Вплив патріотичних творів стріт-арту на психологічне благополуччя українських студентів під час війни
Анотація
Вступ. Російсько-українська війна, що наразі триває в Україні, є психотравмуючим фактором національного масштабу та надзвичайної сили. Відтак актуальним є пошук методів і засобів психологічної допомоги людям, які зазнали психотравми та перебувають в емоційно негативних станах. Одним із засобів подолання наслідків психотравми є терапія мистецтвом, зокрема такий його жанр як вуличне мистецтво (street art).
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей впливу патріотичних творів вуличного мистецтва на психологічне благополуччя українських студентів в умовах війни.
Методи. У дослідженні застосовувалися: теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми впливу творів вуличного мистецтва на психологічне благополуччя особистості, зокрема в умовах війни; емпіричний метод – сфокусоване інтерв'ю в групі (метод фокус-групи); метод аналізу та інтерпретації емпіричних даних – контент-аналіз.
Результати. У статті аргументовано, що стріт-арт є порівняно новим видом візуальної комунікації, потенціал впливу якої на психіку людини ще мало вивчений. Актуальність вивчення цього феномену зумовила проведення низки наукових досліджень як зарубіжними, так і українськими вченими. Показано, що митці вже почали застосовувати стріт-арт (мурали, світлові інсталяції тощо) як «швидку психологічну допомогу». Обґрунтовано доцільність застосування методу онлайн фокус-груп для дослідження впливу патріотичних муралів на студентів в умовах війни. Висвітлено процедуру і програму проведення групових інтерв`ю, сфокусованих на особливостях сприймання сучасного мурал-стріт-арту студентською молоддю. Проаналізовано судження і відповіді студентів щодо впливу патріотичних муралів на їхнє психологічне благополуччя.
Висновки. Наведений у статті матеріал висвітлює можливість підтримки психологічного благополуччя українців в їхньому прагненні до демократії та гідного життя шляхом безпосереднього візуально-комунікативного впливу патріотичних творів стріт-арту на спостерігача.
Посилання
Бабій, Н., & Чучук, С. (2019). Системи візуальних комунікацій як інструмент трансформацій міського простору. Наукові записки. Серія: Мистецтвознавство, 2(41), 183–195. https://doi.org/10.25128/2411- 3271.19.2.25
Винославська, О.В. (2023). Критичне ставлення до фейкової інформації як особистісний фактор психологічного благополуччя в умовах війни Організаційна психологія. Економічна психологія. 4(30), 6-15. https://doi.org/10.31108/&2.2023.4.30.1
Гірник, А. М., & Гірник, Д. А. (2009). Метод он-лайн фокус-груп. Наукові записки. Педагогічні, психологічні науки і соціальна робота, 97, 24–27.
Єфімова, А. (2012). Public Art як феномен сучасного мистецтва: український досвід. Вісник Львівської національної академії мистецтв, 22, 100–112.
Кайс, З. (2015). Соціальна семантика урбаністичного світу: символіка графіті. [Автореф. дис. канд. філософ. наук]. Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України.
Карамушка, Л. (2023). Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх і наукових організацій в умовах війни: рівень вираженості та зв’язок з копінг стратегіями. Організаційна психологія. Економічна психологія, 1(28), 17-25. https://doi.org/10.31108/2.2023.1.28.2
Карамушка, Л. М., Креденцер, О. В., Ковальчук, О. С., Лагодзінська, В. І., Терещенко, К. В., & Івкін, В. М. (2023). Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України.
Олійник, О. (2022). Онлайн фокус-групи: особливості організації та проведення. Соціологічні студії, 1(20), 32–40. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-01-32-40
Сердюк, Л.З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Том V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, 17, 124–133.
Смирна, Л., Хаматов, В., & Пучков, А. (2016). Модерне, сучасне та новітнє мистецтво: спроба осмислення понять. Сучасне мистецтво, 12, 158–167.
Станіславська, К. (2018). Артмоб художня акція у просторі вуличного мистецтва. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, 23, 52–55.
Терещенко, К. (2023). Психічне здоров’я і благополуччя персоналу бізнес-організацій в умовах невизначеності. Організаційна психологія. Економічна психологія, 2-3(29), 123–132. https://doi.org/10.31108/2.2023.2.29.11
Чучук, С. (2020). Соціальна знакова система візуального простору міст в контексті діалогу культур сходу і заходу. Art and Design, 3, 123–131. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2020.3.10
Яворська, Л. М., & Філоненко, Г. С. (2014). Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта, 12, 216–220.
Яковенко, Л.Б. (2011). Метод фокус-груп у психологічних дослідженнях структурування вільного часу. Актуальні проблеми психології, 27, 525–534. http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2011_27/index.html
Abrams, K., & Gaiser, T. Online Focus Groups. (2017). The SAGE Handbook of Online Research Methods. 435–450. https://doi.org/10.4135/9781473957992.n25
Barreda, A., Yerba, D., & Ochoa, M. (2021). Art and its relevance in the emotional well-being of people. Universidad Ciencia y Tecnología, 25(111), 33-39. https://www.academia.edu/
Bradburn, N. (2019). The measurement of psychological well-being. In Elinson J. (Eds), Health Goals and Health Indicators (p. 11). Routledge.
Costanzo, B., Bull, M., & Smith, C. (2013). If These Walls Could Speak: A Visual Ethnography of Graffiti at Boggo Road Gaol. Queensland Review, 20(02), 215–230. https://doi.org/10.1017/qre.2013.22
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2008). Facilitating optimal motivation and psychological well-being across life’s domains. Canadian Psychology, 49, 14–23.
Dyomin, M., & Ivashko, O. (2020). Street art: an artistic message in the modern urban environment. Art Inquiry. Recherchés sur les art, XXII, 221–241. https://doi.org/10.26485/AI/2020/22/13
Lucas, R.E. (2010). Personality and Subjective WellBeing. In: Handbook of personality: theory and research. 3rd. ed., 795–814. Guilford Press.
Merton, R., Fiske, M., & Kendall, P. (1956). The Focused Interview: A Manual of Problems and Procedures. Free Press.
Moore, T., McKee, K., & McLoughlin, P. (2015). Online focus groups and qualitative research in the social sciences: their merits and limitations in a study of housing and youth. People, Place and Policy, 9(1), 17–28. https://doi.org/10.3351/ppp.0009.0001.0002
Rezabek, R. J. (2000). Online Focus Groups: Electronic Discussions for Research. Forum: Qualitative Social Research, 1(1). https://doi.org/10.17169/fqs-1.1.1128
Ryff, C., & Singer, B. (1998). The Contours of Positive Human Health. Psychological Inquiry, 9. https://doi.org/10.1207/s15327965pli0901_1
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-66X.55.1.5
Sheldon, K. M., & King, L. (2001). Why positive psychology is necessary. American Psychologist, 56(3), 216–217. https://doi.org/10.1037/0003-066X.56.3.216
Snyder, Gregory J. (2009). Graffiti Lives: Beyond the Tag in New York's Urban Underground. NYU Press.
Spigelman, Daniel. (2004). Originally published for use at the Courtald Institute, London (March 13, 2005). Symbolic Subversion and the Writing on the Wall. https://www.graffiti.org/faq/spigelman_graffiti.html
Stilwell, P. (2017). Making the Streets: Significance of Creative Social Play in Public Streets – A Connection Between Street Art and Street Festivals. Revista Brasileira do Caribe, 18(34). 120–135. https://www.redalyc.org/pdf/1591/159152440008.pdf