Особливості прояву когнітивного компонента психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва
Анотація
Вступ. Стабілізація економіки України та повоєнне відновлення громад залежить від готовності майбутнього покоління фахівців до розвитку гібридних форматів підприємницької діяльності. Емпіричне дослідження рівня обізнаності здобувачів освіти щодо соціального підприємництва розкриє когнітивний аспект психологічної готовності до означеної діяльності.
Мета. На основі емпіричних даних визначити особливості розвитку когнітивного компонента психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва.
Методи. Застосовано методи: опитувальник «Ваші уявлення про соціальне підприємництво», анкету для виявлення типу організаційної культури, анкету-паспортичку.
Результати. На основі аналізу результатів емпіричного дослідження виявлено середній рівень розвитку когнітивного компонента психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва. Встановлено наявність позитивних та негативних кореляційних зв’язків з чинниками мікро- та мезорівнів.
Висновки. Отримані дані можуть бути використані для розробки програм цілеспрямованого впливу на рівень розвитку психологічної готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва на рівні закладу вищої освіти.
Посилання
2. Карамушка, Л.М., & Нагорна, Н.С.(2025). Комплекс методик для дослідження готовності здобувачів освіти до соціального підприємництва. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(36), 128-139. https://surl.li/bikuni
3. Креденцер, О. В. (2020). Психологічні основи підприємницької активності персоналу освітніх організацій [дис. док. психол. наук]. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://surl.li/hzfhye
4. Куц, М. P. (2016). Становлення, мотивації та особливості діяльності соціальних підприємців в Україні. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, (187), 28-39. https://surl.li/imyisf
5. Нагорна, Н. С., & Максьом, К. В. (2023). Особливості індивідуально-психологічних характеристик ветеранів та членів їх сімей як суб’єктів соціального підприємництва. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки,(18), 61-67.https://surl.li/qnvdgw
6. Нагорна, Н. С. (2022a). Дослідження понятійного контуру соціального підприємництва у вітчизняній та зарубіжній літературі. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 33(72), 2, 97-103. https://surl.lt/jjxtja
7. Нагорна, Н.С. (2022b). Особливості психологічного портрета особистості соціального підприємця. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, (14), 40–47. https://doi.org/10.30970/PS.2022.14.5
8. Нагорна, Н.С. (2023). Психологічні підходи до аналізу соціального підприємництва. Організаційна психологія. Економічна психологія,2-3(29), 65-76. https://surl.lu/gnwidd
9. Нагорна, Н. С. (2024). Аналіз чинників психологічної готовності здобувача освіти до соціального підприємництва. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(33), 145-159. https://surl.li/linrgg
10. Нагорна, Н. С. (2025). Психологічна готовність здобувачів освіти до соціального підприємництва: тенденції когнітивного компоненту. Н.С. Нагорна (ред). Соціальна підтримка сім’ї та дитини у соціокультурному просторі громади : матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, (м. Суми, 10 червня 2025 р.), (18-21). СумДПУ ім. А.С. Макаренка. https://surl.li/fyvdvl
11. Романова, Ю., & Лісецька, В. (2020). Індивідуально-психологічні особливості осіб, які займаються соціальним підприємництвом. Вісник Київського нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 2(12), 82-86. https://surl.lu/utqpiv
12. Чуйко, О., & Шкуро, В. (2020). Екологоорієнтоване соціальне підприємництво у громаді. Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. https://surl.li/jqxypp
13. Alao, O. E. (2020). Business Education Students’ Perception of Social Entrepreneurship Opportunities for Sustainable Economy of Nigeria. Multidisciplinary Journal of Language and Social Sciences Education, 3, 2, 43-65. https://surl.li/wxxrsx
14. Andriyansah, А., & Zahra, F. (2017). Student Awareness Towards Social Entrepreneurship: a Qualitative Study. International Journal of Civil Engineering and Technology (IJCIET), 8, 6, 457–464. https://surl.li/cbulyr
15. Bakcak, S., & Gökyer, N. (2024). The Relationship Between Individual Innovation, Social Entrepreneurship Perceptions And Sustainable Development Awareness Of Universıty Students And Investigating It According To Some Varıables. International Journal of Eurasian Education and Culture, 9(28), 629-656. http://dx.doi.org/10.35826/ijoecc.2850
16. Blanda, J., & Urbančíková, N.(2021). Perceptions and attitudes of young people towards social entrepreneurship. Management research and practice, 13, 2, 5-14. https://surl.li/wpyddo
17. Bragaa, J.C., Proenc, T., & Ferreira, M.R. (2015). Motivations for social entrepreneurship – Evidences from Portugal. Tékhne. Review of Applied Management Studies, 12, S1, 11-21. 10.1016/j.tekhne.2015.01.002
18. Chao, C-M., & Yu, T-K. (2022). Undergraduate Students’ Social Entrepreneurial Intention: The Role of Individual Environmental Responsibility and Absorptive Capacity. Front. Psychol, 13, 829319. 10.3389/fpsyg.2022.829319
19. Cheah, J.S., Loh, S., & Gunasekaran, A. (2023). Motivational catalysts: the dominant role between prosocial personality and social entrepreneurial intentions among university students. Social Enterprise Journal, 19, 5, 555–574, https://doi.org/10.1108/SEJ-04-2023-0036
