Цифрова культура як інструмент консолідації та активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства

  • Інесса Миколаївна Візнюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0001-6538-7742
  • Євгеній Костянтинович Семенов Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0002-4182-6218
  • Сергій Сергійович Долинний Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського https://orcid.org/0000-0003-3555-5818
  • Василь Анатолійович Москов Академія економіки і педагогіки https://orcid.org/0009-0003-9765-2944
DOI: https://doi.org/10.31108/2.2026.1.38.5
Ключові слова: громадянське суспільство, цифрова компетентність, цифрова культура, соціальні ресурси, консолідація, активізація, комунікація та взаємодія

Анотація

Вступ. Цифрові технології стали ключовим простором формування громадської думки, самоорганізації спільнот і взаємодії громадян з інституціями. У період криз і соціальних трансформацій саме цифрова культура визначає, наскільки ефективно люди здатні об’єднуватися, координувати ініціативи, підтримувати вразливі групи та нарощувати соціальний капітал. Водночас цифрове середовище посилює ризики (дезінформація, поляризація, мова ворожнечі, цифрова нерівність, криза довіри), тому актуальним є дослідження механізмів і умов, за яких цифрова культура сприяє консолідації та активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства.

Мета: обґрунтування цифрової культури як інструмента консолідації та активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства.

Методи. Використано комплекс методів: теоретичні (аналіз, узагальнення, порівняння, систематизація), крос-культурні та міждисциплінарні, емпіричні (спостереження, психодіагностика, тестування, опитування, бесіди, аналіз продуктів діяльності, незалежні оцінки), інтерв’ю, анкетування фахівців, контент-аналіз публікацій. Статистична обробка – Statistica 17.0, χ² Пірсона та кореляція Спірмена.

Результати. Отримані дані свідчать, що цифрова культура є дієвим інструментом консолідації та активізації соціальних ресурсів: вищі лідерські якості й мотивація пов’язані з активною участю в онлайн-ініціативах, стабільною науковою продуктивністю, відповідальністю та дисципліною виконання завдань, а також із публічною комунікацією результатів у професійному середовищі. Поєднання цифрових компетентностей із цінностями співпраці й академічної доброчесності підсилює соціальний капітал – розширює мережі взаємодії, зміцнює довіру та сприяє ефективному обміну знаннями. Водночас наявність залежності частини здобувачів від консультативної підтримки актуалізує потребу розвитку автономності та саморегуляції.

Висновки. Загалом результати підтверджують: чим вищий рівень суб’єктності (лідерства) й внутрішньої мотивації в цифровому середовищі, тим ефективніше відбувається згуртування спільнот і залучення соціальних ресурсів громадянського суспільства до спільної діяльності.

Посилання

1. Візнюк, І. М., & Поліщук, А. С. (2021). Формування ІТ-компетентності майбутніх магістрів як психолого-педагогічна проблема. Психологічні перспективи, 37, 23–39. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-23-39
2. Візнюк, І. М., Долинна, А. С., Долинний, С. С., & Паламарчук, О. М. (2023). Формування інформаційної компетентності в освітньо-професійній сфері діяльності аспірантів. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28). 76–84. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.8
3. Візнюк, І., Долинний, С., & Долинна, А. (2025). Сучасні тенденції методології наукових психолого-педагогічних досліджень. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 75, 115–126. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-75-115-126
4. Гуревич, Р. (2021). Інформатизація освіти як важливий чинник розвитку суспільства ХХІ століття. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у професійній підготовці: методологія, теорія, досвід, проблеми, 47, 5–10. https://vspu.net/sit/index.php/sit/article/view/2835
5. Гуревич, Р. С., Кадемія, М. Ю., Ільніцька, Т. С., Опушко, Н. Р., & Плахотнюк, Г. М. (2021). Роль цифрових технологій навчання в епоху цивілізаційних змін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 62, 28–38. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-62-28-38
6. Дмитрієва, С., & Бутузова, Л. (2016). Психологічні особливості самооцінки та рівня домагань старшокласників. Наука і освіта, (5), 166–172. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-26
7. Драгола, Л. (2025). Методологічні основи сучасних психологічних досліджень: міждисциплінарний підхід. Психологічний журнал, 14, 55–66. https://doi.org/10.31499/2617-2100.14.2025.328726
8. Кадемія, М. Ю. (2016). Професійна освіта в інформаційному суспільстві. Нілан-ЛТД.
9. Кокун, О., Пішко, І., Лозінська, Н., Копаниця, О., Герасименко, М., & Ткаченко, В. (2012). Збірник методик діагностики лідерських якостей курсантського, сержантського та офіцерського складу. НДЦ ГП ЗСУ. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/11156/
10. Кремень, В. Г. (2005). Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти: стратегія, реалізація, результати. Грамота, 44–80. https://opac.library.cv.ua/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=92686
11. Матвієнко, О., & Василенко, К. (2023). Основні характеристики аксіологічного компонента дослідницької компетентності майбутніх психологів. Освітньо-науковий простір, 4(1), 101–111. https://doi.org/10.31392/ONP.2786-6890.4(1).2023.11
12. Ничкало, Н., Вовк, М., & Яницька-Панек, Т. (2023). Сучасні дослідницькі стратегії у педагогічних дослідженнях: досвід України та Польщі. Aesthetics and Ethics of Pedagogical Action, 28, 11–29.
13. Пономаренко, Я. (2022). Комплексне дослідження лідерських здібностей працівників поліції в контексті їх особистісно-професійної здійсненності. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія, 33(72)(3), 100–105. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2022.3/17
14. Nychkalo, N., Gurevich, R., & Vizniuk, I. (2025). Innovative methods for training postgraduate students in the context of digital transformation of education. Information Technologies and Learning Tools, 109(5), 42–55. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/6425
Опубліковано
2026-05-02
Як цитувати
Візнюк, І., Семенов, Є., Долинний, С., & Москов, В. (2026). Цифрова культура як інструмент консолідації та активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 38(1), 59-69. https://doi.org/10.31108/2.2026.1.38.5
Номер
Том 38 № 1 (2026): Організаційна психологія. Економічна психологія
Розділ
Організаційна психологія

Авторське право (c) належить авторам статті.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Положення про авторські права Creative Commons

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).