Тренінг розвитку креативного потенціалу персоналу освітніх організацій як детермінанти забезпечення його психічного здоров’я та благополуччя в умовах війни й післявоєнного відновлення
Анотація
Вступ. Однією із важливих проблем в період війни є проблема підтримки та збереження психічного здоров’я особистості. Аналіз креативного потенціалу як чинника забезпечення психічного здоров’я освітнього персоналу та розробка відповідних технологій в сучасних умовах є достатньо актуальним питанням, але водночас мало дослідженим у вітчизняній психології.
Мета: розробити структуру та зміст тренінгу розвитку креативного потенціалу в контексті забезпечення психічного здоров’я та благополуччя освітнього персоналу в умовах війни й післявоєнного відновлення.
Методи. Для проведення дослідження використовувались методи психоедукації та методи активного соціально-психологічного впливу.
Результати. Розроблено «Тренінг розвитку креативного потенціалу персоналу освітніх організацій як детермінанти забезпечення його психічного здоров’я та благополуччя в умовах війни й післявоєнного відновлення», який включає три тренінгові сесії: 1) «Сутність поняття «креативного потенціалу» персоналу освітніх організацій»; 2) «Організаційно-психологічні чинники розвитку креативного потенціалу персоналу освітніх організацій в умовах війни й післявоєнного відновлення»; 3) «Роль креативного потенціалу в забезпеченні психічного здоров’я та благополуччя персоналу освітніх організацій в умовах війни й післявоєнного відновлення». Кожна тренінгова сесія включає інформаційно-смисловий, діагностичний та корекційно-розвивальний компоненти.
Розроблено зміст та структуру тренінгу, який розраховано на 16 годин та складається зі вступу, трьох тренінгових сесій по 4 години та заключної частини. Кожна тренінгова сесія включає різноманітні інтерактивні техніки (міні-лекції, мозкові штурми, робота в парах та міні-групах, творчі завдання, ігри, психологічні ігри, психологічні практикуми тощо).
Висновки. Тренінг був апробований в різних форматах, показав свою ефективність та може бути рекомендований практичним психологам для роботи з персоналом освітніх організацій.
Посилання
2. Балахтар, В.В. (2018). Креативний потенціал як показник професійного становлення фахівців із соціальної роботи. Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки, 4, 167-171.
3. Балахтар, К., & Москальова, А. (2020). Креативність педагогічних працівників як чинник їхнього суб’єктивного благополуччя: спец-курс для викладачів іноземних мов. Талком.
4. Гутарєва, Н., Мусхаріна, Ю., Бабак, В., & Мусенко, Є. (2013). Формування професійного здоров’я майбутніх вчителів. Гуманізація навчально-виховного процесу, XVІ, 25-33.
5. Іванова, Н.Ю., & Корольова, О.О. (2022). Практичні засади формування креативного персоналу компанії https://elar.khmnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/19db37cf-13ea-4e26-881a- 0beddcbc615b/content
6. Карамушка, Л.М. (2005). Технології роботи організаційних психологів : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти. Фірма «ІНКОС».
7. Карамушка, Л.М. (Ред.). (2015). Психологічні детермінанти розвитку організаційної культури. Монографія. Педагогічна думка.
8. Карамушка, Л.М. (2022). Психологічні тренінги для підготовки менеджерів та персоналу освітніх організацій (реалізація технологічного підходу): Навч. посібник. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
9. Карамушка, Л.М., & Дзюба, Т.М. (2019). Феномен «здоров’я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(16), 22–33.
10. Креденцер, О. (2023). Професійна самоефективність та її роль у забезпеченні психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій в умовах війни та повоєнного відродження: теоретичний аналіз проблеми. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(29), 52-64. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.5
11. Лагодзінська, В.І. (2022). Вплив креативності на структурні компоненти психологічного здоров’я персоналу освітніх організацій. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2 (26), 73–81 .
12. Лобода, О.В. (2010). Креативність як основа психічного здоров’я особистості. Наука і освіта, 3, 61-64.
13. Максименко, С.Д. (2021, 22 квітня). Принципи креативності при застосуванні генетико моделюючого методу дослідження особистості. Соціально-психологічні технології розвитку особистості : зб. наук. праць за матеріалами VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів (с. 11-15). ФОП Вишемирський В.С.
14. Мешко, Г.М. (2013). Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров’я [Автореф. дис. д-ра пед. наук, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка]. file:///Users/kredenceroksana/Downloads/Mechko.pdf
15. Моляко, О.В. (2006). Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень. Рута.
16. Павленко, В.В. (2016). Креативність: сутнісна характеристика поняття. Креативна педагогіка: наук.-метод. журнал, 11, 120–131.
17. Павлик, Н. В., & Радзімовська, О. В. (2023). Психологічне здоров’я вчителя Нової української школи як підґрунтя його психологічної готовності до творчої професійної діяльності. Інсайт: психологічні виміри суспільства, 9, 130–147. https://doi.org/10.32999/KSU2663-970Х/2023-9-8
18. Павлюк, Р.О. (2007). Креативність як складова частина професійної підготовки майбутніх учителів [Електронний ресурс]. http://www.rusnauka.com/16_NPM_2007/Pedagogica/22154.doc.htm. (дата звернення 17.04.2023).
19. Петришин, Л. (2012). Теоретико-аналітичний підхід до проблеми креативності як прояву творчого особистісного розвитку. Молодь і ринок, 5, 94-98. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2012_5_21
20. Петрушова, Н. (2014). Основні принципи формування креативного потенціалу студентів – майбутніх педагогів на заняттях з іноземної мови Витоки педагогічної майстерності, 14, 208-214.
21. Пічуєва, А.К. (2022, 24-25 березня). Креативність як предиктор психологічного благополуччя особистості. Диференціальний підхід у дослідженні професійного самоздійснення особистості: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 97-104). ФОП Бєлий А. Є.
22. Рудик, Я. (2017). Структурні складові креативного потенціалу науково-педагогічних працівників. Рута.
23. Сисоєва, С.О. (2006). Основи педагогічної творчості: підручник. Міленіум.
24. Тараріна, Е. (2017). Практикум по арт-терапии: шкатулка мастера. АСТАМИР.
25. Титаренко, О.І., & Каткова, Т.А. (2019). Арт-терапія як засіб розвитку творчого потенціалу підлітків. Теорія і практика сучасної психології: зб. наук. пр.,2.
Авторське право (c) належить авторам статті.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Положення про авторські права Creative Commons
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