20. Cole, D.W. (1989). Professional suicide – Organizational murder. Organizational development institute of Ohio.
21. Cruz-Sandoval, M., Vázquez-Parra, J.C., & Alonso-Galicia, P.E. (2022). Student Perception of Competencies and Skills for Social Entrepreneurship in Complex Environments: An Approach with Mexican University Students. Social Sciences, 11, 314. https://surli.cc/vbayun
22. Herlina, H., Disman, D., Sapriya, S., & Supriatna, N. (2021). The Perceptions of Building Students' Social Entrepreneurship in a Higher Education Context. Advances in Economics, Business and Management Research, 174, 462-469. 10.2991/aebmr.k.210507.069
23. Karthik, T.T., & Ramprasad, T.P. (2021). A Study on Awareness and Opinion towards Social Entrepreneurship among Youngsters. Shanlax Inernational Journal of Management, 8, 4, 60-63. https://10.34293/management.v8i4.3836
24. Kavak, M., Can, I., & Aksoz, E. O. (2021). Determination of students’ characteristics and perspectives about social entrepreneurship: A case of Anadolu University. In C. Cobanoglu, & V. Della Corte (Eds.), Advances in global services and retail management (pp. 1–16). USF M3 Publishing. https://surl.li/iytltv
25. Müller, M, Vaseková, V, & Kročil, O. (2026). «Society needs me to be a social entrepreneur!» The influence of social context on the motivation of social entrepreneurs. Social Enterprise Journal, 22, 1, 21–60. https://surl.li/yhmkll
26. Öksüzoğlu, T. Ö., & Çoban, G. S. (2021). Awareness of Undergraduate Students Towards Social Entrepreneurship. Journal Of Organizational Behavior Research, 6, 2, 122-133. https://10.51847/s3TJK18Tdt
27. Passarelli, M., Bongiorno, G., & Corrado, N. (2025). Social entrepreneurship education for university students: The experience of ENACTUS Italy. The International Journal of Management Education, 23, 101239. https://surl.li/tmrzfc
28. Pazer, S. (2025). Social Entrepreneurship Intentions Among University Students: A Comparative Analysis Across Academic Disciplines. American Journal of Social Development and Entrepreneurship (AJSDE), 4, 1, 95-101. https://surl.li/hckmtt
29. Ramos-Cavero, M. J., Cordova-Buiza, F., Caceres-Rosell, A., & Olavarria-Benavides, H. L. (2023). Perception of Social Entrepreneurship Competence in University Business Students. Proceedings of the 18th European Conference on Innovation and Entrepreneurship, 18, 2, 746-753. https://10.34190/ecie.18.2.1839
30. Sharmiladevi, M., & Renganayaki, P. (2021). A Study on Awareness and Opinion towards Social Entrepreneurship among Youngsters. International Journal of Social Relevance & Concern (IJSRC), 9, 12. https://10.26821/IJSRC.9.12.2021.91210
31. Vasconcelos, T. B., Oliveira, V. M., & Correia, S. E. N. (2022). Indicators of the behavior of socialentrepreneurs atthe individual level. Contextus– Contemporary Journal of Economics and Management, 20(13), 168-181. https://surl.li/vrstje
32. Verbytska, A. V. (2023). Social entrepreneurship and corporate social responsibility in Ukraine: the impac to ffull-scale invasion. A.V. Verbytska (ed). Підприємництво та торгівля: сучасний стан і перспективи розвитку : матеріали ІІI Міжнар. наук.-практ. конф., (м. Луцьк, 18–19 трав. 2023 р.), (102-104). ВІП ЛНТУ. https://surl.li/kafzwj
33. Verbytska, A., Nahorna, N., & Dyvnych, H. (2024). Participatory Model of Social Entrepreneurship Developmentas a Determinant of Veterans' and their Family Members' Reintegration: Theoretical Framework. Baltic Journal of Economic Studies, 10, 2, 51-59. https://surl.li/yvkcjh
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
