Впровадження інструментів штучного інтелекту в процес комунікації між пацієнтом і представником допомагаючої професії

Анастасія Миколаївна Горецька; Євгенія Михайлівна Якушева; Любов Василівна Завгородня; Наталія Ігорівна Завгородня

doi:10.31108/2.2026.1.38.6

Впровадження інструментів штучного інтелекту в процес комунікації між пацієнтом і представником допомагаючої професії

Анастасія Миколаївна Горецька Міжрегіональна Академія Управління персоналом https://orcid.org/0000-0003-3547-5244
Євгенія Михайлівна Якушева Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» https://orcid.org/0000-0002-6575-3228
Любов Василівна Завгородня Харківський національний медичний університету https://orcid.org/0009-0003-4745-2549
Наталія Ігорівна Завгородня Харківський національний медичний університету https://orcid.org/0000-0003-1052-1611

DOI: https://doi.org/10.31108/2.2026.1.38.6

Ключові слова: штучний інтелект; допомагаюча професія; великі мультимодальні моделі; комунікативна взаємодія; людино-машинна комунікація

Анотація

Вступ: інтеграція штучного інтелекту у медичну та психологічну сфери трансформує комунікацію між пацієнтом і фахівцем. Великі мовні моделі розширюють можливості підтримки, скринінгу та психоедукації, водночас породжуючи етичні виклики щодо довіри, відповідальності й конфіденційності.

Мета: проаналізувати переваги та ризики моделі «людина–ШІ–людина».

Методи: здійснено теоретичний аналіз сучасних досліджень.

Результати: встановлено, що ШІ підвищує доступність інформації та оптимізує роботу, однак існують ризики деперсоналізації й алгоритмічних упереджень; перспективною є гібридна модель.

Висновки: показано, що ШІ доцільно застосовувати як допоміжний інструмент за умов професійного нагляду.

Посилання

1. Hryciw, B. N., Fortin, Z., Ghossein, J., & Kyeremanteng, K. (2023). Doctor–patient interactions in the age of AI: Navigating innovation and expertise. Frontiers in Medicine, 10, 1241508. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1241508
2. Ozmen Garibay, O., Winslow, B., Andolina, S., Antona, M., Bodenschatz, A., Coursaris, C., & Xu, W. (2023). Six human-centered artificial intelligence grand challenges. International Journal of Human–Computer Interaction, 39(3), 391-437. https://doi.org/10.1080/10447318.2022.2153320
3. World Health Organization. (2024). Ethics and governance of artificial intelligence for health: Guidance on large multi-modal models. https://www.who.int/publications/i/item/9789240084759
4. Aldali, M., Salama, M., & Almssmari, H. (2024). Artificial intelligence applications in healthcare. Alq Journal of Medical and Applied Sciences, 7(3), 597-605. https://doi.org/10.54361/ajmas.247323
5. Lizée, A., Beaucoté, P. A., Whitbeck, J., Doumeingts, M., Beaugnon, A., & Feldhaus, I. (2024). Conversational medical AI: Ready for practice. arXiv. https://arxiv.org/abs/2411.12808
6. Ni, Y., & Jia, F. (2025). A scoping review of AI-driven digital interventions in mental health care. Healthcare, 13(10), 1205. https://doi.org/10.3390/healthcare13101205
7. Gundlack, J., Thiel, C., Negash, S., Buch, C., Apfelbacher, T., Denny, K., Christoph, J., Mikolajczyk, R., Unverzagt, S., & Frese, T. (2025). Patients’ perceptions of artificial intelligence in medical care. Journal of Medical Internet Research, 27, e70487. https://doi.org/10.2196/70487
8. Riedl, R., Hogeterp, S. A., & Reuter, M. (2024). Do patients prefer a human doctor, artificial intelligence, or a blend? Frontiers in Psychology, 15, 1422177. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1422177
9. Akingbola, A., Adeleke, O., Idris, A., Adewole, O., & Adegbesan, A. (2024). Artificial intelligence and the dehumanization of patient care. Journal of Medicine, Surgery, and Public Health, 100138. https://doi.org/10.1016/j.glmedi.2024.100138
10. He, Z., Bhasuran, B., Jin, Q., Tian, S., Hanna, K., Shavor, C., Arguello, L., Murray, P., & Lu, Z. (2024). Quality of answers of generative large language models. Journal of Medical Internet Research, 26, e56655. https://doi.org/10.2196/56655
11. Garnett, B. (2025). High-reward, high-risk technologies? An ethical and legal account of AI development in healthcare. BMC Medical Ethics, 26(4). https://doi.org/10.1186/s12910-024-01158-1
12. Meadi, M. R., Sillekens, T., Metselaar, S., van Balkom, A., Bernstein, J., & Batelaan, N. (2025). Exploring the ethical challenges of conversational AI in mental health care: Scoping review. JMIR Mental Health, 12, e60432. https://doi.org/10.2196/60432
13. Sedlakova, J., & Trachsel, M. (2022). Conversational artificial intelligence in psychotherapy. The American Journal of Bioethics, 23(5), 4-13. https://doi.org/10.1080/15265161.2022.2048739
14. Blease, C., & Rodman, A. (2025). Generative AI in mental healthcare: An ethical evaluation. Current Treatment Options in Psychiatry, 12, 5. https://doi.org/10.1007/s40501-024-00340-x
15. Haberle, T., Cleveland, C., Snow, G. L., Barber, C., Stookey, N., Thornock, C., Younger, L., Mullahkhel, B., & Ize-Ludlow, D. (2024). The impact of nuance DAX ambient listening AI documentation: A cohort study. Journal of the American Medical Informatics Association, 31(4), 975-979. https://doi.org/10.1093/jamia/ocae022
16. Kuhn, E., Fiske, A., Henningsen, P., & Buyx, A. (2021). Psychotherapy with an autonomous AI. Psychiatrische Praxis, 48(01), 26-30. https://doi.org/10.1055/a-1369-2938
17. Erdoğdu, M., Yıldızeli, S., & Mazman, I. (2024). Artificial intelligence and chatbot in psychotherapy. Journal of Health Institutes of Türkiye, 7(1), 30-41. https://doi.org/10.5578/tusebdergisi.20240121
18. Fukazawa, Y., Ito, T., Okimura, T., Yamashita, Y., Maeda, T., & Ota, J. (2019). Predicting anxiety state. Journal of Biomedical Informatics, 93, 103151. https://doi.org/10.1016/j.jbi.2019.103151
19. Dignum, V. (2019). Responsible artificial intelligence. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-30371-6
20. Vowels, L. M., Francois-Walcott, R. R. R., & Darwiche, J. (2024). AI in relationship counselling. Computers in Human Behavior: Artificial Humans. https://doi.org/10.1016/j.chbah.2024.100078
21. Sharma, A., Lin, I. W., Miner, A. S., Atkins, D. C., & Althoff, T. (2023). Human–AI collaboration enables empathic conversations. Nature Machine Intelligence, 5(1), 46-57. https://arxiv.org/abs/2203.15144

Опубліковано

2026-05-02

Як цитувати

Горецька, А., Якушева, Є., Завгородня, Л., & Завгородня, Н. (2026). Впровадження інструментів штучного інтелекту в процес комунікації між пацієнтом і представником допомагаючої професії. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 38(1), 70-77. https://doi.org/10.31108/2.2026.1.38.6

Завантажити посилання

Номер

Том 38 № 1 (2026): Організаційна психологія. Економічна психологія

Розділ

Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).