статистичні (описові статистики, кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз (ANOVA)).
Результати. Визначено професійну самоефективність як систему суб’єктивних уявлень про здатність успішно діяти в ситуаціях, пов’язаних з педагогічною діяльністю, та з іншими професійними контекстами, яка має оцінюючий характер і забезпечує регуляцію дій, спрямованих на досягнення професійних цілей, за рахунок формування суджень про свою здатність успішно вирішити поставлені робочі завдання.
Констатовано, що у освітян спостерігається недостатній рівень розвитку їх переконаності у здатності успішно виконувати завдання, пов’язані з їх роботою. Професійна самоефективність пов’язана з такими характеристиками персоналу як посада та стаж на посаді. А також пов’язана з віком організації.
Висновки. Отримані дані свідчать про необхідність розробки спеціальних психологічних технологій щодо розвитку професійної самоефективності з урахуванням встановлених закономірностей
Посилання
2. Казакова, С.В. (2018). Особливості самоефективності керівників закладів професійно-технічної освіти як психологічного чинника успішності їхньої професійної діяльності. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки, 6, 65-77.
3. Кревська О. (2018). Мотиваційні чинники професійної самоефективності особистості. дис.... канд. психол. наук. Луцьк
4. Креденцер, О. (2016). Підприємницька самоефективність персоналу освітніх організацій як чинник розвитку їх підприємницької активності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(4), 51-60.
5. Креденцер, О. (2019). Психологія розвитку підприємницької активності персоналу освітніх організацій : монографія.
6. Кузнецова, А.А. & Никишина, В.Б. (2018). Менеджмент высшей школы: самоэффективность и удовлетворенность профессиональной деятельностью преподавателей высшей школы административного сектора. Иннов: электронный научный журнал, 4 (37).URL: http://www.innov.ru/science/economy/menedzhment-vysshey-shkoly-samoeffe/
7. Лаптєва, Н. (2020). Психометричний аналіз української версії шкали професійної самоефективності. Психологічний часопис, 6(2), 164-172. https://doi.org/10.31108/1.2020.6.2.15
8. Линенко, А. (2019). Професійна самоефективність як педагогічна проблема. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, Вип 1 (126). Серія: Педагогіка, 66-69.
9. Музика, О. О. (2020). Психологічна методика «Профіль професійної самоефективності студентів (ППСС)» (Авторське свідоцтво No 100028). Мінекономіки.
10. Музика, О.О. (2018). Самоефективність як фактор професіоналізації студентів. Освітологічний дискурс,3–4 (22–23), 83–94.
11. Abele, A. E. & Spurk, D. (2009). The longitudinal impact of self-efficacy and career goals on objective and subjective career success. Journal of Vocational Behavior, 74, 53-62.
12. Alon, R., Cinamon, R.G., & Aram, D. (2021). Working adults' future occupational plans: the contribution of role characteristics, social support, and occupational self-efficacy. Int. J. Educ. Vocat. Guid., 24, 1-21. doi: 10.1007/s10775-021-09496-x.
13. Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. PsychologicalReview, 84, 191-215.
14. Damásio, B.,Pizarro de FreitasС.&KollerS. (2014). Occupational Self-Efficacy Scale – Short Form (OSS-SF): Adaptation and evidence of construct validity of the Brazilian version. Revista Brasileira de Orientação Profissional,15, 65-74.
15. Friedman, I.A.& Farber, B.A. (1992). Professional self-concept as a predictor of teacher burnout. J. Educ. Res., 86, 28–35.
16. Giorgi, G., Lecca, L. I., Alessio, F., Finstad, G. L., Bondanini, G., Lulli, L. G., Arcangeli, G.&Mucci, N. (2020). COVID-19-Related Mental Health Effects in the Workplace: A Narrative Review. Int. J. Environ. Res. Public Health, 21: 7857. https://doi.org/10.3390/ijerph17217857
17. Grayson, J.L. & Alvarez, H.K. (2008). School climate factors relating to teacher burnout: A mediator model.Teach. Educ., 24,1349–1363.
18. Grau, R., Salanova, M., & Peiró, J. M. (2001). Moderating effects of self-efficacy on occupational stress. Spanish Journal of Psychology, 5, 63-74.
19. Guarnaccia, C., Scrima, F., Civilleri, A. et al (2018). The Role of Occupational Self-Efficacy in Mediating the Effect of Job Insecurity on Work Engagement, Satisfaction and General Health. Curr Psychol 37, 488–497. https://doi.org/10.1007/s12144-016-9525-0
20. Hentrich, S., Zimber, A., Garbade, S. F., Gregersen, S., Nienhaus, A., & Petermann, F. (2017). Relationships between transformational leadership and health: The mediating role of perceived job demands and occupational self-efficacy. International Journal of Stress Management, 24(1), 34–61.
21. Herman, K.C., Hickmon-Rosa, J.E., & Reinke, W.M. (2018). Empirically derived profiles of teacher stress, burnout, self-efficacy, and coping and associated student outcomes. J. Posit. Behav. Interv., 20, 90–100.
22. Judge, T. A., & Bono, J. E. (2001). Relationship of core self-evaluations trait—self-esteem, generalized self-efficacy, locus of control, and emotional stability—with job satisfaction and job performance: A meta-analysis. Journal of Applied Psychology, 86, 80-92.
