Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти в часи війни

Ключові слова: ментальне здоров’я, психологічне благополуччя, задоволеність життям, посттравматичне зростання, психоемоційна стабільність, соціальна організаційна підтримка

Анотація

Вступ. Актуальною задачею  в сфері ментального здоров’я є аналіз динаміки змін складових  цього феномену,  а також розробка і впровадження в практику моделей організаційної культури, спроможної надавати особистості підтримуваний вплив в складних ситуаціях життєдіяльності.  

Мета: емпірично дослідити динаміку задоволеності життям здобувачів вищої освіти  в часи війни та встановити її кореляти.

Методи. Для проведення емпіричного дослідження було обрано порівняльну та кореляційну стратегії дослідження. Застосовано психодіагностичні методи: Шкала задоволеності життям (SWLS), Шкала посттравматичного зростання (PTGI), Госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS). Порівняння кількісних даних здійснювалось у відсотковому відношенні, для встановлення взаємозв’язку було використано метод Пірсона.

Результати дослідження. Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти відбиває нелінійний процес адаптації особистості до життя в умовах війни. Значна доля здобувачів освіти під час війни оцінює своє життя як неблагополучне і потребує збагачення ресурсів. Встановлено статистичну пов’язаність задоволеності життям здобувачів вищої освіти з відчуттям підтриманості в освітньому просторі, психоемоційною стабільністю та здатністю особистості до духовного росту.

Висновки. Отримані результати дозволяють формувати більш чутливі до контексту війни стратегії психологічної підтримки адаптаційних ресурсів здобувачів вищої освіти.

Посилання

1. Бар’єри та стереотипи: чому люди уникають психологічної допомоги (2024). American University Kyiv, Rating Lab https://ibs.auk.edu.ua/uploads/files/shares/66d9600c2b658.pdf
2. Вірман, Е. В., & Калашнікова, Т. В. (2011) Дослідження ціннісножиттєвих орієнтацій і задоволеності життям у людей різних вікових груп. Український науково-медичний молодіжний журнал. Київ, 4, 17–19.
3. Зливков, В.Л., Лукомська, С.О., & Федан, О.В. (2016). Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях. Київ: Педагогічна думка.
4. Карамушка, Л.М. (2021). «Healthy organizations»: сутність, основні напрямки та методи активності для забезпечення психічного здоров’я персоналу. Організаційна психологія. Економічна психологія. Науковий журнал Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 3-4 (27), 64-74.
5. Ментальне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни (хвиля 2) (2023). Gradus Research Company https://drive.google.com/file/d/1eYYcGNnue-rqsF3xfEFQoegPZNprQ4L/view
6. Климчук, В.О. (2020). Психологія посттравматичного зростання. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
7. Титаренко, Т.М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький: Імекс-ЛТД.
8. Титаренко, Т.М. (2020). Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. Кропивницький : Імекс-ЛТД.
9. Щотка, О., & Андрєєва, Я. (2022). Взаємозв’язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в умовах війни в Україні. Організаційна психологія. Економічна психологія. Науковий журнал Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2-3 (23), 40-49.
10. Argyle, M. (2001). The Psychology of Happiness. 2nd Edition. London: Routledge.
11.Diener, E. (2003). Personality, culture, and subjective well-being : Emotional and cognitive evaluations of life / E.Diener, S. Oishi, R. E. Lucas Annual Review of Psychology, 54, 403–425.
12.Diener, E. (2009). The science of well-being : the collected works. Series : Social Indicators Research Series, 37, 274.
13. Diener, E., &. Lucas, R. E. (1999). Personality and subjective well-being. In: D. Kahneman, E. Diener & N. Schwarz (eds.). Well-being: The foundations of hedonicpsychology (pp. 213-229). NewYork: Russell Sage Foundation.
14. Gorbunova, V., & Klymchuk, V. (2020). The Psychological Consequences of the Holodomor in Ukraine. East/West: Journal of Ukraine Studies, 7(2), 33-68
15. Maitlis, S. Posttraumatic Growth at Work (2020). Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 7(1), 395-419.
16.Ogińska-Bulik, N. (2014). Satisfaction with life and posttraumatic growthin persons after myocardialin farction. Health Psychology Report, 2 (2), 105–114.
17. Ryff, CD, & Singer, B. (1996). Psychological well-being: Meaning, measurement, and implications for psychotherapy research. Psychotherapy and Psychosomatics, 65, 14–23.
18. Tedeschi, R. G., & Calhoun, L. G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9, 455–471.
19. Zigmond, A. S., & Snaith, R. P. (1983). The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatrica Scandinavica, 67(6), 361–370.
Опубліковано
2024-11-08
Як цитувати
Щотка, О., & Андрєєва, Я. (2024). Динаміка задоволеності життям здобувачів вищої освіти в часи війни. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ. ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ, 33(3-4), 76-85. https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.7