Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни
Анотація
Вступ. У сучасному світі, який характеризується високим рівнем стресу та численними викликами, важливість резильєнтності особистості зростає. Особливо це актуально для фахівців, що працюють у сфері психології, в умовах війни. В умовах військових конфліктів, що тривають в Україні, питання резильєнтності стає ще більш значущим, оскільки психологи є одними з перших, хто надає допомогу постраждалим.
Мета: дослідити рівень резильєнтності психологів як чинника їхнього суб’єктивного благополуччя в умовах війни.
Методи: 1) «Шкала резилієнтності Коннора – Девідсона», адаптація Н.В. Школіної, І.І. Шаповал, І.В. Орлової, І.О. Кедик & М.А. Станіславчук; 2) «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя БіБіСі», P. Pontin, M. Schwannauer, S. Tai, M. Kinderman, адаптація Л.М. Карамушки, К.В. Терещенко, О.В. Креденцер; 3) «Шкала позитивного ментального здоров’я», J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. van der Veld & E.S. Becker, адаптація Л.М. Карамушки, О.В. Креденцер, К.В. Терещенко; 4) «Brief Resilience Scale (BRS)»; 5) «Brief resilient coping scale (BRCS)».
Результати. Встановлено, що показник резильєнтності психологів та працівників комерційних організацій знаходиться на середньому рівні. Водночас дослідженням виявлено, що рівень резильєнтності психологів переважає рівень резильєнтності працівників комерційних організацій за всіма методиками. Доведено, що психологи, які мають досвід власної психотерапії, мають вищий рівень резильєнтності, ніж ті, які її не мають. Встановлено наявність зв'язку між резильєнтністю, суб'єктивним благополуччям та позитивним психічним здоров’ям психологів.
Висновки. Отримані дані можуть бути використані практичними психологами та викладачами закладів вищої освтіи для розробки психологічних інтервенцій для розвитку резильєнтності.
Посилання
2. Ассонов, Д., & Хаустова, О. (2019). Розвиток концепції резилієнсу в науковій літературі протягом останніх років. Психосоматична медицина та загальна практика, 4 (4), e0404219.
3. Бердник, Г.Б. (2009). Дослідження стресостійкості особистості майбутнього практичного психолога в процесі професійної підготовки у ВНЗ. Вісник післядипломної освіти, 11 (2), 19–28.
4. Засєкіна, Л., & Бурцан, В. (2023). Спільна резильєнтність у спільній травматичній реальності практичних психологів: досвід України та найкращі практики Європейського союзу. Психологічні перспективи, 42, 55-67. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-zas
5. Каліщук, С.М. (2023). Ресурсна матриця психолога-консультанта у подіях війни. Майстер книг.
6. Карамушка, Л., Терещенко, К., & Креденцер, О. (2022). Адаптація на українській вибірці методик «The Modified BBC Subjective Well-being Scale (BBC-SWB)» та «Positive Mental Health Scale (PMH-scale)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 85-94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8
7. Кокун, О.М., & Мельничук, Т.І. (2023). Резилієнс-довідник: практичний посібник. Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України.
8. Колесніченко, Л., & Береженна, О. (2023). Адаптація на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)». Організаційна психологія. Економічна психологія, 30(4), 34-46. https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.4
9. Кузікова С. Б. (2023). Резильєнтність як чинник посттравматичного зростання особистості https://doi.org/10.30525/978-9934-26-444-3-3
10. Кузікова, С., & Щербак, Т. (2022). Теоретико-емпіричний аналіз проблеми резильєнтності та стресостійкості в педагогічній діяльності. Психологічний журнал, 8, 39–46. https://doi.org/10.31499/2617-2100.8.2022.258313
11. Лазос, Г.П. (2018). Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Т. 3, 14, 26–64.
12. Лазос, Г.П. (2020). Модель психотехнології з розвитку резільєнтності у психологів/психотерапевтів, які працюють з постраждалими. Актуальні проблеми психології. Т. 3, 16, 26-43
13. Лазос, Г. (2022). Психологи і війна: зміна парадигми надання психологічної/психотерапевтичної допомоги та резільєнтність фахівця. Організаційна психологія. Економічна психологія, 3(27), 37-47. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.3
14. Лящ, О., Хуртенко , О., & Марчук , С. (2023). Емоційний інтелект як засіб розвитку резильєнтності особистості. Вісник Національного університету оборони України, 74(4), 79–86. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-74-4-79-86
15. Селіванова, О.А., Бистрова, Н.В., Дерега, Н.Н., Мамонтова, Т.С., & Панфілова, О.В. (2020). Вивчення феномену резильентності: проблеми та перспективи. Світ науки. Педагогіка і психологія, 3, 78-86.
16. Чиханцова, О.А., & Гуцол, К.В. (2022). Психологічні основи розвитку резильєнтності особистості в період пандемії Covid-19. Національна академія педагогічних наук України, Інститут психології імені Г. С. Костюка.
17. Школіна, Н. В., & Шаповал, І. І. (2019). Адаптація та психометрична перевірка скороченої версії шкали резилієнтності Коннора – Девідсона (CD-RISC-10) для використання в Україні. Український журнал психології та медицини, 8(2), 20-27.
18. APA dictionary of psychology. APA Dictionary of Psychology. https://dictionary.apa.org/resilience.
19. Connor, K. M., & Davidson, J. R. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor‐Davidson resilience scale (CD‐RISC). Depression and anxiety, 18(2), 76-82.
20. Lazos, G., & Kredentser, O. (2021). Resilience of Psychotherapists and the Relationship Between Their Personal and Professional Characteristics. American Journal of Applied Psychology, 6(10), 162-172. https://doi.org/10.11648/j.ajap.20211006.15
21. Rutter, M. (1990). Psychosocial resilience and protective mechanisms. In J. Rolf, A.S. Masten, D. Cicchetti, K. H, Neuchterlein, & S. Weintraub (Eds.), Risk and protective factors in the development of psychopathology (Р. 181–214). Cambridge University Press.
22. Schure, M. B., Odden, M., & Goins, R. T. (2013). The association of resilience with mental and physical health among older American Indians: The native elder care study. American Indian and Alaska native mental health research (Online), 20(2), 27.
23. Sinclair, V. G., & Wallston, K. A. (2004). The Development and Psychometric Evaluation of the Brief Resilient Coping Scale. Assessment, 11(1), 94–101. https://doi.org/10.1177/1073191103258144
24. Smith, B. W., Dalen, J., Wiggins, K., Tooley, E., Christopher, P., & Bernard, J. (2008). The brief resilience scale: assessing the ability to bounce back. International journal of behavioral medicine, 15(3), 194-200.
25. Southwick, S.M. & Bonanno, George & Masten, A.S. & Panter-Brick, Catherine & Yehuda, Rachel. (2014). Resilience definition, theory and challenges. European Journal of Psychotraumatology, 5. 1-14.
26. Windle, G., Bennett, K. M., & Noyes, J. (2011). A Methodological Review of Resilience Measurement Scales. Health and Quality of Life Outcomes, 9(8), 1–18. https://doi.org/10.1186/1477-7525-9-8.
