Психологічна складова ментального здоров’я студентів педагогічних спеціальностей: системний аналіз ризиків та ресурсів
Анотація
Вступ. У статті обґрунтовано системну детермінацію ментального здоров’я студентів-педагогів, показано значущість поєднання індивідуально-психологічних і групових чинників та підкреслено роль психологічного благополуччя як ресурсу професійної адаптації в умовах соціальної нестабільності.
Мета: проаналізувати особливості ментального здоров’я студентів у контексті групової взаємодії для визначення ризиків та ресурсів підтримки.
Методи. Моделювання, шкала К. Рифф, GHQ-12, тести Томаса-Кілмена, Сішора, Картрайта-Фестінгера.
Результати. Запропоновано та обґрунтовано багаторівневу концептуальну модель психологічної складової ментального здоров’я, що інтегрує індивідуально-особистісні та соціально-групові чинники. Проведено емпіричну перевірку моделі. Визначено U-подібну динаміку психологічного благополуччя впродовж навчання. Досліджено рівень психологічного дистресу та групової згуртованості, доведено протективну функцію згуртованості. Встановлено зворотний зв’язок між благополуччям і дистресом та позитивний – між згуртованістю і благополуччям. З’ясовано, що конструктивні стилі конфліктної поведінки опосередковують вплив групової взаємодії на рівень стресу. Доведено системний характер детермінації ментального здоров’я.
Висновки. Ментальне здоров’я студентів детермінується взаємодією особистісних і групових ресурсів. Психологічне благополуччя виконує ресурсну функцію, знижуючи ризик дистресу, тоді як групова згуртованість і конструктивні стилі взаємодії виступають соціальними протективними чинниками. Матеріали можуть бути використані для створення програм психологічної підтримки у ЗВО.
Посилання
2. Бешлей, О., Гайсонюк, Н., & Андрєєва, Я. (2024). Вплив нестабільності, зумовленої війною, на ментальне здоров’я особистості. Технології розвитку інтелекту, Т.8, 2(36). https://doi.org/10.31108/3.2024.8.2.10
3. Блохіна, І. (2021). Психологічні причини виникнення тривожності у студентів. Науковий вісник УжНУ. Серія Психологія, 4, 82–86. http://psy-visnyk.uzhnu.uz.ua/index.php/psy/article/view/58/156
4. Вірченко, В. (2024). Ментальне здоров’я та продуктивність академічної діяльності українських студентів у період війни. Медична фізика – сучасний стан, проблеми, шляхи розвитку новітні технології, 1, 370–378. https://doi.org/10.17721/3041-1491/2024.11-48
5. Кічук, А. (2020). Особистісні особливості психоемоційного здоровʼя студентів: монографія. ІДГУ, 406 с.
6. Корольчук, В. (2009). Психологія стресостійкості особистості: дис. д-ра психол. наук 19.00.01.
7. Корнієнко, І. (2012). Дослідження копінг-стратегій студентів з різним рівнем тривожності в ситуації іспиту. Проблеми сучасної психології, 18, 395–407. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2012-18.%25p
8. Москаленко, О. (2024). Психологічна резильєнтність як умова підтримки психологічного здоров’я особистості. Науковий вісник УжНУ. Серія: Психологія, Вип. 2, 67–70.
9. Омелянська, В. (2017). Психологічне здоров’я студентів ВНЗ як необхідна умова успішного професійного навчання. HUMANITARIUM, 39(1), 115–123. https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl=uk&user=BFSobl0AAAAJ&citation_for_view=BFSobl0AAAAJ:Y0pCki6q_DkC
10. Павлик, Н. (2022). Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість, 1(21), 34–59. https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.1.252051
11. Перепелюк, Т., & Харченко, Н. (2024). Копінг-стратегії як чинник адаптації студентів до умов навчання під час війни. Вісник Національного університету оборони України, 79(3), 108–114. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-79-3-108-114
12. Попелюшко, Р., & Вовнянко, Ю. (2024). Дослідження психологічного благополуччя української молоді в умовах невизначеності. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Серія 12 : Психологічні науки, 25(70), 35-44. https://enpuirb.udu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/3c45c9ea-1197-4b85-9e1f-171f17cc0d11/content
13. Савелюк, Н. (2022). Психологічне благополуччя студентської молоді: порівняльне дослідження. Psychological Prospects Journal, 39, 322–340. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-sav
14. Терлецька, Л., & Василенко, Ю. (2024). Взаємозв’язок між психічним здоров’ям та особистісним розвитком у студентської молоді. Вісник Київського нац. ун-ту ім .Т. Шевченка. Психологія, 1(19), 61–65. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).10
15. Щотка О., & Андрєєва Я. (2024). Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти в часи війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3-4(33), 76–86. https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.7
16. Carless, S. A., & De Paola, C. (2000). The measurement of cohesion in work teams. Small Group Research. https://doi.org/10.1177/104649640003100303
17. Festinger, L. (1950). Informal social communication. Psychological Review, 57(5), 271–282. https://doi.org/10.1037/h0056932
18. Garcia, D., Al Nima, A. & Kjell, O. (2023). The 18-item Swedish version of Ryff’s psychological well-being scale: psychometric properties. Frontiers in Psychology. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37854148/
19. Guy-Evans, O. (2025). Bronfenbrenner’s Ecological Systems Theory. Simply Psychology. https://www.simplypsychology.org/bronfenbrenner.html?utm_source=chatgpt.com
20. Hystad, S. W., & Johnsen, B. H. (2020). The dimensionality of the 12-item General Health Questionnaire (GHQ-12). Frontiers in Psychology. https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyg.2020.01300/full
21. Keyes, C. L. M. (2002). The mental health continuum: From languishing to flourishing in life. Social Science & Medicine. 79(2), 261–268.
22. Marciniak, M. A., Homan, S., Zerban, M., Schrade, G., Yuen, K. S. L., Kobylińska, D., Wieser, M. J., Walter, H., Hermans, E. J., Shanahan, L., Kalisch, R., & Kleim, B. (2024). Positive cognitive reappraisal flexibility is associated with lower levels of perceived stress. Behaviour Research and Therapy, 183, 1–13.
23. Masten, A. S. (2001). Ordinary Magic: Resilience Processes in Development. American Psychologist. Guilford Press, 56(3), 227–238. https://ocfcpacourts.us/wp-content/uploads/2020/06/Ordinary_Magic_Resilience_Process_000935.pdf
24. Ryan, R. M., Huta, V., & Deci, E. L. (2008) Living well: a self-determination theory perspective on eudaimonia. Journal of Happiness Studies, 9, 139–170. https://doi.org/10.1007/s10902-006-9023-4
25. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
26. Ryff, C. D. (2014). Psychological well-being revisited: Advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and Psychosomatics, 83(1), 10–28. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4241300/?utm_source=chatgpt.com
27. Ryff, C. D. (2023). Contributions of Eudaimonic Well-Being to Mental Health Practice. Ment Health Soc Incl., 27(4), 276-293. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38188969/
28. Thomas, K. W., & Kilmann, R. H. (2007). Thomas–Kilmann Conflict Mode Instrument. CPP. https://kilmanndiagnostics.com/overview-thomas-kilmann-conflict-mode-instrument-tki/
29. World Health Organization. (2025). Mental health: strengthening our response. WHO. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
