Адаптація на українській вибірці методики «Шкала резильєнтності на роботі» (R@WS-UA)
Анотація
Вступ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наявності валідних і надійних інструментів для оцінки резильєнтності працівників у сучасних умовах соціально-економічної нестабільності.
Мета: адаптація україномовної версії методики «Шкала резильєнтності на роботі» (R@WS-UA) та перевірка її психометричних характеристик.
Методи: використано процедури лінгвістичної адаптації, аналіз внутрішньої узгодженості (α Кронбаха, ω Макдональдса), дискримінативності (δ Фергюсона), експлораторний і конфірматорний факторні аналізи, а також кореляційний аналіз для оцінки конвергентної валідності.
Результати. Встановлено високий рівень внутрішньої узгодженості шкали, достатню дискримінативність пунктів, підтверджено семифакторну структуру методики та виявлено статистично значущі позитивні зв’язки з показником загальної резильєнтності.
Висновки: методика R@WS-UA є надійним і валідним інструментом для оцінки резильєнтності працівників та може бути використана в наукових і практичних дослідженнях.
Посилання
2. Креденцер, О., & Чорний, П. (2025). Резильєнтність на робочому місці як чинник суб’єктивного благополуччя персоналу бізнес-організацій: теоретичний аналіз. Організаційна психологія. Економічна психологія, 35(2), 128-137. https://doi.org/10.31108/2.2025.2.35.11
3. Місаїлова, К., Лавриненко, Д., Креденцер, О. (2025). Шкала резильєнтності на робочому місці (R@W SCALE): адаптація та психометричні властивості. Наука і освіта, 4, 60-69. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-7
4. Школіна, Н.В., Шаповал, І.І., Орлова, І.В., Кедик, І.О., & Станіславчук М.А. (2020). Адаптація та валідизація україномовної версії шкали Стресостійкості Коннора – Девідсона-10 (CD RISC-10): апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Rheumatology, 80, 66–72. https://doi.org/10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236
5. Clark, L. A., & Watson, D. (2019). Constructing validity: New developments in creating objective measuring instruments. Psychological assessment, 31(12), 1412-1427. https://doi.org/10.1037/pas0000626
6. Greco, P. B. T., Munhoz, O. L., Junior, E. P., McEwen, K., & Magnago, T. S. B. S. (2024). Translation and cross-cultural adaptation of the Resilience at Work Scale into Brazilian Portuguese. Texto & Contexto – Enfermagem, 33, e20230220. https://doi.org/10.1590/1980-265x-tce-2023-0220en
7. Hartwig, A., Clarke, S., Johnson, S., & Willis, S. (2020). Workplace team resilience: A systematic review and conceptual development. Organizational Psychology Review, 10(3–4), 169–200. https://doi.org/10.1177/2041386620919476
8. Hooper, D., Coughlan, J., & Mullen, M. R. (2008). Structural equation modelling: Guidelines for determining model fit. The Electronic Journal of Business Research Methods, 6(1), 53-60. https://doi.org/10.21427/D79B73
9. Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 71(3), 543–562. https://doi.org/10.1111/1467-8624.00164
10. Malik, P., & Garg, P. (2018). Psychometric Testing of the Resilience at Work Scale Using Indian Sample. Vikalpa, 43(2), 77-91. https://doi.org/10.1177/0256090918773922
11. Masten, A. S. (2001). Ordinary magic: Resilience processes in development. American Psychologist, 56(3), 227–238. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.227
12. Mehta, M., Pancholi, G., & Saxena, D. (2024). Organizational resilience and sustainability: a bibliometric analysis. Cogent Business & Management, 11, 1.2294513, DOI: 10.1080/23311975.2023.2294513
13. Robertson, I.T., Cooper, C.L., Sarkar M., & Curran, T. (2015). Resilience training in the workplace from 2003 to 2014: A systematic review. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 88(3), 533–562.
14. Rutter, M. (2012). Resilience as a dynamic concept. Development and Psychopathology, 24(2), 335–344. https://doi.org/10.1017/S0954579412000028
15. Winwood, P. C., Colon, R., & McEwen, K. (2013). A practical measure of workplace resilience: Developing the resilience at work scale. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 55(10), 1205–1212.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
