Дослідження досвіду соціально-психологічної реадаптації українських ветеранів: повернення до мирної професії
Анотація
Вступ. Реадаптація до цивільного життя через повернення до мирної професії є актуальним запитом багатьох демобілізованих українських військовослужбовців. Проблематика особливостей професійної реінтеграції ветеранів війни є недостатньо дослідженою та висвітленою.
Мета дослідження: емпірично дослідити особливості професійної реінтеграції демобілізованих українських військовослужбовців.
Методи дослідження: фокус-група з подальшим аналізом згідно з обґрунтованою теорією та індуктивним аналізом.
Результати дослідження. Встановлено, що особливостями професійної реінтеграції українських ветеранів, які стоять на обліку в Державній службі зайнятості, є невдале первинне професійне самовизначення, погіршення фізичного і/або психологічного здоров’я та екстернальна позиція учасників дослідження.
Висновки. Результати дослідження свідчать, що повернення до мирної професії є одним із вагомих елементів соціально-психологічної реадаптації ветеранів війни. Поліпшенню цього процесу можуть сприяти створення та впровадження спеціальних програм для ветеранів війни, фокус яких буде зорієнтований на пошук і знаходження способів психологічного відновлення, формування мотивації, цілеутворення та переосмислення негативного досвіду минулого.
Посилання
2. Kvit, A., & Hrytsenko, H. (2019). «Nevydymyi batalion 2.0»: Povernennia veteraniv do myrnoho zhyttia ["Invisible Battalion 2.0": The return of veterans to a peaceful life]. https://cutt.ly/0hA9OUs [in Ukrainian].
3. Strause, A., & Korbin, Dzh. (2001). Osnovy kachestvennogo issledovanija: obosnovannaja teorija, procedury i tehniki [Fundamentals of qualitative research: sound theory, procedures and techniques]. Moskva: Jeditorial URSS [in Russian].
4. Tytarenko, T. M. (2003). Zhyttievyi svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti [The individual's world: within and outside of everyday life]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
5. Titarenko, T. M. (2016). Lichnostnoe zdorovye v uslovijah travmatizacii: poisk putej vosstanovlenija [Personal health in the conditions of trauma: search of ways for recovery]. Teorija i praktika psihoterapii, 3 (5), 7–13. https://cutt.ly/3hApUF4 [in Russian].
6. Tytarenko, T. M. (2017). Stratehii spryiannia posttravmatychnomu zrostanniu osobystosti [Strategies to promote post-traumatic growth of personality]. Psykholohichni nauky: problemy i zdobutky, 1 (10), 217–232. http://lib.iitta.gov.ua/709888/ [in Ukrainian].
7. Tytarenko, T. M. (2018). Sotsialno-psykholohichna reabilitatsiia osobystosti: etapy, tekhnolohii, tekhniky [Socio-psychological rehabilitation of personality: stages, technologies, techniques]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, 4, 157–167. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsspp_2018_41_14 [in Ukrainian].
8. Tytarenko, T. M. (2020). Sotsialno-psykholohichnyi suprovid posttravmatychnykh osobystisnykh transformatsii [Socio-psychological support for post-traumatic transformations of personality]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. 45 (48). 59–68. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/721651 [in Ukrainian].
9. Ainspan, N. D., Penk, W., & Kearney, L. K. (2018). Psychosocial approaches to improving the military-to-civilian transition process. Psychological Services, 15(2). 129–134. http://dx.doi.org/10.1037/ser0000259
10. Cubbage, R. D. (2020). Lived Experience of Veterans with Service-Linked PTSD Utilizing Non-Clinical Employment Programs. Walden Dissertations and Doctoral Studies, 8450. https://scholarworks.waldenu.edu/dissertations/8450
11. Dexter, J.C. (2020). Human resources challenges of military to civilian employment transitions. Career Development International, 25, 5. 481–500. https://doi.org/10.1108/CDI-02-2019-0032
12. Dunn, R. J. (2019). Military veteran transition into employment and civilian engagement: a walking with the wounded evaluation. https://ethos.bl.uk/OrderDetails.do?uin=uk.bl.ethos.797782
13. Elnitsky, C. A., Blevins, C. L., Fisher, M. P., & Magruder, K. (2017). Military service member and veteran reintegration: A critical review and adapted ecological model. American Journal of Orthopsychiatry, 87(2), 114–128. https://doi.org/10.1037/ort0000244
14. Ghosh, A., Kessler, M., Heyrman, K., Opelt, B., Carbonelli, M., & Fouad, N. A. (2019). Student Veteran Career Transition Readiness, Career Adaptability, and Academic and Life Satisfaction. The Career Development Quarterly, 67(4), 365–371. doi:10.1002/cdq.12205
15. Keeling, M. (2018). Stories of transition: US Veterans’ narratives of transition to civilian life and the important role of identity. Journal of Military Veteran and Family Health, 4, 2. https://doi.org/10.3138/jmvfh.2017-0009
16. Keeling, M., Kintzle, S., & Castro, C. A. (2018). Exploring U.S. Veterans’ post-service employment experiences. MilitaryPsychology, 30(1), 63–69. doi:10.1080/08995605.2017.1420976
17. Keeling, M. E., Ozuna, S. M., Kintzle, S., & Castro, C. A. (2018). Veterans’ Civilian Employment Experiences: Lessons learnt from focus groups. Journal of Career Development, 46(6), 692 –705. https://doi.org/10.1177/0894845318776785
18. Keeling, M., Ozuna, S., & Milsap, C. (2018). Employment after the military. American Life in the 21st Century: Social, Cultural, and Economic Issues and Trends. ABC Clio.
19. Robertson, H.C., & Eschenauer, R.K. (2020). Student Veteran Perceptions of College-To-Career Transition. College Student Affairs Journal, 38(1), 52–64. doi:10.1353/csj.2020.0003.
20.Roy, D., Ross, J., & Armour, C. (2020). Making the transition: How finding a good job is a risky business for military Veterans in Northern Ireland. Military Psychology, 32(5), 428–441. doi:10.1080/08995605.2020.1785805
21. Jayatunge, R. M. (2013) Psychosocial rehabilitation of the war affected. Sri Lankan combat veterans. https://cutt.ly/jhAa0W
22. Scaife, S. (2020). Service to American Heroes: exploring the experiences of veterans suffering from PTSD transitioning from military service to civilian careers. Dissertations, 349 https://digitalcommons.brandman.edu/edd_dissertations/349
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
