Технологія «рівний рівному» як метод соціалізації студентів закладів вищої освіти

Світлана Юріївна Пащенко; Алла Миколаївна Москаленко; Ксенія Сергіївна Пащенко

Світлана Юріївна Пащенко Київський національній університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
Алла Миколаївна Москаленко Київський національній університет імені Тараса Шевченка, м. Київ
Ксенія Сергіївна Пащенко

Ключові слова: технологія, «рівний рівному», заклади вищої освіти, студент, лідерство, соціалізація, навчання, особистість

Анотація

У статті представлено огляд історичних та сучасних підходів до технології навчання, розвитку та соціалізації особистості людини, що навчається – «рівний рівному». Подано огляд існуючих психологічних теорій та досліджень, які доводять ефективність цієї технології для соціалізації студентів закладів вищої освіти (ЗВО) – як лідерів, так і тих, кого вони залучають в орбіту взаємодії та міжособистісного спілкування, адаптують до особливостей навчального середовища та діяльності.

Проаналізовано базові психологічні підходи, на яких ґрунтується технологія «рівний рівному», а саме теорія ієрархії людських потреб А. Маслоу з акцентом на двох важливих елементах, що визначають поведінку суб’єктів соціалізуючої взаємодії – зв'язок та прийняття; біхевіоральна теорія з ідеєю позитивного підкріплення від референтної групи чи студента-інструктора, адже саме стосунки між однолітками, що мають спільну мету та займаються спільною діяльності, мають суттєвий соціалізаційний вплив на особистість в академічному середовищі та процесі навчання; теорія соціального научіння А. Бандури, у фокусі якої – навчання на основі спостереження, подальшого моделювання та дії за зразком; теорія соціальної інтеракції Гордона, що базується на трьох головних уміннях – умінні слухати, застосовувати «Я-вислови» та уникати бар’єрів.

Визначено основні аспекти життєдіяльності студента, де технологія «рівний рівному» має максимальний соціалізуючий ефект, та розкрито особистісні характеристики компетентності студентів-лідерів, які беруть участь у реалізації цієї технології в університетському середовищі.

Представлено авторську програму підготовки студентів-лідерів (інструкторів) у технології «рівний рівному».

Посилання

1. Boud, D. (2001). Introduction: Making the move to peer learning. In D. Boud, R. Cohen, & J. Sampson. Peer Learning for Higher Education. London: Kogan Page Limited, pp. 1-20.
2. Cavallaro, F. & Tan, K. (2006). Computer-mediated peer-to-peer mentoring. AACE Journal, 14(2), Chesapeake, VA: AACE, 129–138.
3. Daniels, H. (2001). Vygotsky and Pedagogy. New York: Routledge Falmer. Education.
4. Gibson, M. A., Gandara, P., & Koyama, J. P. (2004). The role of peers in the schooling of U.S. Mexican youth. In M. A. Gibson, P. Gandara, & J. P. Koyama (Eds.). School connections: U.S. Mexican youth, peers, and school achievement. New York: Teachers College Press, pp. 1–17.
5. Gordon, T. (2003). Teacher effectiveness training. New York: Three rivers press.
6. Hartwig, S. M. (2008). Constructivist course design and educational effectiveness in online distance education. (Doctoral Dissertation). Retrieved January 8, 2010 from http://ezproxy.um.edu.my:2110/pqdweb?did=1793106221&sid=2&Fmt=2&clientId=18803&RQT=309&VName=PQD
7. Laal, M., & Ghodsi, S. M. (2012). Benefits of collaborative learning. Journal of Procedia-Social and Behavioral Sciences, 31, 486–490.
8. Liaw, S.-S., Chen, G.-D., & Huang, H.-M. (2008). Users’ attitudes toward Web-based collaborative learning systems for knowledge management. Computers & Education, 50(3), 950–961.
9. Maslow, A. H. (2005). A theory of human motivation. In J. M. Shafritz, J. S. Ott & Y. S. Jang (Eds.), Classics of organization theory (6th ed.). Belmont, CA: Thomson Wadsworth, pp. 167–178.
10. Pascarella, E. T. & Terenzini, P. T. How College Affects Students: A Third Decade of Research. Volume 2, 2005, Jossey-Bass.
11. Romanko, I. N. (2014). Organization al Participation as a Part of the Communication Process in Organizations. Психологические исследования: электрон. науч. журн., 2011, N 2(16). URL: http://psystudy.ru (date of access: 12.11.2014). 0421100116/0018
12. Sinclaire, M. P. (2005). Peer interactions in a computer lab: Reflections on results of a case study involving web-based dynamic geometry sketches. Journal of Mathematical Behavior, 24, 89–107.
13. Soft Skills: Academic Guide / Teaching Materials (2015). Developers: Kalytchak, R., Kharlamova, G., Klimenkova, O., Lutsenko, O., Paschenko, S., Pavlenko, V., Senyk, O. Publisher : Shoo Fly Publishing, 317 p.
14. Tierney, W. G. & Colyar, J. E. (2005). The role of peer groups in college preparation programs. In W. G. Tierney, Z. B. Corwin, & J. E. Colyar (Eds.). Preparing for college. Albany: State University of New York Press, pp. 49–68.
15. Thurston, A. & Topping, K. J. (2007). Peer tutoring in schools: Cognitive models and organizational typography. Journal of Cognitive Education and Psychology, 6(3), 356–372.
16. Topping, K. J. (2005). Trends in peer learning. Educational Psychology, 25(6), 631–645. (25th anniversary edition). Also in: K. Wheldall (Ed.) Developments in educational psychology: How far have we come in 25 years? London & New York: Routledge Falmer.
17. Vygotsky, L. (1978). Interaction between Learning and Development. Cambridge, MA: Harvard University Press, pp. 79–91.

Engl Технологія «рівний рівному» як метод соціалізації студентів закладів вищої освіти

Анотація

Посилання