Організаційна культура вищого навчального закладу: психологічне дослідження
Анотація
У статті представлено психологічне дослідження організаційної культури вищого навчального закладу. Проаналізовано сучасний стан розвитку українських вишів, актуальність ґрунтовних досліджень організаційної культури та феноменів, що вона породжує. Представлено прізвища як західних, так і вітчизняних науковців, що займалися чи займаються вивченням організаційної культури, її теоретичних та практичних аспектів. Запропоновано авторське визначення організаційної культури як динамічного конструкту, який визначає спосіб мислення персоналу, включає систему цінностей, очікувань, понятійних формулювань, ритуалів, патернів поведінки тощо, які приймаються на підсвідомому рівні та передаються всім членам організації як такі, що допомагають правильно розуміти навколишнє середовище. До уваги запропоновано дослідження організаційної культури вищих навчальних закладів різних форм власності – державної та приватної. Автор у статті розкриває відмінності та схожості бачення студентів щодо домінуючого типу організаційної культури у власних вишах та стосовно ключових параметрів кожного типу культури. Розкрито сутність кожного з чотирьох типів організаційної культури, а саме: адхократичного, ієрархічного, кланового та ринкового, та наведено характеристику цих типів. Тож ієрархічний тип організаційної культури характеризується класичними атрибутами бюрократії; ринковий тип організаційної культури – функціонуванням закладу з орієнтацією на зовнішнє оточення, а не на свої внутрішні справи; клановий тип характеризуються цінностями і цілями, які є загальноприйнятими; згуртованістю всіх, хто має стосунок до організації; відчуттям «Ми» як єдиного цілісного об’єкта; адхократична культура характеризується новаторським підходом та динамічним розвитком організації.
Посилання
2. Cameron, K. S. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework / Cameron, Kim S., Quinn, Robert E. – Reading, Mass. : Addison-Wesley Prentice Hall, 1999. – XVIII, 221 p.
3. McGuire, S. Entrepreneurial Organizational Culture: Construct Definition and Instrument Development and Validation : Ph.D. Dissertation / Stephen J. J. McGuire. – Washington : The George Washington University, 2003. – 608 р.
4. Marcella, Bremer. Organizational Culture Assessment Instrument (OCAI) explained [Електронний ресурс] / Bremer Marcella // Organizational Culture Assessment Instrument. – Режим доступу : https://ocai.wordpress.com/2010/05/21/organizational-culture-assessment-instrument-ocai-explained/
5. O'Donovan, G. The Corporate Culture Handbook: How to Plan, Implement and Measure a Successful Culture Change Programme / Gabrielle O'Donovan. – Dublin, Ireland : Liffey Press, 2006. – 376 p.
6. Schein, E. Organizational Culture and Leadership: A Dynamic View / Edgar Schein. – San-Francisco, CA : Jossey-Bass, 1992. – 418 p.
7. Карамушка Л. М. Психологія організаційної культури вищого навчального закладу (у контексті становлення професійної ідентичності студентів) : монографія / Л. М. Карамушка, О. В. Іщук. – К. – Запоріжжя : Кругозір, 2015. – 276 с.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