23. Kelly, K. R., & Nelson, R. C. (1999). Task-Specific Occupational Self-Efficacy Scale: A predictive validity study. JournalofCareerAssessment, 7, 381-392.
24. Kim,L.E., & Buric´,I.(2020). Teacherself-efficacyandburnout:Determiningthedirectionsofpredictionthroughanautoregressive cross-lagged panel model. J. Educ. Psychol. 112, 1661–1676.
25. Kniffin, K. M., Narayanan, J., Anseel, F., Antonakis, J., Ashford, S. P., Bakker, A. B., . . . &Vugt, M. v. (2021). COVID-19 and the workplace: Implications, issues, and insights for future research and action. American Psychologist, 76(1), 63-77. http://dx.doi.org/10.1037/amp0000716
26. Nunes, M. F. O., & Noronha, A. P. P. (2011). Escala de autoeficácia para atividades ocupacionais: Estudo da estrutura interna e precisão. Avaliação psicológica, 10(1), 25-40.
27. Pepe, S., Farnese, M., Avalone, F., & Vecchione, M.(2010). Work Self-Efficacy Scale and Search for Work Self-Efficacy Scale: A Validation Study in Spanish and Italian Cultural Contexts.Revista de Psicología del Trabajo y de las Organizaciones, 3, 201- 210
28. Pereira, H., Gonçalves, V.O., & Assis, R.M.d. (2021). Burnout, Organizational Self-Efficacy and Self-Esteem among Brazilian Teachers during the COVID-19 Pandemic. Eur. J. Investig. Health Psychol. Educ., 11, 795–803. https://doi.org/10.3390/ejihpe11030057
29. Runhaar, Р., Bednall, Т., Sanders, К., & Yang, Н. (2016) Promoting VET teachers’ innovative behaviour: exploring the roles of task interdependence, learning goal orientation and occupational self-efficacy. Journal of Vocational Education & Training, 68:4, 436-452, DOI: 10.1080/13636820.2016.1231215
30. Rathi, N. & Rastogi, Renu. (2009). Assessing The relation ship between emotional intelligence, occupational selfefficacy and organizational commitment. Journal of the Indian Academy of Applied Psychology. 35. 93-102.
31. Rigotti, T., Schyns, B., & Mohr, G. (2008). A Short Version of the Occupational Self-Efficacy Scale: Structural and Construct Validity Across Five Countries. Journal of Career Assessment, 16(2), 238–255.https://doi.org/10.1177/1069072707305763
32. Salimirad, Fatemeh & Srimathi, N. (2016). The Relationship between, Psychological Well-Being and Occupational Self-Efficacy among Teachers in the City of Mysore, India. International Journal of Indian Psychology. 3. 10.25215/0302.037.
33. Schyns, B. (2004). The Influence of Occupational Self-Efficacy on the Relationship of Leadership Behavior and Preparedness for Occupational Change. Journal of Career Development, 30(4), 247–261. https://doi.org/10.1177/089484530403000402
34. Schyns, B., & von Collani, G. (2002). A new Occupational Self-Efficacy Scale and its relation to personality constructs and organizational variables. European Journal of Work and Organizational Psychology, 11, 219-241.
35. Schyns, B., Sczesny, S. (2010). Leadership attributes valence in self-concept and occupational self-efficacy. Career development international, 15 (1). 78-92.
36. Shelton, S.H. (1990). Developing the construct of general self-efficacy. Psychological Reports, 66, 987-994.
37. Shoji, K., Cieslak, R., Smoktunowicz, E., Rogala, A., Benight, C.C., & Luszczynska, A. (2016). Associations between job burnout and self-efficacy: A meta-analysis. Anxiety Stress Coping, 29, 367–386.
38. Slovak, G. (2010). Pre-Service Teacher Self-Efficacy: Theoretical and Research Considerations. The New Educational Review, 2010, 21, 17-30.
39. Speier, C., & Frese, M. (1997). Generalized self-efficacy as a mediator and moderator between control and complexity at work and personal initiative: A longitudinal field study in East Germany. Human Performance, 10,171-192.
40. Stajkovic, A. D., & Luthans, F. (1998). Self-efficacy and work-related performance: A meta-analysis.Psychological Bulletin, 124, 240-261.
41. Schwarzer, R. (1994). Optimistische Kompetenzerwartung: Zur Erfassung einer personellen Bewältigungsressource [Generalizedself-efficacy: Assessment of a personal copingresource]. Diagnostica, 40, 105-123.
42. Terry, D., Peck, B., Smith, A., & Nguyen, H. (2019). Occupational Self-Efficacy and Psychological Capital Amongst Nursing Students: A Cross Sectional Study Understanding the Malleable Attributes for Success. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 10(1), 159–172. MDPI AG. Retrieved from http://dx.doi.org/10.3390/ejihpe10010014
43. Thiripurasundari, К., & Kamini, M. (2016) Іmpact of emotional intelligence on occupational self-efficacy among women executives: an empirical study in banking industry. Shanlax International Journal of Management, 4 (2), 101-110.
44. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO). COVID-19 Educational Disruption and Response;UNESCO: Paris, France, 2020.