Адаптація та валідація шкали «Психологічна безпека» на українській вибірці працівників ІТ-сфери
Анотація
Вступ. Проаналізовано теоретичні засади та міжнародний досвід використання шкали «Психологічна безпека».
Мета: адаптація та валідація української версії шкали для ІТ-сфери.
Методи: подвійний переклад, психометричне тестування, факторний, кореляційний та регресійний аналіз.
Результати. Досліджено вибірку з 254 працівників ІТ-компаній. Встановлено двофакторну структуру шкали та високу надійність (α=0,917). Показано, що психологічна безпека корелює із залученістю до роботи, самоефективністю та оцінкою організаційного розвитку.
Висновки: доведено валідність шкали для українського контексту.
Посилання
2. Брюховецька, О., & Клєсман, О. (2025). Залученість до роботи: огляд ключових психолого-управлінських концепцій. Організаційна психологія. Економічна психологія, 34(1), 43-52. https://doi.org/10.31108/2.2025.1.34.4
3. Карамушка, Л. М., Бондарчук, О. І., & Грубі, Т. В. (2018). Діагностика перфекціонізму та трудоголізму особистості: психологічний практикум. Медобори-2006. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714480/
4. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., Лагодзінська, В. І., Івкін, В. М., & Ковальчук, О. С. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733813/1/Karamushka_praktykum.pdf
5. Івкін, В., & Клєсман, О. (2025). Адаптація методики оцінки психологічної безпеки в команді для української вибірки: перевірка точності перекладу. Тези доповіді на Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і молодь – 2025: пріоритетні напрями глобалізаційних змін», 25 квітня 2025, Київ, Україна. https://bit.ly/3F5GFuR
6. Клєсман, О. (2025). Психологічна безпека в команді як передумова залученості до роботи в IT компаніях. Вчені записки Університету «КРОК», 1(77), 561-567. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-561-567
7. Тягур, Л. М. (2021). Психологічна безпека освітнього середовища як чинник самоактуалізації викладачів педагогічного коледжу [Дис. д-ра філос. за спец. «Психологія», Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти»]. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/734230
8. Чайка, Р. (2024). Переклад та валідація шкали «Залученість в кар’єру» для української аудиторії. Наукові перспективи, 4(46), 1464-1473. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-4(46)-1464-1472
9. Anjara, S., Fox, R., Rogers, L., De Brún, A., & McAuliffe, E. (2021). Teamworking in Healthcare during the COVID-19 Pandemic: A Mixed-Method Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(19), 10371. https://doi.org/10.3390/ijerph181910371
10. Edmondson, A. C. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350-383. https://doi.org/10.2307/2666999
11. Etti, N., Weigl, M., & Gambashidze, N. (2025). Psychological safety, job satisfaction, and the intention to leave among German early-career physicians. International Journal for Quality in Health Care, 37(1), mzaf002. https://doi.org/10.1093/intqhc/mzaf002
12. Fajardo Castro, L. V., Manrique Torres, A. M., Camargo Escobar, I. M., & Aguilar Bustamante, M. C. (2024). Seguridad psicológica en el trabajo en población colombiana: Adaptación lingüística y validación de dos escalas. Revista Iberoamericana de Diagnóstico y Evaluación – e Avaliação Psicológica (RIDEP), 74(4), 151164. https://doi.org/10.21865/RIDEP74.4.10
13. Hair, J. F., Black, W. C., Babin, B. J., & Anderson, R. E. (2010). Multivariate data analysis (7th ed.). Prentice Hall.
14. Health Service Executive. (2021). Getting started in developing core competences for interprofessional collaboration within integrated care teams for older people: A step-by-step guide (HSE ECLECTIC Framework). National Clinical Programme for Older People. https://tinyurl.com/y3dtjt9s
15. O’Donovan, R., Van Dun, D., & McAuliffe, E. (2020). Measuring psychological safety in healthcare teams: Developing an observational measure to complement survey methods. BMC Medical Research Methodology, 20(1), 203. https://doi.org/10.1186/s12874-020-01066-z
16. Ochiai, Y., & Otsuka, Y. (2021). Reliability and validity of the Japanese version of the psychological safety scale for workers. Industrial Health, 60(5), 436-446. https://doi.org/10.2486/indhealth.2021-0130
17. Sasaki, N., Inoue, A., Asaoka, H., Sekiya, Y., Nishi, D., Tsutsumi, A., & Imamura, K. (2022). The survey measure of psychological safety and its association with mental health and job performance: A validation study and cross-sectional analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(16), 10158. https://doi.org/10.3390/ijerph191610158
18. Senabre Pastor, J. A. (2024). Seguridad Psicológica en Servicios de Bomberos Forestales: una aproximación al constructo en la Prevención de Riesgos Laborales. Prevencionar. https://prevencionar.com/2024/02/18/bomberos-forestales
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).






