Суб’єктивне благополуччя особистості та його підтримка в умовах невизначеності
Анотація
Вступ. В умовах соціальної кризи та невизначеності, обумовлених війною рф проти України, існують значні загрози суб’єктивному благополуччю особистості. Хронічний та гострий стрес, постійна загроза життю та здоров’ю населення, масова міграція, нестабільність та невпевненість у майбутньому впливають на загальне благополуччя особистості. Отже, постає проблема дослідження суб’єктивного благополуччя особистості в умовах невизначеності, його чинників, ресурсів та шляхів підтримки.
Мета: аналіз феномену суб’єктивного благополуччя та шляхів його підтримки в умовах невизначеності.
Методи. Теоретичний аналіз літератури з означеної проблеми, узагальнення, систематизація наукового матеріалу.
Результати. Суб’єктивне благополуччя особистості являє собою оцінку свого внутрішнього стану та проявів в різних сферах особистого та суспільного життя як таких, що задовольняють власним нормам та критеріям.
Серед особистісних чинників та ресурсів, які можуть впливати на підвищення благополуччя в умовах соціальної кризи та невизначеності, виокремлюють розвинуту ціннісно-нормативну сферу особистості, копінг-стратегії, резильєнтність, життєстійкість, диспозиційний оптимізм, автономність, самооцінку особистості. В умовах невизначеності одним із значних ресурсів та чинників суб’єктивного благополуччя є толерантність до невизначеності.
Забезпечення суб’єктивного благополуччя особистості в умовах невизначеності передбачає: а) підтримання цілісності особистості, забезпечення неперервності її особистої історії; б) профілактику та подолання негативних психічних станів, зокрема стресу, тривожності, напруженості тощо; в) сприяння самореалізації та розкриттю особистісного потенціалу в наявних умовах; г) турботу про фізичне здоров’я, забезпечення базових тілесних потреб; д) налагодження позитивних стосунків з людьми, пошук соціальної підтримки.
Висновки. Зазначені засоби та ресурси сприяють підтримці різних аспектів суб’єктивного благополуччя особистості в умовах невизначеності, яка посилюється під час російсько-української війни.
Посилання
2. Данильченко, Т.В. (2023, квітень). Суб’єктивне благополуччя співробітників УВП та СІЗО під час воєнного стану. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціально-гуманітарних та поведінових наук в умовах воєнного стану: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (с. 145-149). Академія ДПтС.
3. Івкін В.М. (2023). Силове тренування як засіб відновлення психологічного благополуччя індивіда в умовах війни. Українська психологія. ХХІ століття. Початок (Дні української психології в Берліні). С. 181-183. https://lib.iitta.gov.ua/735227/
4. Карамушка, Л. М. (2023). Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв'язок з копінг-стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 17-25. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2
5. Карамушка, Л., Креденцер, О., & Терещенко, К. (2023). Суб’єктивне благополуччя освітнього персоналу в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 23-33. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.3
6. Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Терещенко, К. В., та ін. (2024). Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни та післявоєнного відновлення. За ред. Л. М. Карамушки. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741857/
7. Креденцер, О. В., & Сергієнко, Д. С. (2024). Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 32(2), 85-95.
8. Кокун, О. М. (2021) Життєстійкість як напрям сучасних психологічних досліджень. Актуальні проблеми психології. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, (21). стор. 69-88.
9. Коробка, І. М. (2022). Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», (2), 85-93. https://pj.journal.kspu.edu/index.php/pj/article/view/1275
10. Мащак, С. О., & Кучвара, Х. Б. (2022). Особливості суб’єктивного благополуччя українців в умовах війни. Науковий вісник ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (6), 5-9. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.1
11. Мілютіна, К. Л., & Сарри, Л. Л. (2021). Чинники суб’єктивного благополуччя особистості в умовах карантинних обмежень. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Психологія, 3, 24–28. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42500
12. Никоненко, О., & Шевченко, А. (2023). Практичні аспекти зміцнення психологічного благополуччя підприємців в умовах війни. Вчені записки Університету «КРОК», 3(71), 159-168. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-71-159-168
13. Османова, А. М., & Верещагіна, Н. В. (2024). Роль арт-терапії у відновленні психологічного благополуччя вимушенопереміщених осіб. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, 35(6). 168-176.
14. Отич, Д., & Чабан, І. (2022). Психологічні особливості суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 32-42. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2021.18(63).04
15. Пєтухова, І., Заушнікова, М., & Каськов, І. (2023). Психологічне благопролуччя особистості в умовах війни. Вісник Національного університету оборони України, 73(3), 124–129. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-124-129
16. Попелюшко, Р., & Вовнянко, Ю. (2024). Дослідження психологічного благополуччя української молоді в умовах невизначеності. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 35-44. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2024.25(70).04
17. Титаренко, Т. М. (2024). Моє майбутнє залежить від мене: практики здорового сьогодення у воєнних і повоєнних умовах. Імекс-ЛТД.
18. Харитинський, А. (2022). Психологічний зміст поняття суб’єктивного благополуччя особистості. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 149-159. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.15
19. Чайка, Г. (2020). Психологічні характеристики, що впливають на особисту автономію, як чинник психологічного благополуччя. Психологічний часопис, 6(1), 18–28.
20. Bradburn, N.M. (1965). Reports on Happiness. A Pilot Study of Behavior Related to Mental Health. Chicago: Aldine Publishing Company.
21. Deci, E.L., & Ryan, R.M. (2002). Self-determination research: reflections and future directions. Handbook of self-determination research. Rochester (NY.): University of Rochester Press, 431-441.
22. Diener, E. (Ed.) (2009). Culture and Well-Being: The collected works of Ed Diener. Social Indicators Research Series, 38. Springer. http://dx.doi.org/10.1007/978-90-481-2352-0
23. Kang, H., Fischer, I.C., Vus, V., Kolyshkina, A., Ponomarenko, L., Chobanian, A., Esterlis, I., & Pietrzak, R. H. (2024). Well-being of mental health workers during the Russian-Ukrainian War. Mental Health: Global Challenges Journal, 41-49. https://www.sciendo.com/journal/MHGCJ
24. Karamushka, L.M., Kredentser, O.V., Tereshchenko, K.V., Delton, Y., Arefniya, S.V., & Paskevska, I.A. (2022). Study on subjective well-being of different groups of population during the 2022 war in Ukraine, Wiad. Lek, 75(8), 1854-1860. https://doi.org/10.36740/WLek202208107
25. Kostruba, N., & Polischuk, Z. (2022). Students’ psychological well-being during the war: an empirical analysis. Psychological Prospects Journal, 40, 51–61. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kos
26. Nehme, M., Vieux, L., Kaiser, L. et al. (2023). The longitudinal study of subjective wellbeing and absenteeism of healthcare workers considering post-COVID condition and the COVID-19 pandemic toll. Sci Rep, 13, 10759. https://doi.org/10.1038/s41598-023-37568-1
27. Pontin, E., Schwannauer, M., Tai, S., & Kinderman, P. (2013). A UK validation of a general measure of subjective well-being: the modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB). Health and Quality of Life Outcomes, 11, 150. https://doi.org/10.1186/1477-7525-11-150
28. Ryff, C.D. (2014). Psychological Well-Being Revisited: Advances in the Science and Practice of Eudaimonia. Psychother Psychosom, 83(1), 10-28. https://doi.org/10.1159/000353263
29. Zacher, H., & Rudolph, C. W. (2021). Individual differences and changes in subjective wellbeing during the early stages of the COVID-19 pandemic. American Psychologist, 76(1), 50-62. http://dx.doi.org/10.1037/amp0000702
