Поняття ментального здоров’я особистості у працях українських та зарубіжних вчених
Анотація
Вступ. Поняття ментального здоров’я широко представлене в науковому дискурсі, водночас паралельно існує декілька підходів до його трактування. У контексті психологічної проблематики найбільш значущим є підхід, відповідно до якого ментальне здоров’я – це насамперед узагальнена характеристика психоемоційного стану великих соціальних груп або ж взагалі всього суспільства.
Мета: на основі аналізу наукових публікацій визначити основні напрями у науковому дискурсі стосовно змісту поняття «ментального здоров’я».
Методи: дослідження має теоретичний характер і спирається на аналіз, а також на формалізацію, абстрагування, співставлення й аналогію.
Результати. Розглянуто особливості виникнення та становлення цього поняття – як в англомовному науковому просторі, так і в україномовному. Виявлено необхідність узагальнення та наукового аналізу накопичених емпіричних даних, що характеризують трансформації та соціальні явища у виключних умовах сучасного українського соціуму. Заявлена тематика пов’язана насамперед з чисельними емпіричними дослідженнями ментального здоров`я, у яких розкриваються соціальні процеси та явища, що охопили українське суспільство.
Висновки. Наразі в україномовному науковому середовищі ментальне здоров’я особистості розглядається як інтегральне поняття, яке застосовується переважно для означення та загальної характеристики психічного, психоемоційного стану людини (або ж соціальної групи). Водночас зазначене поняття безпосередньо не прив’язане до певного психічного захворювання чи розладу особистості. Недоліком слід вважати й те, що в сучасних дослідженнях поняття ментального здоров’я не прив’язане до конкретних проблем та деструктивних тенденцій у соціумі.
Посилання
2. Бочелюк, В.Й., Застело, А.О. (2021). Соціально-психологічні особливості розвитку стресостійкості особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 1 (54), 35-47.
3. Карамушка, Л. М. (2023). Психічне здоров’я персоналу організацій в умовах війни: Навч.-методичний посібник.
4. Ковальська, Н., Жук, А., Корженко, В. (2024). Вплив дистресу війни в Україні на ментальне здоров’я. Grail of Science, 37, 406-410.
5. Корольчук, В.М., Корольчук, М.С., Солдатов, С.В. (2014). Аналіз результатів диференційно-інтегральної оцінки чинників професійного стресу в системі Людина–техніка. Проблеми екстремальної та кризової психології, 15, 88-96.
6. Креденцер, О., & Сергієнко, Д. (2024). Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія, 32(2), 85-95. https://doi.org/10.31108/2.2024.2.32.7
7. Миронець, С. М. (2020). Психологія діяльності міжнародних гуманітарних місій: теоретичні та прикладні аспекти: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т.
8. Романова, Н.В. (2009). Семантичний та енергетичний аспекти емоцій (на німецькомовному паремістичному матеріалі). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 48, 140-145.
9. Сівак, С. (2000). Особистісне зростання як проблема психолого-педагогічної підготовки майбутнього спеціаліста. Психологія і суспільство, 2, 112-123.
10. Ткачишина, О.Р. (2023). Проблема ментального здоров’я в Україні: психологічний аналіз. Habitus, 53, 207-211.
11. Худоба, О.В. (2019). Роль неурядових організацій у виробленні та реалізації політики з питань деменції. Theory and Practice of Public Administration, 3(66), 124-132.
12. Bracken, P., & Thomas, P. (2001). Postpsychiatry: a new direction for mental health. Bmj, 322(7288), 724-727.
13. Bhugra, D., Till, A., & Sartorius, N. (2013). What is mental health? International Journal of Social Psychiatry, 59(1), 3-4. https://doi.org/10.1177/0020764012463315
14. Bullis, H.E. (1949). The child and his mental health in the educational system. Journal of Correctional Education (1949-1972), 1(3/4), 87-91.
15. Curran, C., Burchardt, T., Knapp, M., McDaid, D., & Li, B. (2007). Challenges in multidisciplinary systematic reviewing: a study on social exclusion and mental health policy. Social Policy & Administration, 41(3), 289-312.
16. Frank, R.G., & McGuire, T.G. (2000). Economics and mental health. Handbook of health economics, 1, 893-954. https://doi.org/10.1016/S1574-0064(00)80029-3
17. Goldman, H.H., & Grob, G.N. (2006). Defining «mental illness» in mental health policy. Health affairs, 25(3), 737-749. https://doi.org/10.1377/hlthaff.25.3.737
18. Goldman, M.L., Druss, B.G., Horvitz-Lennon, M., Norquist, G.S., K. Brinkley, A., & Dixon, L.B. (2020). Mental health policy in the era of COVID-19. Psychiatric Services, 71(11), 1158-1162.
19. Goldstein, M.S. (1979). The sociology of mental health and illness. Annual Review of Sociology, 5, 381-409.
20. Grob, G.N. (1992). Mental health policy in America: Myths and realities. Health Affairs, 11(3), 7-22,
21. Kaplan, R.M., & Anderson, J.P. (1988). A general health policy model: update and applications. Health services research, 23(2), 203.
22. Kirk, S.A., & Therrien, M.E. (1975). Community mental health myths and the fate of former hospitalized patients. Psychiatry, 38(3), 209-217,
23. Kiesler, C.A. (1993). Mental health policy and mental hospitalization. Current Directions in Psychological Science, 2(3), 93-96.
24. McGuire, T.G., & Miranda, J. (2008). New evidence regarding racial and ethnic disparities in mental health: Policy implications. Health affairs, 27(2), 393-403.
25. Murali, T., & Rao, K. (1946). Psychiatric rehabilitation in India: issues and challenges. Mental Health–An Indian Perspective, 2003, 152-160.
26. Prince, M., Patel, V., Saxena, S., Maj, M., Maselko, J., Phillips, M.R., & Rahman, A. (2007). No health without mental health. The lancet, 370 (9590), 859-877. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61238-0
27. Pilgrim, D. (2008). Recovery'and current mental health policy. Chronic illness, 4(4), 295-304. https://doi.org/10.1177/1742395308097863
28. Shedler, J., Mayman, M., & Manis, M. (1993). The illusion of mental health. American psychologist, 48(11), 1117. https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0003-066X.48.11.1117
29. Spandler, H., & Calton, T. (2009). Psychosis and human rights: conflicts in mental health policy and practice. Social Policy and Society, 8(2), 245-256.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
