Тренінгова програма оптимізації мілітарного самоприйняття курсантів військової академії
Анотація
Вступ. Однією з важливих і актуальних проблем сучасної вітчизняної військової психології є культивування й оптимізація за допомого тренінгових технологій мілітарного самоприйняття курсантів військових академій.
Мета дослідження. Розробити програму розвивального тренінгу оптимізації мілітарного самоприйняття курсантів військової академії та висвітлити її змістово-функціональне наповнення.
Методи та організація дослідження. Задіяно методи теоретичного аналізу та моделювання для розробки програми тренінгу, спрямованого на якісну оптимізацію самоусвідомлення курсантів, зокрема в ракурсі розвитку їхнього мілітарного самоприйняття.
Результати. Розроблений тренінг був спрямований на інтенсивний розвиток у зазвичай інтерактивних формах у курсантів комунікативно-перцептивних, саморегулятивних, самопрезентаційних, ідентифікаційних, адаптаційних та інших компетентностей для оптимізації тактик і стратегій їхнього власного мілітарного самоприйняття.
Висновки. Програма тренінгу може буди задіяна для якісної оптимізації мілітарного самоприйняття курсантів українських військових закладів.
Посилання
2. Гошовська, Д., & Гошовський, Я. (2024). Самоспівчуття і посттравматичний стресовий розлад у мілітарному досвіді ветеранів. Психологічні перспективи, 43, 64-79. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-hos)
3. Гриб, О., Сівчук, П. (2021). Програми психологічної реабілітації в контексті державної підтримки ветеранів АТО/ООС. Соціально-економічні проблеми і держава. 2(25), 708–714. http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2021/21goipva.pdf.
4. Демидюк, В. (2022). Особливості психологічного супроводу військовослужбовців із високим рівнем емоційного вигорання. Психологічний журнал, 8 (3), 46-54. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.3.4.
5. Здіорук, С.І. (2019). Служба військових капеланів у воєнній організації Української держави: необхідність, можливості та перспективи. Україна : здоров’я нації. Серія «Гуманітарний розвиток», 1(54), 5. http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/Kapelany-3aa20.pdf
6. Зливков, В.Л. (2022). Євроінтеграційний вектор становлення мілітарної ідентичності українців. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Спецвипуск, 47–54. DOI https://doi.org/10.30970/PS.2022.spec.7
7. Зливков, В.Л., Лукомська, Л.О. (2023). Психологічні засади становлення мілітарної ідентичності особистості. Соціально-психологічні технології розвитку особистості : зб. наук праць за матеріалами VІІІ Усеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Соціально-психологічні технології розвитку особистості» (м. Херсон, 07 квітня 2023 р.). Ред. колегія: І. Р. Крупник, І. С. Попович, Н. І. Тавровецька, О. М. Танасійчук (відп. за випуск) та ін. ХДУ, (С. 213–216).
8. Іщенко, А. (2018). Психологія війни: як допомогти ветеранам АТО повернутися до нормального життя. Сьогодні, 4. https://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/ psihologiya-voyny-kak-pomoch-veteranam-ato-vernutsya-k-normalnoy-zhizni-1117099.html.
9. Кокун, О. М., Агаєв, Н. А., Пішко, І. О., Лозінська, Н. С., Остапчук, В. В. (2017). Психологічна робота з військовослужбовцями – учасниками АТО на етапі відновлення: Методичний посібник. НДЦ ГП ЗСУ.
10. Кравченко, О.В. (2014). Впровадження соціально-психологічного тренінгу в умовах адаптації військовослужбовця до навколишнього ціннісно-нормативного середовища. Проблеми екстремальної та кризової психології, 15, 104–113.
11. Маслюк, А., Оржешко, Д. (2023). Психологічні особливості мілітарного самоприйняття курсантів військових закладів. Психологічні перспективи, 42, 127–141. DOI:https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-mas.
12. Мушкевич, В. (2020). Психологічні особливості фрустраційної поведінки військовослужбовців. Психологічні перспективи, 35, 101–118.
13. Олексієнко, Б. (2020). Реадаптація учасників бойових дій: психологічний аспект. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, 12(1), 204–18. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.147 .
14. Оржешко, Д. (2024). Мілітарне самоприйняття курсантів військових закладів : теоретична парадигма. Організаційна психологія. Економічна психологія, 31(1), 60–68 https://doi.org/10.31108/2.2024.1.31.5
15. Павлик, Н.В. (2020). Психологічний супровід військовослужбовців, спрямований на психологічну реабілітацію постстресових психічних розладів: Методичний посібник. 90–92.
16. Потапчук, Є.М. (2017). Особливості діагностики та корегування психоемоційних станів учасників бойових дій. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 2, 76–80.
17. Яценко, Т.С. (1996). Психологічні основи групової психокорекції : навчальний посібник. Либідь.
18. Яценко, Т. С. (2006). Основи глибинної психокорекції : феноменологія, теорія і практика: навчальний посібник для студентів ВУЗів. Вища школа.
19. Коkun, O., Agayev, N., Pischko, I., & Stasiuk, V. (2020). Characteristic impacts of combat stressors on posttraumatic stress disorder in Ukrainian military personnel who participated in the armed conflict in eastern Ukraine. International Journal of Psychology & Psychological Therapy, 20 (3), 315–326.
20. Ortenburger, D., Wąsik, J., Tsos, A., Andrijchuk, O., Bielikowa, N., Indyka, S. (2019). Selected aspects of the health condition of hospitalised soldiers after military action and the manifestation of externalising anger. Medical Studies/Studia Medyczne, 35(4). 288-293. DOI: https://doi.org/10.5114/ms.2019.91246.
21. Paunonen, S.V., Lönnqvist, J., Verkasalo, M., Nissinen, V. (2006). Narcissism and emergent leadership in military cadets. The Leadership Quarterly, 5, 475-486
22. Roberts, A. R. (2000). Crisis intervention handbook : assessment, treatment and research. Oxford University Press.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
